Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/53/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л.І.

Категорія – ст. 124 КУпАП Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 року, суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Онуфрієв В.М., за участю секретаря Ковальової Н.Д., особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката Охріменко В.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відео конференції апеляційні скарги ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката Охріменко В.Б., на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Світловодська, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 09.08.2017 року близько 00 год. 30 хв. керуючи автомобілем AUDI-100, державний номер НОМЕР_1 по греблі Кременчуцької ГЕС "мостовий перехід", м. Світловодськ, не витримав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги 12.1,.2.3"б" Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджуючись з прийнятим рішенням, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, мотивуючи тим, що в судовому засіданні він заперечував обставини ДТП викладені в адміністративному протоколі, оскільки на зустрічну полосу руху не виїжджав, допустиму швидкість руху не перевищував, а оставлений слід його автомобіля на дорозі після ДТП не є юз правого колеса, а слід тертя лівого переднього колеса, так як після удару кріплення передньої лівої стойки було вибито, ричаг кріплення колеса вирваний в результаті колесо заклинилось і від удару кріплення колеса вигнулось, а колесо піднялось вверх, тому він не мав можливості гальмувати, а рулем маневрував, щоб не перекинулось авто до повної зупинки.

Вказав, що суд прийняв до уваги покази працівника поліції, потерпілого та свідка, які не відповідають фактичнім обставинам ДТП.

Зазначив, що покази свідка ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6, які взяв до уваги суд першої інстанції в частині місця зіткнення автомобілів спростовується висновком експерта, який вказав що ширина проїзної частини дороги згідно схеми ДТП - 6.9 м., зіткнення автомобілів відбулося на його полосі руху на відстані 2,6 м. від правого краю дороги в напрямку автомобіля ОСОБА_3,тобто автомобіль потерпілого виїхав на полосу руху ОСОБА_3 і зіткнення відбулося на відстані 0.85 м від умовного центра дороги в ліву задню частини автомобіля «потерпілого».

Суд встановив, що з пояснень учасників ДТП поліцейський склав схему і визначив місце зіткнення зі слів учасників ДТП, вказавши, що ОСОБА_3, виїхав на зустрічну смугу руху не приймаючи до уваги слідову інформацію після ДТП.

Крім того, працівник поліції в суді повідомив, що він зафіксував тормозний шлях автомобіля лівою частиною автомобіля, яка склала 109.8 м.. Поліцейський заявив, що тормозний шлях( юз) свідчить про перевищення ним швидкості під час ДТП. Однак це не є гальмівний шлях (юз), так як після ДТП ліве колесо було пошкоджено заклинило і він не мав можливості гальмувати взагалі, так як автомобіль був некерований. Після ДТП його автомобіль просто котився, а слід був оставлений пошкодженим лівим колесом, яке ледь торкалось покриття дороги, так як від удару кріплення колеса вигнулось вверх. Автомобіль держався фактично на трьох стойках.

Під час пояснень в суді працівник поліції надав диск з записом камер відео спостережень Кременчуцької ГЕС, (яким чином диск з’явився в працівника поліції суд не з’ясовував і працівник поліції не вказав). З п'яти секундного запису вбачається, що вдалі є освітлення можливо дороги ліхтарями, що на ГЕСІ і видно не автомобіль, а лише задні стопи і рух автомобіля марку якого визначити не можливо взагалі, а далі стопи зникають з обзору камери. Як саме і яким прибором, було визначено перевищення швидкості і якого саме автомобіля осталось загадкою.

В апеляційній скарзі адвокат Охріменко В.Б. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Свої вимоги обґрунтував тим, що суд критично віднісся до показів ОСОБА_3, що є помилковим, так як покази працівника поліції, потерпілого та свідка, не відповідають фактичнім обставинам ДТП.

Так потерпілий ОСОБА_6, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні стверджували що вони рухались на автомобілі НОМЕР_3 по полосі свого руху не змінюючи напрямку. Зіткнення транспортних засобів відбулося на полосі руху ОСОБА_6, так як ОСОБА_3 перевищив швидкість руху і не справився з керуванням свого автомобіля.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працює в поліції і після ДТП виїжджав на місце зіткнення транспортних засобів. З пояснень учасників ДТП поліцейський склав схему і визначив місце зіткнення зі слів учасників ДТП, вказавши, що ОСОБА_3 виїхав на зустрічну смугу руху та перевищив швидкість та склав адміністративний протокол. Крім того, під час пояснень в суді працівник поліції надав диск з записом камер відео спостережень Кременчуцької ГЕС. З п’яти секундного запису вбачається, що вдалі є освітлення можливо дороги ліхтарями, що на ГЕС та видно не автомобіль, а лише задні стопи і їх рух з ліва на право. Ні автомобіль та марку визначити не можливо взагалі Стопи зникають з обзору камери і відео закінчується

Вказав, що суд не дав належну оцінку зібраним доказам та свідченням свідків та потерпілого, які взагалі не відповідають обставинам ДТП, а саме те що свідок ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 заводячи суд в оману стверджують, що місцем зіткнення автомобілів є полоса руху автомобіля потерпілого спростовується схемою ДТП та висновком експерта, який вказав, що місцем зіткнення автомобілів є полоса руху автомобіля ОСОБА_3 Зі схеми ДТП вбачається, що ширина 6.9 м., а зіткнення відбулося на відстані 2,6 м. від правого краю автомобіля ОСОБА_3

Вказав, що неможливо визначити швидкість зустрічного автомобіля під час руху без належного прибору. Твердження потерпілого та свідка про перевищення ОСОБА_3 швидкості є недостовірною інформацією.

Зазначив, що наданий працівником поліції відеозапис з камери спостереження Кременчуцької ГЕС не може братись за доказ так як з наданого відео не видно, що за марка автомобіля рухається, не надано доказів яким прибором фіксувалась швидкість, з наданого відео в п'ять секунд видно лише задні стопи можливого автомобіля, який рухається з ліва на право із поля зору камери в подальшому зникає.

Вказав, що автомобіль ОСОБА_3 рухався з міста Світловодськ в напрямку сел. Власівка, то він повинен був рухатись на відео з права на ліво, а не з ліва на право.

Також вказав, що зі схеми ДТП вбачається, що є слід лише лівого колеса автомобіля ОСОБА_3, інші сліди шин на проїзній частині дороги автомобіля відсутні. ОСОБА_3 заперечував, що саме це є тормозний шлях його автомобіля, так як він після зіткнення не застосовував гальма так як автомобіль був пошкоджений і практично некерований із-за пошкодження лівого колеса. З матеріалів висновку експерта від 08.12.2017 року № 1666/17- 27 вбачається, що на схемі ДТП залишений слід пошкодженими елементами підвіски лівого переднього колеса автомобіля ОСОБА_3, а не слід гальмування.

Заслухавши ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката Охріменко В.Б., які просили задовольнити апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити, а постанову суду скасувати із закриттям провадження у справі з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Згідно положень ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката Охріменко В.Б., апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Так, згідно протоколу по справі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 461178 від 09.08.2017 року, ОСОБА_3 09.08.2017 року близько 00 год. 30 хв. керуючи автомобілем AUDI-100, державний номер НОМЕР_1 по греблі Кременчуцької ГЕС "мостовий перехід", м. Світловодськ, не витримав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, який рухався у зустрічному напрямку. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги 12.1,2.3"б" Правил дорожнього руху.

ОСОБА_3 у судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав та пояснив, що зіткнення автомобілів відбулось не з його вини, а з вини водія автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_6, який виїхав на зустрічну смугу руху у результаті чого відбулось зіткнення. Не заперечує, що він рухався із перевищенням швидкості, а саме 30 км. год., але не більше 40 км. год., що допускається у даній ситуації.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції призначалася судова інженерно-транспортна (авто-технічна) експертиза, яка проводилася головним судовим експертом Кропивницького відділення Київського НДІСЕ ОСОБА_9, який має вищу технічну освіту другого рівня за ступенем магістр, 1 клас судового експерта, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 10.1 «дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод» (свідоцтво від № 645-17, видане ЕКК КНДІСЕ МЮ України, дійсне до 02.08.2022), 10.2 «дослідження технічного стану транспортних засобів» (свідоцтво від № 646-17, видане ЕКК КНДІСЕ МЮ України, дійсне до 02.08.2022) і 10.4 «транспортно-трасологічні дослідження» (свідоцтво від 02.08.2017 № 647- 17, видане ЕКК КНДІСЕ МЮ України, дійсне до 02.08.2022) і стаж експертної роботи з 1993 року. Експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків за ст. 384 та 385 КК України. З даного висновку вбачається, що місце зіткнення автомобіля AUDI-100 з автомобілем ВАЗ-2107 в умовах даної події знаходилось на правій стороні проїзної частини (щодо руху автомобіля AUDI-100) в районі передньої лівої частини автомобіля AUDI-100 при його розташуванні лівим переднім колесом в місці початку сліду, що був залишений пошкодженими елементами підвіски лівого переднього колеса автомобіля AUDI-100.

Більше того допитаний в судовому засіданні суду апеляційної інстанції експерт ОСОБА_9, який виконував експертизу та надав висновок, підтвердив свій висновок та вказав, що вбачає порушення ПДР України в діях водія автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_6, який виїхав на зустрічну смугу руху, в результаті чого сталося ДТП.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції критично відноситься до пояснень ОСОБА_6, наданих суду першої інстанції, з яких вбачається, що він повертався до Світловодська із Градизької розвилки. Їхав зі швидкістю близько 20 км/год. по правій стороні. Потім побачив фари автомобіля, що рухався на зустріч по центру дороги та відчув удар. Автомобіль, рухався на великій швидкості. Удар прийшовся в задні пасажирські двері та задню бокову частину його автомобіля. Від удару його автомобіль розвернуло на дорозі. В результаті удару він та пасажири автомобіля отримали незначні тілесні ушкодження, автомобіль отримав механічні ушкодження. До приїзду поліції автомобілі залишались на місці, оскільки вказані пояснення не відповідають дійсним встановленим у судовому засіданні суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи.

За таких підстав, висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є помилковим, оскільки зіткнення транспортних засобів відбулося на правій стороні проїзної частини щодо руху автомобіля AUDI-100, тобто на полосі руху автомобіля AUDI-100, що підтверджується схемою місця ДТП (а.с.6) та висновком експерта №1660/17-27 від 08.12.2017 року із фото таблицею та схемою (а. с. 55-59).

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката Охріменко В.Б. знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню. Провадження у справі відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката Охріменко В.Б. – задовольнити.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_3 закрити, на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області В.М. Онуфрієв