Справа № 382/1835/17 Головуючий у І інстанції Литвин Л. І.

Провадження № 22-ц/780/1969/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 26 16.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 11 559 грн. 10 коп. за кредитним договором № б/н від 19 червня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 червня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 2 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Кредитний договір складався з заяви позичальника, Пам’ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг, а також ОСОБА_2 банку, з якими відповідач була ознайомлена. Оскільки відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконувала утворилась заборгованість.

Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 1 460 грн. 42 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині незадоволених позовних вимог через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що укладення між банком та відповідачем даного виду договору підтверджується змістом заяви, в якій зазначено, що ОСОБА_4 своїм підписом приєднується і зобов’язується виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що складають договір банківського обслуговування. В анкеті-заяві зазначено, що Пам’ятку клієнта, яка містить основні умови обслуговування і кредитування, відповідач отримала і ознайомилася з її змістом під підпис. Підписання ОСОБА_4 зазначеної анкети-заяви, активація картки, користування картковим рахунком та часткове погашення заборгованості свідчить про укладення між ними договору на визначених Умовах та правилах надання банківських послуг.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Однак, відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 19 червня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір б/н шляхом приєднання, згідно умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 2 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 21 вересня 2017 року ОСОБА_4 має заборгованість в загальному розмірі 11 559 грн. 10 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1 460 грн. 42 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 1 412 грн. 09 коп., заборгованість по пені – 7 659 грн. 97 коп., штраф (фіксована частина) – 500 грн. та штраф (процентна складова) – 526 грн. 62 коп. (а.с.5-6).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а відтак, факт прийняття його умов сторонами щодо розміру і порядку нарахування відсотків, пені та штрафів, є недоведеним. Позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач, підписуючи анкету-заяву 19 червня 2014 року, а також, що ці умови не змінювалися.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» вказував на те, що внаслідок неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, утворилася заборгованість, яка підлягає стягнення на користь позивача. Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнув на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1 460 грн. 42 коп., а у стягненні відсотків, пені та штрафів відмовив.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків, пені та штрафу, позивач вказує на те, що ОСОБА_4 своїм підписом приєднується і зобов’язується виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що складають договір банківського обслуговування.

Однак, ПАТ КБ «ПриватБанк» не взяв до уваги, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Отже, позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру пені та штрафу.

Що стосується стягнення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» відсотків апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості визначити розмір відсотків на рівні облікової ставки НБУ, оскільки розмір заборгованості, який просить стягнути позивач, не підтверджений належними доказами. Так, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути на його користь заборгованість по тілу кредиту у розмірі 1 460 грн. 42 коп. Однак, наданим позивачем до суду розрахунком заборгованості такий розмір не підтверджений, а у розрахунку зазначена зовсім інша сума заборгованості.

Так, згідно з наданим суду розрахунком заборгованості (а.с. 6) банк вказав, що заборгованість за тілом кредиту складає 1460.42 грн. Проте жодна колонка зазначеного розрахунку не містить зазначеної суми, з зазначенням її обґрунтування.

За таких обставин визначення точного розміру відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України є неможливим

Під час вирішення справи по суті суд першої інстанції не звернув увагу на вказану обставину та стягнув заборгованість по тілу кредиту. Однак, рішення суду в цій частині відповідачем не оскаржувалося.

Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на те, що підписання ОСОБА_4 анкети-заяви, активація картки, користування картковим рахунком та часткове погашення заборгованості свідчить про укладення між ними договору саме на визначених Умовах та правил надання банківських послуг, не є достатньою підставою для задоволення позову в частині стягнення відсотків, пені та штрафу, а вказані обставини можуть підтвердити лише факт отримання останньою кредиту на картковий рахунок.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення позову в частині стягнення заборгованості по відсотках, пені та штрафу, рішення суду в цій частині відповідає обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах а тому підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді: Фінагеєв В.О.

ОСОБА_2

ОСОБА_3