Справа № 2-6518/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді: Музичук Н.Ю.

при секретарі: Швець А.Л.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого законного володіння, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212 -215 ,218, 223, 224-228, 292,294 ЦПК України,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, про витребування майна у вигляді телевізора «LG» 218А2RG, холодильника «ІNDESST» ВА20.025 та фільтра АРС Р1 із чужого незаконного володіння.

В позовній заяві зазначав, що 21.02.2011 року ним укладений кредитний договір №001-17007-210211 із ПАТ «Дельта Банк», за яким йому були надані кредитні кошти на придбання в магазині «Ельдорадо» зазначеного позовом майна по рахунку-фактурі №537901 від 21.02.2011 року. Придбану техніку від доставив в квартиру відповідачки за №18 по вул. Д.Галицького в місті Рівне, де фактично на той час проживав. Внаслідок непорозуміння між сторонами відносини їх повністю припинились, однак спірне майно повертати позивачеві відповідачка відмовилась, у зв'язку із чим він змушений був звертатись в Рівненський МУВС з приводу витребування майна. 05.09.2011 Року він одержав висновок Рівненського МВ УМВС, з якого видно, що спірне майно перебуває у володінні відповідача, яка пояснює це одержанням такого від позивача в дар з нагоди ювілею та участю власними коштами в сплаті кредиту за таке майно. Вважає, що доводи відповідачки не доведені, не обгрунтовані та безпідставні. Його право власності на спірне майно підтверджене кредитним договором, документами на його придбання та квитанціями про сплату кредиту. Оскільки із відповідачем він не проживає разом тривалий час, кредитні зобов'язання виконує за рахунок власних грошей, в нього є всі підстави вважати що вказані речі не є предметами спільної сумісної власності. Його неодноразові пропозиції вирішення спору без звернення до суду, в супереч положенням ст.400 ЦК України, не були прийняті та виконані відповідачем.

Письмових заперечень відповідача на позовну заяву суду не надано.

Позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги в суді. Додатково пояснили, що остаточно припинене проживання в квартирі відповідача та виникли перешкоди в одержанні свого майна із травня 2011 року, а пояснення відповідача Рівненському МВ УМВС в частині фактів дарування позивачем техніки для відповідача чи участі її в погашенні кредитних зобов'язань повністю заперечує, вважають їх вимислом відповідача. Просять позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, будучи повідомленою про час і місце судового розгляд справи у встановленому порядку судовою повісткою, що підтверджується наявними в справі доказами, в судове засідання не з'явилась, причину неявки суду не повідомила. З урахуванням думки сторони позивача суд приходить до висновку про можливість судового розгляду справи без участі відповідача на підставі наявних доказів із ухваленням заочного рішення, відповідно ст.ст. 228-231 ЦПК України.

Заслухавши пояснення, дослідивши письмові докази по справі, встановлені обставини та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

Судом встановлено на підставі достовірних доказів, зокрема на підставі»довідки Кредитного договору №001-17007-210211 від 21 лютого 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем ОСОБА_2, що Кредитор надав позичальнику кошти в сумі 4901,06 грн. з цільовим призначенням на придбання майна, що зазначене в рахунку фактурі №537901 від 21.02.2011 року та розділі !! цього договору, а саме телевізора «LG» 218А2RG, холодильника «ІNDESST» ВА20.025 та фільтра мережевого АРС Р1. Відповідно наданих позивачем фіскальних чеків ТОВ «Торгова компанія Ельдорадо» від 21.02.2011 року підтверджується придбання в цей день в торговельному комплексі за сплату прибутковою карткою 9643774505677975 зазначених позовною заявою речей. На загальну сум 5501,06 грн.

Дослідженими судом квитанціями ПАТ «Дельта Банк» про погашення споживчого кредиту згідно договору №001-17007-210211 від 21 лютого 2011 року в кількості 14 штук на ім»я платника ОСОБА_2 за період березня - листопада 2011 року підтверджується належне виконання зобов"язання позивачем за умовами кредитного договору шляхом внесення платежів за придбане майно.

Відповідно дослідженого судом паспорта позивача КА121093, виданого Жовківським РВ УМВСУ в Львівській області вбачається, що позивач не перебував і не перебуває в шлюбі із відповідачкою.

Таким чином, дослідженням вищезазначених доказів в сукупності, суд вважає доведеним належними допустимими доказами в справі належність позивачу на праві власності зазначеного позовною заявою майна у вигляді телевізора «LG» 218А2RG, холодильника «ІNDESST» ВА20.025 та фільтра мережевого АРС Р1.

Відповідно ст.317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідності з ч.1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно відповідної правової підстави заволоділа ним.

Дослідженими судом доказами у вигляді висновку від 04.08.2011 року по матеріалах ЖОІ №3890 від 01.08.2011 року, затвердженого т.в.о. начальника Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, та супровідного листа на правлення такого висновку Рівненським МВ УМВС на ім»я позивача від 05.09.2011 року №50/16-7732 встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини, опитана по суті заяви ОСОБА_2 відповідачка ОСОБА_3 повідомила, що позивач подарував їй телевізор і холодильник, які взяв в кредит, та за час їх спільного проживання вона особисто сплачувала кредит за вищевказану техніку та коли вони із ОСОБА_2 розійшлися, то залишила вищевказану побутову техніку собі.

Відповідно ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_3 не надала суду будь-яких доказів на підтвердження своїх інтересів, пояснення надані нею Рівненському МВ УМВС оцінюються, як суперечливі та взаємовиключні в частині набуття права індивідуальної приватної власності або спільної часткової власноті на речі, що є предметом позову. При цьому жодних доказів відповідачкою з цього приводу не надано і посилання на такі відсутнє. Більше того, доводи відповідача в поясненні Рівненському МВ УМВС спростовуються повністю наданими позивачем і дослідженим судом належними допустимими доказами, які суд приймає до уваги.

За наведених обставин, суд вважає наявними законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу та встановлених судом обставин, підлягає до стягнення відповідача на користь позивача понесені судові витрати в сумі 180 грн. (60,00 грн. судовий збір + 120 грн. витрати нв інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) 00 коп..

На підставі викладеного, ст.ст. 317,319,321,387 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60,88, 208,209,212-215,218,223,224-228, 292,294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повернути та передати ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, належне йому майно: телевізор «LG» 218А2RG, холодильник «ІNDESST» ВА20.025 та фільтр АРС Р1.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь позивача ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, кошти в сумі 180 на відшкодування судових витрат.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук