Справа № 2-2111/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 року                                                                     Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого  -  судді Васіної Л.А.

при секретарі – Гаврилові О.М.

за участю:

позивача       - ОСОБА_1

відповідача   - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває у шлюбі з відповідачкою, який зареєстрований 17.03.2001 року Кіровським відділом РАЦС м. Дніпропетровська, актовий запис № 57.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні стосунки між ними припинені, сторони не ведуть спільного господарства, проживають окремо. Сімейне життя з відповідачкою не склалося в зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, різних поглядів на життя. З вересня 2007 року сім’я розпалася остаточно, примирення з відповідачем не можливе.  

Просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 17.03.2001 року Кіровським відділом РАЦС м. Дніпропетровська, актовий запис № 57.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими факти: припинення шлюбних відносин між сторонами, суперечності спільного життя та збереження шлюбу інтересам позивача та  дитини.

Відповідно до ст. 130 ЦПК України, суд може ухвалити у попередньому судовому засіданні судове рішення у разі відмови від позову, визнання позову.

Відповідно до ст.112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

У судовому засіданні встановлено, що сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, досягли домовленості щодо проживання дітей, що говорить про те, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача та дитини.

Керуючись ст.ст. 104, 109, 110, 112, 114 СК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 169, 212-215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зареєстрований 17.03.2001 року  Кіровським відділом РАЦС м. Дніпропетровська, актовий запис № 57.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 грн., ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          Л.А. Васіна