Справа № 2-316/2009
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року смт. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі: судді Маліченка В.В., при участі секретаря судового засідання Гапон Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Оржицька Державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визнання заяви про відмову від прийняття спадщини недійсною,
В С Т А Н О В И В:
6 жовтня 2009 року ОСОБА_1, звернулася до суду із вказаним позовом.
В позові зазначила, що 12 грудня 2007 року помер її дід, ОСОБА_4. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: Полтавська область, Оржицький район, село Лазірки, вул. Панаса Мирного, буд. 68 та земельна ділянка. ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом та вчасно прийняла спадщину. Відповідачі в установленому законом порядку відмовилися від спадщини.
Нотаріальна контора не може видати йому свідоцтво про право на спадщину на зазначене будинковолодіння, оскільки дід за життя не отримав у відповідних органах правовстановлюючі документи на нього.
Оскільки померлий перебував у шлюбі з ОСОБА_2, то зазначений будинок є їхньою спільною власністю. Частка померлого в будинку складає Ѕ частину.
Просить визнати за нею право власності на Ѕ житлового будинку та господарських споруд за зазначеною адресою, та стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.
16 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернулася із зазначеною зустрічною позовною заявою, де зазначила, що 12 грудня 2007 року помер її чоловік, ОСОБА_4. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: Полтавська область, Оржицький район, село Лазірки, вул. Панаса Мирного, буд. 60 та земельна ділянка.
ОСОБА_1, її син ОСОБА_3 та онука ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом. На сімейній нараді, вона та її син ОСОБА_3, вирішили відмовитися від спадщини на користь онуки ОСОБА_1 За це вона повинна доглянути її до смерті. Письмово вони не укладали такої угоди, але це було обумовлено між ними і оголошено при секретарі Лазірківської сільської ради.
Після того як ОСОБА_1 прийняла спадщину, вона змінила своє ставлення до неї, перестала допомагати матеріально, ображає її, погрожує фізичною розправою, заявляє, що вижене її з будинку, створює умови, при яких її проживання в будинку стає неможливим.
Вважає, що ОСОБА_1 її обманула, використала тяжкі для неї обставини, тому вона відмовилася від спадщини. Її будинок маленький, має площу 36 кв. м., розділити його на дві частини неможливо.
ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, хоча і написала заяву про відмову від спадщини.
Просить визнати недійсною її заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач та її представник, позовні вимоги підтримали з тих же підстав. Зустрічного позову не визнають, вважають його безпідставним. Крім цього, позивач уточнила позовні вимоги, просить не стягувати із відповідачів на її корить судові витрати.
Відповідачі та їх представник позовні вимоги не визнають та просять задовольнити зустрічний позов.
Відповідач ОСОБА_2, пояснила, що вона дійсно свідомо та добровільно написала заяву про відмову від спадщини. До цього її ніхто не примушував. Перед тим як підписати заяву, секретар сільської ради роз’яснила їй наслідки відмови від спадщини. Будь яких угод перед відмовою від спадщини з позивачкою вона не укладала. Хоче повернути все до попереднього стану та оформити будинок на себе, щоб спокійно жити в будинку, оскільки чоловік позивачки відноситься до неї погано, погрожує продати будинок, а її виселити. Крім цього ображає її.
Відповідач ОСОБА_3, пояснив, що він добровільно написав заяву про відмову від спадщини. Розумів значення та наслідки своїх дій, але сподівався, що позивачка буде більш прихильніше ставитися до його матері, в усьому буде допомагати їй, але та не виправдала його сподівань. Її чоловік негативно ставиться до відповідачки, а тому вважає, що це і позиція позивачки, так як поведінку чоловіка вони спільно обговорюють та погоджують.
Третя особа в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
12 грудня 2007 року помер ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-КЕ №143763 яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Оржицького районного управління юстиції Полтавської області 28 вересня 2009 року.
Позивачка є онукою померлого ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про народження матері позивачки – ОСОБА_5 серії ЯХ №859287, де її батьком записаний ОСОБА_4. В подальшому ОСОБА_5, одружилася та після одруження взяла прізвище ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про одруження серії ІІ-ЯК0417829, яке видане Лазірківською сільською радою Оржицького району Полтавської області 27 вересня 1970 року.
Позивачка є дочкою ОСОБА_6, про що свідчить її свідоцтво про народження серії І-АВ №199336, яке видане Лазірківською сільською радою Оржицького району Полтавської області 26 липня 1971 року.
Мати позивачки померла 1.07.1971 року, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-КЕ №114548 яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Оржицького районного управління юстиції Полтавської області 7 листопада 2008 року.
Отже позивачка спадкує за правом представлення.
Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Лазірківської сільської ради №974 від 28.09.2009 року, будинок №68 по вул. Панаса Мирного в с. Лазірки, належав померлому ОСОБА_4, та його дружині ОСОБА_2 та був їхньою спільною власністю.
Згідно технічного паспорту на житловий будинок приватного житлового фонду, який виготовлено 23 вересня 2009 року, власниками будинку були ОСОБА_4, та ОСОБА_2
В довідці №1145 від 19.10.2009 року нотаріальна контора повідомила суд про те, що після смерті ОСОБА_4, заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1, а заяви про відмову від прийняття спадщини подали ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Про прийняття спадщини свідчить також, Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий 22 травня 2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВМА710941 від 8 листопада 2008 року №21632.
Нотаріальна контора, своєю відповіддю позивачеві №1022 від 24 вересня 2009 року, повідомила, що не може видати свідоцтво про право на спадщину на будинок, оскільки спадкоємцем не надано правовстановлюючі документи на цей будинок.
Викладене в зустрічній позовній заяві, спростоване самими відповідачами, які пояснили, що між ними і позивачкою не було ніяких домовленостей з приводу догляду відповідачки до смерті. Вони розуміли значення вчинюваних ними дій. Будь якого обману з боку позивачки не було.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, пояснила, що вона працює секретарем Лазірківської сільської ради і дійсно посвідчувала підписи на заявах відповідачів. 6 травня заяву подав ОСОБА_3, а потім, через декілька днів, ОСОБА_2 Перед вчиненням цієї дії вона роз’яснила наслідки відмови від спадщини, впевнилася, чи правильно вони розуміють значення вчинюваних ними дій, і тільки після цього засвідчила їхні підписи під заявами.
Суд, вивчивши та проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Отже із заявою про визнання права власності мають право звернутися її спадкоємці.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначено в ч.1, 5 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Відповідно до ч. 5 ст. 1274 ЦК України, відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.
Відповідачкою не наведено доказів відповідно до яких, заява може бути визнана судом недійсною.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 та 215 ЦПК України, ст.ст. 25, 30, 346, 392, 1273, 1274,1296 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати право власності на 1/2 житлового будинку та господарських споруд, які розташовані за адресою: Полтавська область, Оржицький район, село Лазірки, вул. Панаса Мирного, буд. 68 за ОСОБА_1, в порядку спадкування після померлого 12 грудня 2007 року, ОСОБА_4.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя ______________________ В.В.Маліченко