Справа № 740/110/18 Головуючий у 1 інстанції Ковальова Т. Г.

Провадження № 33/795/147/2018

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року місто Чернігів

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Короїд Ю.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 352 гривні 40 копійок судового збору на користь держави.

Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 23 грудня 2017 року о 22-30 годині по вул.Миру в с.Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області керував автомобілем FORD MONDEO, державний номерний знак BRA 006, в стані алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Освідування на стан сп’яніння проводилося за допомогою алкотестера «Драгер», результат – 0,61%. Від проходження медогляду на стан сп’яніння в лікарні ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив пункт 2.5а Правил дорожнього руху.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року та прийняти нову постанову про закриття провадження по справі щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення суду прийняте без урахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступені його вини, обставин справи. Зазначає, що не скоював дане адміністративне правопорушення. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення працівником поліції йому не був вручений, чим було порушено його конституційні права. Також ним було заявлено клопотання про відкладення справи на іншу дату у зв’язку із залученням адвоката , однак суд розглянув справу без його участі, чим позбавив його права на справедливий розгляд справи, права на захист, дачі пояснень, подання доказів. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу та пояснив, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, його попросив хазяїн автомобіля виїхати на автомобілі з двору кафе, коли під'їхали працівники поліції і запропонували пройти тест на стан сп'яніння. Він проходив огляд на стан сп'яніння, однак з показниками його не знайомили, копію протоколу не отримував.

Адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, та пояснив, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за відмову від проходження медичного огляду, однак огляд він проходив. Про судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 не повідомлявся належним чином.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що її син в той день не вживав спиртні напої.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя, розглядаючи адміністративну справу, вказаних вимог закону не виконав.

Як вбачається з постанови судом першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 23 грудня 2017 року о 22-30 годині по вул.Миру в с.Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області керував автомобілем FORD MONDEO, державний номерний знак BRA 006, в стані алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Освідування на стан сп’яніння проводилося за допомогою алкотестера «Драгер», результат – 0,61%. Від проходження медогляду на стан сп’яніння в лікарні ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив пункт 2.5а Правил дорожнього руху.

Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, матеріалів адміністративної справи та пояснень ОСОБА_1, що він проходив огляд на стан сп'яніння і в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.254 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення фіксується вчинене правопорушення. Проте, суд першої інстанції безпідставно, без відповідного протоколу встановив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння чим порушив п.2.5. а Правил дорожнього руху, не надавши жодної оцінки дотримання ОСОБА_1 вимог п.2.9.а Правил дорожнього руху.

Таким чином, суд першої інстанції фактично встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке не фіксувалось протоколом про адміністративне правопорушення, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції 26 січня 2018 року відкладався розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про залучення захисника. При цьому, він надав документи про залучення захисника з центру безоплатної правової допомоги. Однак про наступне судове засідання ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, оскільки повістка повернулась не врученою чим порушено права особи, що притягується до адміністративної відповідності, передбачені ст.268 КУпАП України.

Згідно ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.

Тобто, чинним законодавством передбачено право апеляційного суду в разі скасування постанови суду першої інстанції прийняти нову постанову або закрити провадження по справі.

Однак суд апеляційної інстанції позбавлений можливість зробити висновок щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки не може вийти за межі апеляційної скарги і вирішення такого питання погіршує становище, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, згідно ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Відповідно до протоколу, правопорушення було скоєно ОСОБА_1 23 грудня 2017 року. Виходячи з викладеного, на момент апеляційного розгляду справи сплинув строк накладення адміністративного стягнення, а відповідно до вимог статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає за необхідне постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року відносно ОСОБА_1 скасувати та провадження закрити внаслідок закінчення на момент розгляду в суді апеляційної інстанції справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.247,293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – скасувати.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.7 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_4