П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 травня 2018 року

м. Київ

справа №806/1202/15

адміністративне провадження №К/9901/5390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 (суддя - Лавренчук О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 (судді - Кузьменко Л.В., Зарудяна Л.О., Іваненко Т.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (далі - ТОВ "Комбікормовий завод "Константа") до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року ТОВ "Комбікормовий завод "Константа" звернулося до суду з позовом до ОДПІ, у якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення ОДПІ від 24.12.2014 № 0063921705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у сумі 11 300,00 грн за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.06.2014 по 31.07.2014.

Свої вимог позивач обґрунтував тим, що до 04.11.2014 товариство перебувало на обліку в ГУ Міндоходів Донецької області ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, розташованого на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція. Однак, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, відповідач залишив поза увагою той факт, що відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 30.04.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015, адміністративний позов ТОВ "Комбікормовий завод "Константа" задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення ОДПІ від 24.12.2014 № 0063921705; присудив на користь товариства із Державного бюджету України витрати щодо сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що позивач, як платник відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), який у період з 21.03.2014 по 28.10.2014 перебував на обліку в податковому органі, розташованого на території населеного пункту (м. Донецьк), зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, звільняється від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою № 2464-VI, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Станом на час прийняття рішення посадовими особами податкового органу приписи Закону № 2464-VI щодо звільнення певної категорії платників єдиного соціального внеску від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, є чинними.

ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що ОДПІ правомірно застосувала до товариства фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки платник не подав до контролюючого органа заяву відповідно до вимог статті 6 Закону № 2464-VI, яка є підставою для звільнення від відповідальності, та сертифікат Торгово-промислової падати на підтвердження обставин непереборної сили (форм-мажору). Крім того, скаржник зазначає, що на момент прийняття рішення, з привод правомірності якого виник спір, було чинним розпорядження КМУ "Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р".

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.07.2015 № К/800/30183/15 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.05.2018 касаційну скаргу ОДПІ прийняв до провадження та визнав за можливе попередній розгляд справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанції встановили, що ТОВ "Комбікормовий завод "Константа" є юридичною особою, зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 20.03.2014, та відповідно до статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску. У період з 21.03.2014 по 28.10.2014 позивач знаходився на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів і зборів у Донецькій області. Внаслідок порушення терміну сплати єдиного внеску рішенням від 24.12.2014 № 0063921705 ОДПІ застосувала до товариства штраф у розмірі 9000,00 грн та нарахувала пеню в розмірі 2300,00 грн. Також суди встановили, що: товариство порушило терміни сплати єдиного внеску у період з 21.06.2014 до 31.07.2017, але станом на 07.04.2015 не має заборгованості зі сплати цього платежу; звернутися до органів доходів і зборів із заявою про звільнення від виконання обов'язку сплачувати єдиний внесок у період перебування на обліку в податковому органі в м. Донецьк товариство не мало змоги, оскільки місто Донецьк із квітня 2014 року по теперішній час є територією проведення антитерористичної операції, і це є загальновідомим фактом, який не потребує доказування; згідно з Сертифікатом Донецької торгово - промислової палати про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 13.03.2015 № 3650, виданим ТОВ "Комбікормовий завод "Константа" та копія якого міститься в матеріалах справи, датою настання форс - мажорних обставин на території Донецької області є 14.04.2014 та зазначено, що обставини непереборної сили тривають, дату їх закінчення встановити неможливо; з 04.11.2014 товариство змінило місцезнаходження реєстрації, що підтверджено повідомленням про зміну місцезнаходження реєстраційної справи від 04.11.2014 № 1873/17/2.5-4, а також змінами, внесеними до Статуту товариства (а.с. 14-16, 21).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Абзацом 1 частини восьмої цієї статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, частиною першої якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності з 15.10.2014, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI .

Місто Донецьк, на території якого розташована ОДПІ, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебувало товариство до 28.10.2014, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р.

З огляду на дію абзацу 3 пункту 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте ОДПІ 24.12.2014 відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. Суди встановили, що застосування до товариства штрафу та нарахування пені відбулося за період з 21.06.2014 по 31.07.2014, тобто у період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування товариства як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За наведених обставин суди дійшли вірного висновку, що застосування до товариства штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.06.2014 по 31.07.2014 згідно з рішенням є протиправним.

Доводи податкового органу щодо ненадання товариством контролюючому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в період з 21.06.2014 по 31.07.2014, є безпідставними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-3 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні. А подання заяви платника єдиного внеску, як підстави для звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обумовлено днем закінчення антитерористичної операції, яка триває і дату її закінчення встановити неможливо.

Також, колегія суддів зазначає, що неприйняття (несвочасне прийняття) або зупинення дії переліку населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція, не є підставою для відмови платнику єдиного внеску у звільненні від відповідальності, застосуванні штрафних та фінансових санкцій, за умови подальшого включення до нього населенних пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна