Справа № 1-284/09 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2009 року Лебединський районний суд
Сумської області
В складі: головуючого судді – Гура А.О.
при секретарі Ткаченко Я.О.
з участю прокурора Радковського В.П.
підсудного ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедин справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, працюючого фрезувальником, раніше не судимого
по ч. 1 ст. 122 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
04.10.2009 року близько 19 години підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в кухні свого господарства, розташованого в м. Лебедині Сумської області вул. Будильська 141, затіяв сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2, під час якої умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс їй два удари кулаком правої руки в око, чим заподів потерпілій тілесні ушкодження, які відповідно висновку судово-медичної експертизи № 321 від 06.11.2009 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Від вказаних ударів ОСОБА_2 впала на підлогу, але він знову продовжував наносити удари правою ногою в ліву частину грудної клітини та один удар ногою в праву частину стегна, в результаті чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді трьох синців по зовнішній поверхні правого стегна, ушкоджень та переломів 2,3,4 ребра зліва, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім того, 13.10.2009 року о 15 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, підсудний ОСОБА_1 повернувся додому на вул. Будильську, 141/2 м. Лебедина, та побачивши на своєму подвір’ї ОСОБА_3, затіяв з ним сварку, під час якої умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, взяв в кімнаті дерев’яну ніжку від стола і, вибігши на подвір’я, почав наносити ОСОБА_3 удари в ліву лобну частину голови, по задній поверхні лівого коліна, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді набряку м’яких тканин розміром 18х5,0 см., 20х4 см. на лівому і правому передпліччях та синців по задній поверхні лівого передпілля, садна аналогічного характеру, на задній поверхні лівого коліна з переходом та стегно, садна аналогічного характеру по передній поверхні лівої гомілки в середній третині, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень та переломів середньої третини обох ліктьових кісток без зміщення, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив, що 04.10.2009 року він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 вживали спиртне і в ході їхньої спільної розмови між ними почалася сварка з приводу того, що вона ніде не працює, під час даної сварки він наніс їй один удар правою рукою в праве око, а потім один удар кулаком правої руки в ліве око, від чого остання впала на підлогу, і він продовжив наносити їй удари правою ногою по лівій частині грудної клітини, при цьому вона ніякого опору йому не чинила. Пізніше віз зрозумів, що зламав ОСОБА_2 ребра. В послідуючі дні він не випускав її з дому, щоб вона не вживала спиртні напої і лежала вдома та поправлялася.
13.10.2009 року, близько 9 год. він пішов допомогти сусіду ремонтувати огорожу, десь біля 15 год. він прийшов додому і виявив на своєму господарстві ОСОБА_3, зрозумівши, що він відчинив двері його будинку без його дозволу і хазяйнував, дуже розлютився. Забігши в кімнату, він вхопив дерев’яну ніжку від столу, вибіг на подвір’я і вдарив нею ОСОБА_3 в ліву частину лобу, потім близько двох раз по правому та лівому плечі. Коли останній почав тікати, наздоганяючи його, вдарив по задній поверхні лівого коліна. Пізніше він дізнався, що він своїми ударами ОСОБА_3 переламав ліктьові кістки. 14.10.2009 року його затримали працівники міліції.
Ці дії підсудного суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 1 ст. 122 КК України, так як він спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви та цілі його вчинення, а також характеристику підсудного з місця проживання та визнання ним своєї вини.
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного та активне сприяння в розкритті злочину, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи всі ці обставини, суд вважає, що підсудному необхідно обрати міру покарання у виді обмеження волі. А оскільки виправлення засудженого можливе без відбування покарання, доцільно застосувати відносно нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також застосувавши ст. 76 ч. 1 п.2, 3,4 КК України, зобов’язавши засудженого: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Суд вважає, що обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Долю речових доказів, вказаних в постанові слідчого Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області вирішити у відповідності до ст. 81 ч. 3 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України і призначити покарання по цьому закону у виді двох років обмеження волі.
Застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік, та, застосувавши ст. 76 ч. 1 п. 2, 3 та 4 КК України, покласти на засудженого обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу залишити попередньою - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.
Речові докази: дерев’яну ніжку, що знаходиться на зберіганні у відділі ресурсного забезпечення при ГУМВС України в Сумській області (камера схову речових доказів Лебединського МВ ГУМВС) знищити, як таку, що не представляє собою цінності.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.
Суддя
Лебединського райсуду ОСОБА_4