Справа № 697/2409/17

Провадження № 2/697/69/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Русакова Г.С.,

за участю секретаря судового засідання Десятник О.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Каневі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської о бласті надійшов позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву № б/н від 07.07.2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту ПАТ КБ «Приватбанк» керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будьякого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7. Договору.

Позивач повідомляє, що відповідач станом на 23.10.2017 року має заборгованість 42597,73 грн., яка складається з наступного: 19964,46 грн.- тіло кредиту, 2943,08 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 17185,54 грн.нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (штраф фіксована частина), 2004,65 грн. штраф (процентна складова). На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. При цьому пояснив, що невідома особа зломала його телефон та за допомогою мобільного номеру вкрала з його карток ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 17000,00 грн. Про вчинений злочин 05.09.2016 року він подав відповідно заяву до правоохоронних органів, про що було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 185 КК Українипід № 12016250160000583. До теперішнього часу досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про необхідність відмови в позові, виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписав заяву № б/н від 07.07.2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 є володільцем платіжних карток 5168755515632376, 4149437866050915 емітованих ПАТ КБ «ПриватБанк» та 4731185610478718, яка на даний час не активна.

05.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся із письмовою заявою про злочин до Канівського ВП Золотоніського відділу поліції ГУНП у Черкаській області, повідомивши про те, що в період часу близько 17 годин 05.09.2016 року невідома особа перебуваючи по вул.. Білоруській в м. Києві, через банкомат таємно викрала з карткового рахунку ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Приват банк» грошові кошти в сумі близько 17000 грн.

За зверненням ОСОБА_2 зареєстроване кримінальне провадження № 12016250160000583 за ст. 185 ч. 1 КК України, а сам ОСОБА_2 визнаний потерпілим.

Згідно матеріалів кримінального провадження № 12016250160000583 встановлено, що в період часу близько 17: 00 год. 05.09.2016 року невстановлена особа , перебуваючи по вул.. Білоруській в м. Київ через банкомат таємно викрала з карткового рахунку ОСОБА_2 в ПАТ КБ « ПриватБанк» грошові кошти в сумі близько 17000 грн. .

Як вбачається із розрахунку банку доданого до позову заборгованість за кредитом, яку позивач просить стягнути із ОСОБА_2 на свою користь виникла у період 05.09.2016 по 06.09.2016 року, тобто саме тоді коли невідома особа таємно викрала з карткового рахунку ОСОБА_2 в ПАТ КБ « ПриватБанк» грошові когшти в сумі близько 17000 грн. У зв'язку із вказаною заборгованістю відповідачу нараховані проценти, комісія та штрафи зазначені Банком у позові.

При цьому сам по собі факт списання Банком грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_4 та обліку на цьому рахунку кредитової заборгованості не є підставою для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до ч. 1ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Крім того за змістом п.1.32 ст.1, пп. 7.1.2 п.7.1 ст.7, п.20.1 ст.20, пп. 32.3.2 п.32.2 ст.32 закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» саме власник рахунка може ініціювати списання коштів та розпоряджатися ними.

Відповідно до ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року № 6-2023цс16 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

У розглядуваній справі позивачем не надано доказів, що списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_2 05.09.2016 року та 06.09.2016 року здійснювалися за його розпорядженням.

А доводи відповідача про те, що 05.09.2016 року невідома особа таємно викрала з карткового рахунку ОСОБА_2 в ПАТ КБ « ПриватБанк» грошові кошти в сумі близько 17000 грн , не спростовані.

При цьому суд враховує, що відсутні докази того, що платіжні картки та їх реквізити передавалися ОСОБА_2 третім особам; ОСОБА_2 як власник карткового рахунку давав розпорядження щодо списання коштів чи передавав сім-картку свого телефону третім особам. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв несанкціонованому зняттю коштів з рахунка.

Натомість відповідач 05.09.2016 року звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочин.

За таких обставин оскільки списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_2 05.09.2016 року та 06.09.2016 року відбулося не його розпорядженням, як власника рахунку, то відповідач і не повинен нести за такі операції майнову відповідальність у вигляді повернення кредиту, процентів, сплати комісії та штрафів.

Таким чином, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивачем не доведенофакту отримання відповідачем грошових коштів по вищевказаному кредитному договору, з чого суд робить висновок про відсутність таких обставин, а відтак і підстав для задоволення позовних вимог.

Також як встановлено судом, Умови та Правила надання банківських послуг, на які посилається позивач та додані ним до матеріалів позовної заяви, підписані лише головою правління банку ОСОБА_5 Підпису відповідача ОСОБА_2 на даних умовах не має, що в свою чергу позбавляє суд можливості переконатися, що під час підписання заяви на отримання кредиту, відповідач був ознайомлений, саме з цими умовами, а не якимись іншими.

В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи був обізнаний ОСОБА_2 про час, за який він мав звернутися з повідомленням про зняття грошових коштів з картки.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові № 6-2320цс16 від 22 березня 2017 року.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні не надав доказів того, що банк вчиняв дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку відповідача, не встановлено, у який спосіб відбулося списання (термінал, телефон, комп’ютер), з використанням яких ресурсів відбулося списання, чи відбулося списання з повідомленням про це на певний номер телефону та на який саме, чи операцію з перерахунку коштів було здійснено з використанням особистих даних відповідача та інше.

Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» також не надало даних суду.

Зазначений висновок щодо необхідності з’ясування вказаних обставин викладено у постанові Верховного суду України № 6-71цс15 від 16 червня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

В звязку з відмовою в задоволенні позову судовий збір слід залишити без відшкодування.

На підставі ст. ст.3,509,526,1046,1054,1066,1071 ЦК України, керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 89,263-265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий підпис ОСОБА_6

з оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/1157/17

Головуючий Г . С . ОСОБА_6