АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18385/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1576/2018

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,завданої внаслідок залиття квартири,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року, ухваленого під головуванням судді Макаренко І.О.,

встановила:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року вказаний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкодуу розмірі 64 488 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкодуу розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Проведено розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представниквимоги апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_2 та її представник проти апеляційної скарги заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із наявності вини відповідача у залитті квартири позивача, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 17 липня 2017 року.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2.

05 січня 2016 року у квартирі позивача сталося залиття.

Відповідно до акту комісіїЖКГ «Златоустівська» від 11 січня 2016 року залиття квартири НОМЕР_1 сталось внаслідок пориву радіатора центрального опалення в житловій кімнаті квартири НОМЕР_2.

Зазначено, що мешканцями квартири НОМЕР_2 було проведено заміну чугунного радіатору на алюмінієвий.

Згідно висновку про вартість відновлювального ремонту від 12лютого 2016 року, складеним експертом ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» ОСОБА_3, на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту квартири НОМЕР_3 162 168 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що залиття його квартири сталося з вини відповідача, на підтвердження зазначених обставин позивач послався на акт від 11 січня 2016 року, складений співробітниками ЖКГ «Златоустівська», та експертний висновок ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» від 12 лютого 2016 року.

На підтвердження завдання моральної шкоди позивач вказав, що внаслідок неправомірних дій відповідача, йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодженого майна та неможливості нормально користуватися ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ухвалою суду першої інстанції від 26 грудня 2016 року у справі призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Згідно висновку експерта, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2273 від 17 липня 2017 року, причиною залиття 05 січня 2016 року квартири АДРЕСА_3 є потрапляння вологи з приміщень вище розташованої квартири НОМЕР_2 до приміщень квартири НОМЕР_1 через місця сполучення (прилягання) елементів будівельних конструкцій та місця проходження інженерних мереж.

Розмір матеріального збитку, завданий власнику квартири АДРЕСА_3внаслідок її залиття 05 січня 2016 року, становить 64 488 грн. 00 грн.

При визначенні розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, судом першої інстанції вірно взято до уваги висновок експерта № 2273 від 17 липня 2017 року.

Даний висновок є належним, допустимим, переконливим, який був проведений під час слухання справи в суді, а експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

З урахуванням положень ст. 113 ЦПК України колегія суддів не знаходить підстав для призначення повторної експертизи.

Позивачем не зазначено підстав для визнання висновку № 2273 від 17 липня 2017 року необґрунтованим, не наведено доказів щодо сумнівів в його правильності.

При визначенні розміру моральної шкоди в сумі 1 000 грн. 00 коп., суд першої інстанції вірно виходив з положень ст. 23, 1167 ЦК України, при цьому урахував характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач та інші обставини, що відповідає роз'ясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової ) шкоди».

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не прийнято до уваги висновок експерта ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» від 12 лютого 2016 року колегія суддів не приймає, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги висновок експерта № 2273 від 17 липня 2017 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір моральної шкоди, стягнутий судом, є занадто малим, колегія суддів оцінює критично, оскільки при визначенні її розміру, судом враховані усі обставини справи, при цьому взято до уваги вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 30 листопада 2017 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук