КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  16.09.2009                                                                                           № 9/64б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:            

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Андрійчук О.В., дов. б/н від 26.01.2009 року

від відповідача -ОСОБА_2, дов. № 4865 від 21.09.2007 року

від ДПІ у місті ЧерніговіЛисиця дов. № 5202/9/10-010 від 14.07.2009 року:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Вознесенський сиркомбінат"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.05.2009

у справі № 9/64б (суддя

за позовом ВАТ "Вознесенський сиркомбінат"

до СПД - громадянин ОСОБА_3

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2009 року у справі           № 9/64б відмовлено у задоволенні заяви ініціюючого кредитора - Відкритого акціонерного товариства „ Вознесенський сиркомбінат” про визнання недійсним договору від 01.02.2008 року про поділ майна між подружжями Римар.

Не погоджуючись з ухвалою суду, заявник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2009 року у справі № 9/64б скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати договір про поділ майна подружжя від 01.02.2008 року, укладений між гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Антіпіною Т.А., реєстр. № 139, недійсним.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, викладені обставини та їх обґрунтування залишилися поза увагою господарського суду Чернігівської області, що, в свою чергу, мало наслідком прийняття незаконної ухвали. Судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що укладаючи договір про поділ майна подружжя від 01.02.2008 року, подружжя мали намір зберегти майно набуте за час шлюбу та унеможливити стягнення грошових вимог кредиторів на частку підприємця ОСОБА_3 у спільному майні подружжя.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 року зазначену апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.09.2009 року.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/2/1 від 16.09.2009 року справу № 9/64б передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя: Гарник Л.Л., судді: Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.

В судове засідання 16.09.2009 року з’явились представники заявника, боржника та ДПІ у місті Чернігові.

В судовому засіданні 16.09.2009 року представник боржника надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Представники апелянта та ДПІ у місті Чернігові просили скасувати оскаржувану ухвалу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Провадження у справі № 9/64б порушено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2009 року.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2009 року боржника - Суб’єкта підприємницької діяльності – громадянина ОСОБА_3 визнано банкрутом.

Матеріалами справи встановлено, що 01.02.2008 року було нотаріально посвідчено договір про поділ майна подружжя ОСОБА_3, згідно з яким визнано, що квартира АДРЕСА_1 та автомобіль марки MERCEDES-BENZ 208D, 1999 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті поділу вважатимуться такими, що належать на праві особистої приватної власності ОСОБА_4, а грошові кошти у сумі 100 000 грн. – ОСОБА_3.

24.03.2009 року ВАТ „Вознесенський сиркомбінат” звернувся до Господарського суду Чернігівської області з заявою про визнання договору про поділ майна подружжя від 01.02.2009 року недійсним, оскільки, на думку кредитора, договір було укладено з метою уникнення банкротом виконання зобов’язань перед кредиторами за рахунок звернення стягнення на частку у спільному майні подружжя.

Відповідно до ч. 9 ст. 47 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” угоди громадянина-підприємця, пов'язані з відчуженням або передачею іншим способом майна громадянина-підприємця заінтересованим особам протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.

Згаданою нормою не встановлено інших підстав для визнання таких угод недійсними, крім укладення угоди з зацікавленою особою протягом року до порушення справи про банкрутство, однак з системного аналізу ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вбачаються спеціальні підстави, які полягають в тому, що угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо така угода є перешкодою для відновлення платоспроможності боржника, надає переваги одному кредитору по відношенню до інших або завдає чи може завдати збитки кредиторам.

З матеріалів справи вбачається, що за оспорюваним ініціюючим кредитором договором про поділ майна подружжя сторони договору не відчужували та не передавали майно одне одному, а лише визначили частки кожного у спільному майні подружжя.

До такого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, дійшов Господарський суд Чернігівської області.

Так, згідно з договором банкрут отримав право особистої приватної власності на грошові кошти в сумі 100 000 грн., що складає майже третину від загальної  вартості спільного майна, яке згідно договору оцінено у 346 034 грн., з яких квартира – 195 431 грн., автомобіль – 50 603 грн. одержання права на грошові кошти у порівнянні з правом на автомобіль чи квартиру, в якій проживають неповнолітні діти, дозволяє боржнику найоперативніше виконати господарські зобов’язання перед кредиторами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір поділу майна подружжя не є таким, за яким відчужено чи передано майно, а також таким, що спрямований на спричинення збитків кредиторам, або перешкоджає відновленню платоспроможності боржника чи створює переваги для одних  кредиторів по відношенню до інших, а тому вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи Відкритого акціонерного товариства „Вознесенський сиркомбінат”, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому залишає ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу -  без задоволення.

 З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2009 року у справі                   № 9/64б залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Вознесенський сиркомбінат” - без задоволення.

2.Матеріали справи № 9/64б повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя

  Судді

  21.09.09 (відправлено)