номер провадження справи 32/116/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 Справа № 908/1901/17

Колегія суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Дроздова С.С., Проскуряков К.В. при секретарі Зеленцовій К.Ю. розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Ларан-07”, (69067, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 236)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних конструкцій №6”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40)

про стягнення 161 105 грн. 31коп. за договором № 2016/06/23-1 від 23.06.2016р.

За участю представників:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача : не з’явився.

В провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/1901/17 (номер провадження справи 32/116/17) за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Ларан-07” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних конструкцій №6” про стягнення 161105грн. 31коп. за договором № 2016/06/23-1 від 23.06.2016, що складаються з 141 300 грн. 00 коп. вартості неякісного товару, 7065 грн. 00 коп. неустойки, 12740 грн.. 31 коп. відшкодування витрат понесених для відновлення порушеного права.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.09.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1901/17, присвоєно справі номер провадження 32/116/17, з призначенням судового засідання на 25.10.2017р. Ухвалою суду від 25.10.2017р. розгляд справи відкладався, за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою від 06.12.2017 судом була призначено судову будівельно – технічну експертизу. Проведення експертизи було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2 (Міністерства юстиції України).

30 січня 2018 до канцелярії господарського суду Запорізької області від експертної установи надійшов лист про неможливість проведення даної експертизи в зв’язку з відсутністю в інституті фахівців, які мають відповідні знання та кваліфікацію у даній галузі, зокрема щодо виготовлення та експлуатації плит залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромних покриттів.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 15.02.2018 було поновлено провадження у справі ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2018 справу №908/1901/17 прийнято до колегіального розгляду в рамках загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2018.

Підготовче засідання відкладалось до 12.04.2018.

Ухвалою від 12.04.2018 за ініціативою суду строк підготовчого провадження було продовжено до 15.05.2018. Закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 15.05.2018р.

В судове засідання 15.05.2018 представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.           

16.03.2018 від позивача на адресу господарського суду запорізької області надійшли додаткові матеріали, судом прийняті та долучені матеріалі справи.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Ларан-07” (надалі -ТОВ “Ларан-07”, покупець, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних конструкцій № 6” (надалі - ТОВ “ЗЗБК № 6”, постачальник, відповідач) укладено договір № 2016/06/23-1 (надалі - договір). Згідно з п. 1.1., 1.2. договору, постачальник постачає покупцю продукцію на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі або специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною. За цим договором постачається наступний вид продукції: залізобетонні вироби. Асортимент та кількість продукції погоджується сторонами у специфікації відповідно п. 1.1. цього договору.

26 липня 2016 року постачальник та покупець підписали Специфікацію № 1 до договору, відповідно до якої, покупцю поставлені плити залізобетоні попередньо напружены ПАГ-14 для аеродромних покриттів, ГОСТ 25912.0-91 та ГОСТ 25912.1-91, розміром 2000x6000* 140 мм з рифленою робочою поверхнею, у кількості 18 штук, (далі - товар, продукція). Загальна вартість товару складає 141 300,00 грн. була повністю сплачена покупцем постачальнику, копії платіжних доручень додаються.

Товар був прийнятий відповідно до умов договору та встановлений у період з 05 серпня 2016 року по 10 серпня 2016 року, силами покупця на його складі за адресою: м. Харків, вул.Свистуна, 6.

Відповідно до п. 2.1. договору, якість продукції - це сукупність об'єктивно присутніх у продукції якостей та характеристик, рівень та варіант котрих формується при виготовленні продукції з метою задоволення існуючих потреб. Якість продукції, що постачається повинна відповідати вимогам, передбаченим у даному договорі (його невід'ємних частинах), стандартах, технічних умовах та іншій документації, котрі встановлені вимогами для даного виду продукції. Якість повинна підтверджуватися відповідними документами, котрі повинні передаватися покупцю разом з продукцією.

На підтвердження якості продукції постачальником надано документ про якість №262 від 27.07.2016, № 276 від 29.07.2016 та № 430 від 27.07.2016.

У березні 2017 року після закінчення зимового періоду, були виявлені приховані недоліки товару, про що 17 березня 2017 року був письмово повідомлений постачальник та запрошений його представник для складання акту про приховані недоліки. 23 березня 2017 року спільно представниками постачальника та покупця складено акт про приховані недоліки, далі - акт.

Відповідач не визнав наявності прихованих недоліків, внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши правову природу спору, оцінивши фактичні обставини справи, надані докази, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок поставки неякісної продукції.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зокрема, у відповідності до положень ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з положеннями ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що при експлуатації поставленої відповідачем продукції (плит залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромних покриттів, ГОСТ 25912.0-91 та ГОСТ 25912.1-91, розміром 2000x6000* 140 мм з рифленою робочою поверхнею) позивачем були виявлені приховані недоліки, про що було складено акт від 23 березня 2017.

Актом закріплено повне або часткове подрібнення, і як наслідок руйнування рифленої робочої поверхні плит. Товща зруйнованого шару рифленої поверхні складає 2 мм. Пошкодження рифленої поверхні має експлуатаційне зношення та не є наслідком прямих механічних ушкоджень, у тому числі у період монтажу. Слідів руйнування тіла бетону плити на момент складання акту немає. Руйнування рифленої поверхні сталося в наслідок прихованого виробничого недоліку, який неможливо було виявити при прийманні товару. Представниками постачальника підтверджено руйнування робочої поверхні плит, яке склало 70% загальної поверхні площі плит (копія акту долучена до матеріалів справи).

У відповіді на направлений постачальнику акт відповідач заперечив, посилаючись на те, що такі пошкодження товару є наслідком застосування солі у зимовий період.

З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2017 року позивач направив відповідачу претензію № 168, відповідно до якої вимагав до 01 червня 2017 року замінити поставлений неякісний товар на аналогічний, але якісний. Одночасно, у вищевказаній претензії повідомлялось про порушення постачальником вимог ДСТУ БВ 262-2009, ДСТУ БВ.2.6:136-2010 (ГОСТ 25912.0-91).

28 квітня 2017 року відповідач направив позивачу відповідь на претензію за вих. № 54, відповідно до якої товар є якісним, а недоліки не є прихованими та є результатом порушення вимог експлуатації. Додатково відповідач направив позивачу протокол випробувань продукції № 92с від 22.06.2016 та Сертифікат відповідності товару, що виданий на підставі вищевказаного протоколу. Але, відповідно до протоколу випробування № 92с об'єктом дослідження були плити залізобетонні попередньо напружені ПАГ-14 для аеродромного покриття дата виготовлення яких - 26 лютого 2016 року, тоді як покупцю поставлено товар із датами виготовлення - 26 липня 2016 (14 штук) та 29 липня 2016 року (4 штуки).

Оскільки відповідач не визнав наявність прихованих недоліків та не здійснив заміну неякісного товару, позивач звернувся до Приватного підприємства «Раціоналізатор» для проведення технічного обстеження товару та надання експертного висновку щодо якості отриманого від відповідача товару.

Відповідно до експертного висновку, проведеного ПП «Раціоналізатор», встановлено, що відповідач при виготовленні продукції, яка була поставлена позивачу, порушив будівельне законодавство, а саме:

І. п. 1.12. ДСТУ БВ 2.6.-135:2010 «Плити залізобетонні попередньо напружені ПАГ для аеродромних покриттів. Технічні умови. Конструкція»., сторінка 4 п. 1.12.1. - 1.12.4, що призвело до виникнення дефектів на робочій поверхні і сколів ребер на плитах, які не підлягають ремонту;

2. п. 1.4.3. ДСТУ Б В.2.6.135:2010 «Плити залізобетонні попередньо напружені ПАГ для аеродромних покриттів. Технічні умови. Конструкція», сторінка 6 абзац 2, фактична міцність бетону В15, а плити повинні виготовлятись з бетону класу по міцності В25.

Відповідач поставив позивачу плити у кількості 18 штук, стан плит аварійний, покриття втратило придатність до експлуатації.

Відповідно до висновків проведеної експертизи, виявлені недоліки є наслідком порушення відповідачем технології виробництва.

Частиною першою статті 101 ГПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).

Оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд приймає до уваги, наданий позивачем висновок експертизи, як доказ поставки відповідачем неякісного товару.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості неякісного товару у розмірі 141 300 грн. 00 коп. позивачем доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до абзаців 2 та 3 п. 2.3. договору, у випадку виявлення при прийманні продукції невідповідності за якістю встановленим вимогам (у тому числі прихованих недоліків), виявлених виробничих дефектів або будь-яких недоліків, що виникли не з вини перевізника, постачальник зобов'язується: впродовж 14 календарних днів з моменту отримання письмової претензії від покупця здійснити заміну або забрати продукцію невідповідної якості, за свій рахунок, та надати всі необхідні документи для оформлення заміни; у випадку поставки неякісної продукції та не проведеної заміни неякісної продукції впродовж 14 днів, постачальник зобов'язується сплатити неустойку у розмірі 5% вартості даної продукції, при цьому сплата неустойки не звільняє від виконання інших вимог даного договору.

Враховуючи невиконання відповідачем п. 2.3 договору, позивачем пред’явлена до стягнення неустойка у розмірі 5 % від загальної вартості товару в сумі 7065 грн. 00 коп.

Пред’явлена до стягнення сума неустойки судом перевірена та підлягає задоволенню.

Також, позивачем пред’явлена до стягнення сума витрат понесених для відновлення свого порушеного права, а саме вартість проведеної експертизи в розмірі 12 740 грн. 31 коп.

Враховуючи те, що проведена позивачем експертиза не є судовою і не входить до переліку судових витрат, колегію суддів порадившись вирішила відмовити в задоволенні даних вимог.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги є доведеними та такі, що підлягають задоволенню частково. В частині стягнення 12740 грн. 31коп. відшкодування витрат, понесених для відновлення порушеного права, а саме витрат на проведення експертизи слід відмовити.

Судові витрати, в частині задоволених вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Ларан-07” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних конструкцій №6” про стягнення грошових коштів 161 105 (сто шістдесят одна тисяча сто п’ять) грн. 31 коп. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних конструкцій №6”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, ЄДРПОУ 37778447) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Ларан-07”, (69067, м. Запоріжжя, вул.Скворцова, 236, ЄДРПОУ 35037406) 141 300 (сто сорок одна тисяча триста) грн. 00 коп. вартості неякісного товару, 7065 (сім тисяч шістдесят п’ять) грн. 00 коп. неустойки, 2225 (дві тисячі двісті двадцять п’ять) грн. 47 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення буде складено 18.05.2018. Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий                                          Н.А. Колодій

          Суддя С.С. Дроздова

Суддя            К.В. Проскуряков