Справа № 2-821/2009
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі:
головуючої судді Васіної Л.А.
при секретарі Гаврилові О.М.
за участю:
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором позики, суд –
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3, у якому просить суд:
- Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування боргу за договором позики 16 367 гривень, та витрати по сплаті державного мита в сумі 163, 67 гривень, та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_2 посилається на те, що в серпні – вересні 2005 року між ним та відповідачем було укладено усний договір на будівництво ангару для зберігання будівельних матеріалів. На будівництво зазначеного об’єкта відповідач одержав від позивача гроші в сумі 130 000 гривень. Але взяті на себе обов’язки по будівництву ангара з свої вини відповідач не виконав. 21.09.2005 року здійснивши перерахунок затрачених грошових коштів відповідачем по будівництву ангара, залишкова сума склала 15 262 гривень. ОСОБА_3 погодився з залишковою сумою в розмірі 15 262 гривень, але зазначену суму грошей не повернув. Неповернення залишкової суми грошей 15 262 гривень відповідач обґрунтував тим, що він витратив усі гроші, які йому були передані. Частину грошей, як пояснив відповідач, він витратив на придбання будівельних матеріалів, необхідних для будівництва ангара, а частину яка лишилася в сумі 15 262 гривень він витратив на особисті потреби.
Відповідачем було запропоновано наступний варіант розрахунку: відповідач власноручно склав розписку про повернення позивачу грошей в сумі 15 262 гривень, та до цього відповідач обіцяв сплатити 1, 45 % від вказаної суми, так як він чітко знав про те, що грошей на будівництво ангара були взяті в банці в кредит. 1, 45 % являлася процентною сумою банку за користування кредитом.
Строк погашення заборгованості було оговорено до 30.12.2005 року. Загальна сума грошей до повернення складала 15 262 гривень плюс 1 105 гривень раніше обговорений процент 1, 45 %, усього ОСОБА_3 повинен був позивачу повернути, відповідно власноручно написаної розписки, суму 16 367 гривень.
Вказану домовленість сторони оформили без нотаріуса, на чистому аркуші паперу відповідач власноручно написав розписку, в якій була зазначена сума позики та строк її повернення.
Відповідач гроші від позивача прийняв та зобов’язався їх повернути в строк, який був ними визначений у договорі. Таким чином, між позивачем та відповідачем 21.09.2005 року було укладено договір позики.
У відповідності з досягнутими між позивачем та відповідачем домовленістю, останній зобов’язався повернути позивачу суму в розмірі 16 367 гривень в строк, визначений у розписці, тобто 21.12.2005 року. У визначений термін відповідач борг не повернув, умови позики не виконав.
На неодноразові вимоги про добровільну сплату боргу відповідач відповідав відмовою, у зв’язку з чим, позивач, розуміючи своє безвихідне становище, звернувся з заявою в Індустріальний РО ДГУ УМВС України в Дніпропетровській області, але в порушенні кримінальної справи у відношенні відповідача було відмовлено, на підставі того, що між позивачем та відповідачем виникли цивільно-правові відносини.
Посилаючись на вищевикладене позивач просить суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та такі що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в серпні – вересні 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було досягнуто домовленість про будівництво ангару для зберігання будівельних матеріалів. На будівництво зазначеного об’єкта відповідач одержав від позивача гроші в сумі 130 000 гривень.
21.09.2005 року здійснивши перерахунок затрачених грошових коштів відповідачем по будівництву ангара, залишкова сума склала 15 262 гривень.
ОСОБА_3 погодився з залишковою сумою в розмірі 15 262 гривень, але зазначену суму грошей не повернув, обґрунтовуючи тим, що він витратив усі гроші, які йому були передані: частину грошей, він витратив на придбання будівельних матеріалів необхідних для будівництва ангара, а частину яка лишилася в сумі 15 262 гривень він витратив на особисті потреби.
Так, 21.09.2005 року ОСОБА_3 власноручно склав розписку, відповідно до якої він зобов’язався повернути 15 262 гривень + 1, 45 % від цієї суми ОСОБА_2. Ці кошти він взяв на будівництво ангара для зберігання будівельних матеріалів але роботу до кінця не зробив з своєї вини. 1, 45 % в місяць зобов’язався виплачувати в зв’язку з тим, що гроші бралися в банці в кредит. Гроші зобов’язався повернути до 30.12.2005 року. Загальна сума, що підлягає поверненню 15 262 + 1 105 гривень. (а. с. 07)
У встановлений строк тобто 21.12.2005 року відповідачем не виконано своє зобов’язання взяте відповідно до розписки від 21.09.2005 року.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики від 21.09.2005 року у розмірі 16 367 гривень.
Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, таким чином з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судовий збір сплачений позивачем при подачі позову в сумі 163, 67гривні (а. с. 02) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень ( а. с. 03).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10-12, 27, 30, 58-62, 88, 209, 212-215, 226 ЦПК України, ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором позики – з а д о в о л ь н и т и.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування боргу за договором позики 16 367 гривень, та витрати по сплаті державного мита в сумі 163, 67 гривень, та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень, а усього 16 560, 67 гривень (шістнадцять тисяч п’ятсот шістдесят гривень шістдесят сім копійок).
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги.
Суддя Л.А. Васіна
УКРАЇНА
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49101, місто Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, 29
(056)335024
ОСОБА_2
49125
місто Дніпропетровськ,
АДРЕСА_1
ОСОБА_3
49000
місто Дніпропетровськ,
АДРЕСА_2
Кіровський районний суд міста Дніпропетровська надсилає Вам копію заочного рішення від 17.11.2009 року ухваленого по цивільній справі № 2-821\2009 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором позики, для відома.
Додаток кожному адресату: копія заочного рішення від 17.11.2009 року.
Суддя
Кіровського районного суду
міста Дніпропетровська Л.А. Васіна
- Номер: 6/212/186/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-821/09
- Суд: Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Васіна Лілія Анатоліївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2017
- Дата етапу: 13.10.2017
- Номер: 6/212/185/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-821/09
- Суд: Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Васіна Лілія Анатоліївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2017
- Дата етапу: 13.10.2017
- Номер: 6/450/48/20
- Опис: про заміну стягувача правонаступником
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-821/09
- Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
- Суддя: Васіна Лілія Анатоліївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.04.2020
- Дата етапу: 01.06.2020