АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа 22-Ц-33/2011 р. Головуючий 1 інстанції-Наумова С.М.

Категорія - договірна Доповідач - Карімова Л.В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В., суддів: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б., при секретарі Коршун І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" в особі Харківській філії товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк" на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 липня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Харківській філії товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Український промисловий банк” в особі Харківській філії ТОВ „Український промисловий банк” звернулось до суду з вказаним позовом.

Позивач зазначав, що 05.03.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 139/07-КВ, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_2 надано кредит у сумі 35 000 доларів США, еквівалент якої складав 176 750 грн. строком на 120 місяців та датою повернення кредиту 03.03.2017 року зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 14.6 % річних, комісією за надання кредиту в розмірі 1.5% від суми кредиту та комісією за видачу готівкових коштів в розмірі 0,5% па поточні потреби.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором 05.03.2007 р. між ТОВ „Український промисловий банк” в особі філії та ОСОБА_3 як іпотекодавцем був укладений іпотечний договір № 139/07-KB/Z, відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно - нежитлова адміністративна будівля, належна ОСОБА_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Крім того 05.03.2007 р. між позивачем, боржником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поручителем був укладений договір поруки № 139/07-КВ/П, за яким відповідачі несуть перед позивачем солідарну відповідальність, і поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник ОСОБА_2

Незважаючи на те, ТОВ „Український промисловий банк” виконав всі умови кредитного договору, передав всю суму кредиту відповідачу ОСОБА_2, останній порушує графік погашення кредиту та сплати процентів, у зв’язку з чим станом на 04.11. 2009 р. заборгованість за кредитом становила 331 019, 97 грн. з урахуванням процентів та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позивач просив стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 331 019, 97 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав в частині солідарного стягнення боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що позивачем з 19.04.2007 року була в односторонньому порядку змінена процентна ставка з 14,6 % річних на 19,5 % річних у зв’язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, а ОСОБА_3 як поручитель не був сповіщений про зміну цієї ставки, не надавав про це своєї згоди, що тягне за собою збільшення обсягу його відповідальності.

Розгляд справи відбувся без участі відповідача ОСОБА_2

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 липня 2010 року позовні вимоги ТОВ „Український промисловий банк” задоволено частково: на його , користь в особі Харківській філії ТОВ „Український промисловий банк” стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 139/07- КВ від 05.03.2007 року в сумі 331 019, 97 грн., та судові витрати в сумі 1820 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На це рішення суду ТОВ „Український промисловий банк” в особі Харківській філії ТОВ „Український промисловий банк” подана апеляційна скарга, в якій міститься прохання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову ТОВ „Український промисловий банк” у повному обсязі.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки судом неправильно з’ясовані обставини справи.

Зазначає, що судом не враховано, що зміни в розмірі грошових зобов’язань боржника ОСОБА_2 відбувалися у рамках кредитного договору, з яким поручитель ОСОБА_3 був ознайомлений та погодився з ними. Крім того, оскільки зобов'язання за кредитним договором не виконані, не змінені, то підстави припинення поруки згідно ст. 559 ЦК України не можуть бути застосовані.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.03.2007 року між ТОВ „Український промисловий банк” в особі Харківській філії ТОВ „Український промисловий банк” та ОСОБА_2 було , укладено кредитний договір № 139/07-КВ. відповідно до якого відповідачу ОСОБА_2 надано кредит у сумі 35 000 доларів США (еквівалент якої складав 176 750 грн.) строком на 120 місяців та датою повернення кредиту 03.03.2017 року зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 14,6 % річних, комісією за надання кредиту в розмірі 1,5% від суми кредиту та комісією за видачу готівкових коштів в розмірі 0,5% на поточні потреби.

За умовами договору відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання щодо щомісячного погашення кредиту в розмірі не менше 291,67 доларів США по 20 число кожного місяця включно та сплати процентів.

ТОВ „Український промисловий банк” свої обов’язки за договором виконав і надав ОСОБА_2 кредит у вказаній сумі, в той час як останній нерегулярно сплачував як кредит так і проценти.

За розрахунками ТОВ „Український промисловий банк” станом на 04.11. 2009 р. заборгованість за кредитом становить 331 019, 97 грн. , що складається: з заборгованості за кредитом у сумі 35 000 доларів США, еквівалент якої складав 279 895 грн.), заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 5849,4 доларів США, еквівалент якої складає

46 777.97 грн.. пені за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 4374 грн.

Зазначені розрахунки відповідають вимогам ст.ст. 1049-1050 ЦПК України та вимогам вищевказаного кредитного договору.

Виходячи з наведеного, суд на підставі ст.ст. 610, 629 ЦК України обгрунтовано дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_2 порушені зобов’язання за договором, які є обов’язковими для сторін.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що і залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Отже, дострокове повернення позивачу всієї частини позики, що залишилася, та процентів відповідає вимогам закону.

На підставі ст. 549 ЦК України та вимог кредитного договору суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача неустойки (пені) в зв’язку з порушенням боржником зобов’язання про повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному договору 05.03.2007 р. між позивачем, боржником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поручителем був укладений договір поруки № 139/07-КВ/П. за яким відповідачі несуть перед позивачем солідарну відповідальність, і поручитель ОСОБА_3 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ „Український промисловий банк” про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано доказів про сповіщення ОСОБА_3 про зміну процентної ставки з 14,6% до 19,6% річних та не надіслана у шестимісячний термін вимога поручителю у зв'язку з невиконанням боржником ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором та всупереч вимог п.9 договору поруки № 139/07-КВ-П не укладено додаткової письмової угоди та не отримано згоди поручителя на підвищення процентної ставки.

Між тим з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. З вказаного договору поруки № 139/07-КВ-П від 05.03.2007 р. поручитель ОСОБА_3 відповідає перед кредитором ТОВ „Український промисловий банк” у тому ж обсязі, що і боржник ОСОБА_2, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

При цьому відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором (п.2 договору поруки).

Згідно пункту 5.6 кредитного договору у випадку невиконання зобов'язань, передбачених п.п. 3.4.2. та 3.4.3 кредитного договору банк залишає за собою право збільшити на 5% відсоткову ставку за користування кредитними коштами.

З такими умовами зміни умов кредитування був ознайомлений й поручитель ОСОБА_3 (п.6 договору поруки).

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що боржник ОСОБА_2 порушив виконання зобов’язань за кредитним договором, позивач мав право в рамках обумовленого кредитного договору на 5% відсоткову ставку за користування кредитними коштами.

Виходячи з умов договору та вимог ст. 598 ЦК України єдиною підставою припинення договору поруки є повне виконання зобов’язань за кредитним договором, тому висновки суду щодо припинення поруки на підставі ст. 559 ЦК України не грунтуються на законі і матеріалах справи, оскільки представником ОСОБА_3 не оспорювалося, що зобов'язання за кредитним договором не виконані й на день розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно заборгованості за кредитом, відсотками та пені в сумі 331019.97 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в дольовому ( а не солідарному порядку) в сумі 1700 грн. за сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 120 грн., а всього в сумі 1820 грн., тобто по 910 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 304. п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314. 316, 317, 319, 324 ЦПК

України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 липня 2010 року скасувати.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" в особі Харківській філії товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 139/07-КВ від 05.03.2007 року в сумі 331 019 ( триста тридцять одна тисяча дев’ятнадцять) гривень 97 копійок ( п/р НОМЕР_1 в ХФ ТОВ „Укрпромбанк” МФО 350686 ЄДРПОУ № 26281769).

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Харківській філії товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” судові витрати по 910 (дев’ятсот десять) гривень з кожного відповідача.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: