№ провадження 33/781/144/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року. м. Кропвиницький

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Олексієнко І.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23.04.2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні сина, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3’янка Новгородківського району Кіровоградської області

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік

В С Т А Н О В И В:

Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 23.04.2018 року ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 25 січня 2018 року близько 23 год. 10 хв. в смт. Новгородка по вул. Криворізькій керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 ''а'' Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тестування на факт вживання алкоголю ОСОБА_3 проводилось за допомогою алкотестеру "Драгер - 6810", результат тесту 1,43 промілле та в Новгородківській центральній районній лікарні згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання наркотичної речовини та стану сп’яніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивує скаргу тим, що суд у порушення вимог ст.ст. 30 ч.1 і 2, 33 КУпАП, виніс постанову без всебічного з’ясування обставин та повного дослідження матеріалів справи. Суддя необґрунтовано розглянув справу без його участі, чим порушив його право на подання доказів, які передбачені ст. 268 КУпАП. Зазначає, що вину в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.І ст.130 КУпАП України не визнає повністю, так як в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, оскільки 25.01.2018 року алкогольні напої не вживав.

Перевіривши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП, а саме розгляд місцевим судом справи без його участі є необґрунтованими та безпідставними.

Так, справа була призначена до розгляду на 26.03.2018 року, про що особа була повідомлена завчасно, належним чином та у передбаченому законом порядку, згідно зворотнього повідомлення (а.с.13), проте у зв’язку з заявою особи, справа була відкладена на 11.04.2018 року (зворотне повідомлення а.с. 16). Крім того, 11.04.2018 року ОСОБА_3 також не з’явився і справа була відкладена знову на 23.04.2018 року.

В переддень судових засідань ОСОБА_3 надавав суду заяви про неможливість участі в судовому засіданні та відкладення розгляду справи надавши довідку з лікарні про амбулаторне лікування (а.с.15,18,21), проте, місцевий суд 23.04.2018 року розглянув справу по суті.

Крім того, лист непрацездатності, наданий суду тільки за період лікування з 23.03.2018 року по 28.03.2018 року.

З даним висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки надані медичні довідки не містять жодних протипоказань та неможливості участі особи в судовому засіданні як 26.03.2018 року, так і 11.04.2018 року, та 23.04.2018 року.

Отже, посилання в скарзі на недопуск до правосуддя є не обґрунтованим, так як суд тричі призначав розгляд справи, належним чином повідомляв ОСОБА_3 про розгляд справи. Останньому було надано достатньо часу для надання суду будь-яких доказів.

Однак, ОСОБА_3 безпосередньо до суду надавав напередодні кожного розгляду справи заяви з довідками з лікарні, які були видані на запит адвоката, та в самих довідках зазначено перебування останнього на амбулаторному лікуванні, та відсутність медичних заборон про участь ОСОБА_3 в судовому засіданні, тому доводи останнього свідчать про намагання затягування розгляду справи в суді та уникнення відповідальності за вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, зазначене може розцінюватися як зловживання учасника судового провадження своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та здійснення перешкод суду розглянути її у розумні строки і забезпечити законність при винесенні процесуального рішення.

Також апеляційний суд встановив, що справа була призначена в період з 08.02.2018 року по 23.04.2018 року. На кожне судове зсідання ОСОБА_3 завчасно була направлена повістка про виклик до суду за домашньою адресою, яку він самостійно вказав при складані адміністративного протоколу поліцейським.

Окрім того, вбачається з довідок лікарні, що вони всі три були надані на запит адвоката, що свідчить про надання ОСОБА_3 юридичної допомоги і складання всіх документів від його імені та надання їх до суду протягом всього періоду розгляду судом справи, а тому права останнього не порушені.

Крім того, право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Так, ОСОБА_3 був завчасно, безпосередньо належним чином, засобами телефонного зв’язку, повідомлений про розгляд справи Апеляційний судом Кіровоградської області, призначений на 16.05.2018 року.

Проте, останній не прибув до апеляційного суду. З заявами про відкладення судового розгляду до суду не звертався, таким чином, не з’явившись в судове засідання апеляційного суду, не скористався своїм правом надати суду апеляційної інстанції нові докази на підтвердження доводів апеляційної скарги про неналежність та недопустимість доказів на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Частиною 4 ст.294 КУпАП встановлено, що апеляційний перегляд постанови судді у справах про адміністративне правопорушення здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Відповідно до частини 6 ст.294 КУпАП - неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи вказані вимоги закону та те, що апеляційний суд обмежений в часі при розгляді апеляційних скарг на постанову судді в справах про адміністративні правопорушення, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності за відсутності ОСОБА_3, який без поважних причин не з’явився у судове засідання, але належним чином завчасно і безпосередньо повідомлений про час та дату розгляду справи щодо нього.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Так, вина ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена під час судового розгляду справи судом першої інстанції та в ході апеляційного перегляду справи і підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №541520, складеним за фактом порушення водієм ОСОБА_3 п.2.9 а Правил дорожнього руху України, а саме в зв’язку з тим, що останній 25 січня 2018 року близько 23 год. 10 хв. в смт. Новгородка по вул. Криворізькій керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 ''а'' Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол був власноруч підписаний ОСОБА_3 При цьому роз’яснено права останнього і будь-яких зауважень або заперечень щодо фактичних обставин, викладених у протоколі стосовно його керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_3 не навів, зазначивши в поясненнях, що не порушив (а.с.4);

-висновком тестування на стан сп’яніння та актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме газоналізатору «Драгер» 0702, результат огляду на стан сп’яніння виявився позитивним та склав 1,43 проміле (а.с.3, 7);

-протоколом медичного огляду для встановлення факту стану алкогольного сп’яніння від 25.01.2018 року, згідно якого на час проведення дослідження 25.01.2018 року о 23.55 год. ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп’яніння, результат 1,16 проміле.

Перевіркою матеріалів адміністративної справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, а під час провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП. Упередженого ставлення суду першої інстанції до ОСОБА_3 не встановлено.

Більше того, ОСОБА_3 не оскаржував дії працівників поліції щодо неправомірності складеного протоколу та неправомірності висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, апеляційний суд, дослідивши докази по справі, приходить до обгрунтованного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп’яніння.

Виходячи з сукупності вищенаведених доказів, зібраних по справі, перевіривши їх при розгляді даної справи, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 та правильним рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, суд першої інстанції виконав вимоги ст.33 КУпАП України, а саме при накладенні стягнення враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, з’ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо накладення стягнення, суд також врахував межі санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, правильно обрав та призначив адміністративне стягнення.

Жодних інших підстав, які були б безумовною підставою для скасування постанови суду під час перегляду встановлено не було.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду – без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23.04.2018 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2