АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/11815/15-ц Номер провадження 22-ц/786/730/18Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого – судді-доповідача   ОСОБА_1

Суддів:    Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі:  Ачкасовій О.Н.

учасники процесу:

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 січня 2018 року, ухвалене  суддею  Блажко І.О., повний текст рішення складено 30 січня 2018 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,- 

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 26.10.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 1606/1007/45-002, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 39 950,00 дол. США з розрахунку 11,9 % річних за користування кредитом на строк до 26 жовтня 2022 року. В частині надання кредитних коштів банк свої зобов’язання виконував, надавши відповідачеві кредит, у розмірі та строки передбачені кредитним договором. 25.05.2012 між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «Сведбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк» до АТ «Дельта Банк» права вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк». З метою забезпечення виконання грошових зобов’язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_4 на підставі договору іпотеки від 26.10.2007 передала у іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 49,2 кв.м, яка знаходиться за адресою м.Полтава, вул. М.Грушевського, 6, кв.№ 103. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.10.2007 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №4581. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлялася, в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов’язань згідно умов кредитного договору. Однак, зобов’язання не виконані, у зв’язку з чим станом на 28.07.2015 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 709 269,81 грн., з яких: тіло кредиту - 657 206,14 грн. та відсотки - 52 063,67 грн. ПАТ «Дельта Банк» просив суд в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі всього 709 269,81 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру загальною площею 49,2 кв.м, яка знаходиться за адресою м.Полтава, вул. м.Грушевського, буд. № 6, кв.№ 103, яка належить ОСОБА_8 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.10.2007 р. приватним нотарусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №4581, шляхом визнання права власності на неї за ПАТ «Дельта Банк»; визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на квартиру загальною площею 49,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Полтава вул. м.Грушевського, буд. № 6, кв.№ 103, всі судові витрати по справі покласти на відповідача.

     Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 січня 2018 року позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено повністю.

     Звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 49,2 кв.м, що знаходиться за адресою м.Полтава, вул. М. Грушевського, буд. № 6, кв.№ 103, яка належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 4581, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1606/1007/45-002 від 26 жовтня 2007 року, укладеним між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4, у розмірі 709269 грн. 81 коп., шляхом визнання за публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, адреса 01133 м.Київ вул.Щорса, 36Б) право власності на квартиру загальною площею 49,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

     Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 70 926 грн. 98 коп.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_9 порушила виконання основного зобов'язання, через що банк вправі задовольнити вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1606/1007/45-002 від 26.10.2007 року, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4, у розмірі 709 269 грн. 81 коп., шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» право власності на квартиру загальною площею 49,2 кв.м, що знаходиться за адресою м.Полтава, вул. м.Грушевського, буд. № 6, кв.№ 103.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не взяв до уваги те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволенні судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Місцевий суд також помилково дійшов висновку про розмір судового збору, взявши 10% від розміру позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин вбачається, що 26.10.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір на купівлю житлової нерухомості № 1606/1007/45-002 від 26.10.2007, згідно якого ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 39 950 доларів США на купівлю квартири АДРЕСА_2, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11, 90 % на рік на весь строк фактичного користування кредитом на строк по 26 жовтня 2022 року. (а.с. 6-12).

     Згідно п.2.1 кредитного договору, забезпеченням виконання позичальника по погашенню заборгованості за кредитом, оплаті процентів за користування кредитом, оплаті комісій, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у звязку з порушенням умов договору та інших витрат банку, повязаних з одержанням виконання, виступає іпотека обєкта нерухомості, що придбана позичальником на підставі договору. Умови передачі обєкта нерухомості в іпотеку та звернення стягнення на предмет іпотеки регулюються чинним законодавством України і іпотечним договором, що укладається між банком та позичальником.

         Банк свої зобов’язання за кредитним договором №1606/1007/45-002 від 26.10.2007 року виконав, надавши ОСОБА_4 кредит у розмірі 39 950 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки №1865815/0430 від 26.10.2007 року (а.с. 107).

     У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір на купівлю житлової нерухомості від 26.10.2007, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 4582 26 жовтня 2007 року. (а.с. 13-18).

     У відповідності до п.1 іпотечного договору забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору №1606/1007/45-002 від 26.10.2007року, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержатилем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов’язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо: повернення іпотекодавцем іпотеко держателю кредиту в сумі 39 950 доларів США в строк до 26.10.2022; сплати іпотекодавцем процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені кредитним договором; виконання іпотекодавцем інших зобов’язань, передбачених кредитним договором в повному обсязі, на умовах і в строки визначені в кредитному договорі (в тому числі при зміні строків виконання зобов’язань); а також іпотекою забезпечується відшкодування іпотекодавцем будь-яких витрат та збитків іпотекодержателя, пов’язаних з неналежним виконанням іпотекодавцем умов кредитного договору та/або іпотечного договору (у тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків), а також витрат іпотекодержателя, пов’язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за договором, у тому числі витрат на утримання і збереження такого предмета іпотеки.

     Згідно п.2 іпотечного договору на купівлю житлової нерухомості від 26.10.2007 року, на забезпечення виконання основного зобовязання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру №103, що складається з 2 житлових кімнат, загальною площею 49,2 кв.м, житловою площею 28,4 кв.м, яка знаходиться за адресою м. Полтава, вулиця Грушевського Михайла №6, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 26.10.2007 року за реєстром №4580, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 26.10.2007 року, реєстраційний номер 2448155, і стане власністю іпотекодавця після реєстрації права власності у встановленому законом порядку. Згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №16173294, виданим КП ПБТІ «Інвентаризатор» 04.10.2007, балансова вартість предмета іпотеки становить 22 569, 52 грн.

     Відповідно до п.5 іпотечного договору на купівлю житлової нерухомості від 26.10.2007 року за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 239 700 гривень.

         ОСОБА_4 порушила зобов’язання за кредитним договором №1606/1007/45-002 від 26.10.2007, у зв’язку з чим її заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» станом на 28.07.2015 року становить 709 269 грн. 81 коп., яка складається з : 657 206 грн. 14 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 52063 грн. 67 коп. – відсотках (а.с. 95-98).

25.05.2012 між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «Сведбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк» до АТ «Дельта Банк» права вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справа, предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру, яка належить відповідачу на праві приватної власності, шляхом визнання права власності на квартиру за позивачем, у рахунок виконання основного зобов»язання щодо оплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 709 269,81 грн., визнання за позивачем права власності на цю квартиру.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що унаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором утворилася заборгованість, а тому в рахунок її погашення необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки – спірну квартиру шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем визнається розмір заборгованості 709 269,81 грн., не оспорюється факт укладення договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.

По справі вбачається, що сторони кредитного договору в іпотечному договорі встановили порядок, за умови недотримання якого іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов’язання повністю або частково, проте іпотекодержатель (позивач) цього порядку не дотримався, а тому його позов до задоволення не підлягає. Суд також не врахував відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, що передбачено умовами договору іпотеки, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя.

Як вбачається з п.п. 11, 12 договору іпотеки від 26.10.2007 року (а.с.13-18), укладеного між сторонами іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов’язання повністю або частково, у тому числі якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов’язання, а також в інших випадках передбачених основним зобов’язанням та цим договором.

При настанні зазначених випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору, при цьому сторони за взаємною згодою встановили, що визначений тридцятиденний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанції, яка надається іпотекодержателю відділенням зв'язку при відправленні іпотекодавцю листа з вимогою про усунення порушення основного зобов'язання з повідомленням про вручення, або дата, зазначена на такому листі, що отриманий іпотекодавцем особисто у іпотекодержателя.    

За вибором іпотекодержателя для задоволення його вимог застосовуються такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки як: за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в підпунктах 12.3.1 та 12.3.2 пункту 12.3 іпотечного договору.      

Матеріали справи містять лист-вимогу вих. № 31.4-08/10252/15 від 27.08.2015 року про сплату простроченої (поточної)заборгованості в тридцятиденний строк та повідомлено про можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконаня основного зобов’язання у позасудовому порядку (а.с.19).

Не дочекавшись закінчення тридцяти календарних днів з дати відправлення 28.08.2015 р. на адресу ОСОБА_10 листа-вимоги через відділення поштового зв'язку в місті Києві, позивач майже одночасно з письмовою вимогою про усунення порушення основного зобов'язання 31 серпня 2015 року звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ «Дельта Банк».

Таким чином, іпотекодержатель розпочав за своїм вибором звернення стягнення на предмет іпотеки з порушенням вищезазначених умов іпотечного договору, а також з порушенням норми статті 35 Закону України від 05 червня 2003 року №898-IV "Про іпотеку", згідно якої, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу). Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Задовольняючи апеляційну скаргу, колегія суддів враховує, що передача у власність предмету іпотеки іпотекодержателю, про що заявлена позовна вимога ПАТ «Дельта Банк», є позасудовим способом задоволення вимог кредитора, а не судовим.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, невірно застосував норми законодавства до спірних правовідносин, в зв'язку із чим прийняв незаконне рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк».

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.1,3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України  підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено за подачу апеляційної скарги – 5 481 грн. судового збору, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1,3,4, 381 – 384 ЦПК України Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

                П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 – задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 січня 2018 року – скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_4 5 481 грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 травня 2018 року. 

Головуючий  суддя-доповідач                                ОСОБА_1     

Судді:                                                                Лобов О.А.

ОСОБА_11