Справа №22ц -1437/09                                                                       Головуючий в 1 інстанції: Бовчалюк З.А.

Категорія:  20                                                                                      Доповідач: Данилюк В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ВОЛИНСЬКОЇ      ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

« 25»грудня 2009 року.                                            м. Луцьк.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого         -     судді  Завидовської – Марчук  О.Г.,

    суддів             -     Данилюк В.А., Осіпука  В.В.

при секретарі         -     Дуткіній Ж.П.

з участю:

              представника позивача  ОСОБА_1,

            відповідача ОСОБА_2,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом   ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним  договору купівлі - продажу за апеляційною скаргою позивача   ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 1 жовтня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А:

    В апеляційній скарзі позивач  ОСОБА_3., покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та постановити нове  про задоволення позову.

    Оскаржуваним рішенням Луцького міськрайонного суду від 1 жовтня 2009 року  в задоволенні позову  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі – продажу земельної ділянки відмовлено.

    В даному судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав та просив скаргу задовольнити.

    Відповідачка ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила, просить рішення суду першої інстанції залишити в силі.

    Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

       При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 15 листопада 2006 року між ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі – продажу земельної ділянки 0,06 га, що розташована в с.Промінь Луцького Волинської області. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу.

              ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

             На час укладення оспорюваного договору позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу. Шлюб було укладено 18 липня 1974 року.

                Також  встановлено, що рішенням Промінської сільської ради від 26 грудня 1997 року №12/6  ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га, призначену для ведення садівництва і розташовану в с.Промінь Луцького району      а 4 серпня 2006 року було видано Державний акт про право власності на дану земельну ділянку  серії ЯА №647984.

             Таким чином зазначена земельна ділянка була набута ОСОБА_4 відповідно до передбаченого ч.3 ст.116 ЗК України права на приватизацію земельної ділянки, а тому не може вважатися спільною сумісною власністю подружжя, отже відсутність згоди позивача на її відчуження не є підставою для визнання угоди купівлі – продажу недійсною.

             Покликання позивачки ОСОБА_3 на ту обставину, що на спірній земельній ділянці нею та ОСОБА_4 було побудовано будинок, не заслуговують на увагу, оскільки відповідні дозволи на будівництво відсутні, будинок не здавався в експлуатацію та не зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому вимоги ст..120 ЗК України не розповсюджуються на дані правовідносини. Крім того, інтереси позивачки щодо прав на побудовану споруду можуть бути захищені шляхом звернення з відповідним позовом.

            На підставі встановлених обставин справи та досліджених в судовому засіданні доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для визнання договору купівлі – продажу земельної ділянки від 15 листопада 2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відсутні, а тому вірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

             Доводи апеляційної скарги були предметом  дослідження суду першої інстанції і суд дав їм правильну юридичну оцінку.

    Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

    Керуючись  ст. ст. 308,  315, 319  ЦПК України, колегія суддів

    У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу   позивача  ОСОБА_3  відхилити.

    Рішення  Луцького районного суду від  1 жовтня 2009 року  у даній справі залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту  її проголошення  і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі  двох місяців після набрання нею законної сили.

Головуючий :                                                  /підпис/

    Судді:                                                               /підписи/

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                                                          В.А.Данилюк