АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 602/1101/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В

Провадження № 22-ц/789/509/18 Доповідач - Ткач О.І.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бершадська Г. В., Гірський Б. О.,

з участю секретаря Танцюри О.В.

у відсутність сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ КБ “ОСОБА_1” на ухвалу Лановецького районного суду від 13 березня 2018 року, яка постановлена суддею Радосюком А.В. у справі № 607/1101/14-ц, повний текст якої виготовлено 13 березня 2018 року у справі за поданням Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби про видачу дубліката виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви:

1.1. 11 грудня 2017 року Головний державний виконавець Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції (надалі Головний державний виконавець) звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

1.2. Заява мотивована тим, що 15.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом від 04.04.2016 року у справі № 602/1101/14-ц про стягнення із ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ “ОСОБА_1” заборгованості за кредитним договором в розмірі 4684,43 грн та 243.60 грн судового збору. Вказану копію постанови разом із оригіналом виконавчого листа нею було направлено на адресу заявника, проте на адресу ПАТ КБ “ПриватБанк” він не надійшов. Враховуючи те, що трирічний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання іще не минув, а оригінал виконавчого листа із невідомих причин втрачено, просить видати його дублікат.

2.Короткий зміст судового рішення:

2.1. Ухвалою Лановецького районного суду від 13 березня 2018 року у задоволенні заяви Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби про видачу дубліката виконавчого листа - відмовлено.

2.2. Ухвала мотивована тим, що заявником не надано допустимих та належних доказів про втрату оригінала виконавчого листа.

3. Короткий зміст апеляційної скарги:

3.1. 11.04.2018 року ПАТ КБ “ПриватБанк” подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд першої інстанції дав невірну оцінку обставинам справи.

3.2. Суд першої інстанції не спростував фактів та твердження головного державного виконавця про втрату виконавчого листа, не скористався правом перевірки щодо отримання рекомендованого листа шляхом ознайомлення з інформацією на офіційному сайті “Укрпошти” про його вручення адресату.

3.3. В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою подання Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби задовольнити в повному обсязі.

4. Аргументи учасників справи:

(1) Належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явились.

(2) Позиція боржника викладена у відзиві на апеляційну скаргу

4.1. 15.05.2018 року ОСОБА_2М подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить судове рішення залишити без змін, доводи апеляційної скарги відхилити.

4.2. Суд першої інстанції зробив вірний висновок стосовно відсутності доказів про втрату виконавчого листа. Державним виконавцем та ПАТ КБ “ПриватБанком” належним чином не доведено втрату виконавчого листа .

4.3. Звернення Головного державного виконавця подано до суду поза межами річного строку, як це було передбачено статтею 22 Закону “Про виконавче провадження “ №606 від 21.04.1999 року, який був чинним на день ухвалення рішення в справі та видачі в квітні 2016 року виконавчого листа.

5. Обставини справи

5.1. Рішенням Лановецького районного суду від 30 грудня 2015 року позов ПАТ КБ “ПриватБанк” задоволено та стягнуто із ОСОБА_2 на користь Банку 4684 грн. 46 коп та 243,60 грн. судового збору. Вказане судове рішення з 12. 01.2016 року набрало законної сили

5.2. 15.01.2016 року представник ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся до Лановецького районного суду із заявою про видачу та надіслання виконавчого листа (а.с.144).

5.3. 04.04.2016 року судом надіслано ПАТ КБ “ПриватБанк” виконавчий лист № 602/1101/14-ц про стягнення заборгованості із ОСОБА_2, який ОСОБА_1 отримав 08.04.2016 року (а.с.145-146).

5.4. 15.08.2016 року постановою Головного державного виконавця відмовлено ПАТ КБ“Приватбанк” в прийнятті до провадження виконавчого листа №602/1101/14-ц із за недотримання принципу територіальності з його виконання (а.с. 185).

5.5. 11.07.2017 року ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся із заявою до Лановецького районного суду про видачу дубліката виконавчого листа з посиланням на те, що оригінал втрачено при пересилці з Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби стягувачу в 2016 році.

5.6. Ухвалою Лановецького районного суду від 25 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ КБ “ПриватБанк” про видачу дубліката виконавчого листа. Вказана ухвала учасниками справи не оскаржувалась (а.с. 204, 205).

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції:

6.1. Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

6.2. Судове рішення вищевказаним вимогам не відповідає.

6.3. За змістом ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.

6.4. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/9 гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною, а повне та своєчасне виконання можливих судових рішень є складовою частиною такого.

В рішенні Європейського суду "Горнсбі проти Греції" від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду".

6.3. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

6.4. Згідно ст. 370 ЦПК України (в редакції чинній до 15.12.2017 року) замість втраченого оригіналу виконавчого листа, суд який видав виконавчий лист має право за заявою стягувача, або поданням державного виконавця видати його дублікат.

6.5. З 15.12.2017 року, згідно до Закону №2147 від 03.10.2017 року, набула чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, в якому відсутня норма права, яка аналогічна за змістом статті 370 попередньої й редакції ЦПК.

6.6. Однак, законодавець в пункті 17.4 Перехідних положень ЦПК України (в ред.2017р) зазначив, що до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

6.7. Статтею 22 Закону “Про виконавче провадження ”(Закон №606 від 21.04.1999 року), в редакції Закону №2677, який набрав чинності з 09.03.2011 року, визначено, що ”Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:.. .2) інші виконавчі документи - протягом року , якщо інше не передбачено законом.”

6.8. Станом на день ухвалення рішення, 30.12.2015 року і на день отримання позивачем виконавчого листа, квітень 2016 року, був чинним річний строк для пред'явлення виконавчого листа згідно до Закону №606.

6.9. З 05.10.2016 року набрала чинності стаття 12 Закону “Про виконавче провадження” №1404 від 02.06.2016 року . Відповідно до частини 1 вказаної статті, виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

6.10. Згідно статті 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1404 -“Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом".

6.11. 04.04.2016 року було видано виконавчий лист, який втрачено; судове рішення не виконано.

6.12. Зміна законодавцем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання в сторону його збільшення не покладає нових обов'язків на боржника.

6.13. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не врахував перехідних положень Закону України “Про виконавче провадження”, щодо збільшення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Крім цього, редакція Перехідних положень ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року, не містить обов'язку доведення стороною факту втрати дублікату виконавчого листа, а констатує що сама по собі його відсутність є підставою для видачі та виконання чинного судового рішення.

6.14. З врахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що мало місце порушення норм процесуального права.

6.15. Враховуючи те, що згідно Конституції України рішення суду є обов'язковим до виконання, а виконавчий лист було втрачено, відповідно права стягувача щодо виконання судового рішення підлягають поновленню, шляхом видачі дублікату виконавчого листа.

6.16. Оскільки судове рішення у Розділі VII ЦПК України постановляється у формі ухвали і є завершальною стадією розгляду справи по суті, відповідно суд апеляційної інстанції згідно ст. 374, 376 ЦПК України наділений повноваженнями скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення у виді постанови.

7. Висновки за результати розгляду апеляційної скарги:

(1) Щодо суті апеляційної скарги

7.1. Ухвалу Лановецького районного суду від 26 березня 2018 року скасувати.

7.2. Апеляційну скаргу ПАТ КБ “ОСОБА_1” - задовольнити.

7.3. Заяву Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби про видачу виконавчого листа — задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат:

7.4. Згідно до статті 382 ЦПК в резолютивній частині постанови, суд апеляційної інстанції повинен зазначити розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

7.5. Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07 лютого 2014 року “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах”, ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір.

7.6. Крім цього, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року “Про судовий збір” не передбачено необхідність сплати судового збору, тому за подання скарги судовий збір не сплачується.

7.7. Враховуючи те, що за подання апеляційної скарги у вказаній категорії справ судовий збір не справляється, вказані судові витрати, які понесені з переглядом справи в суді апеляційної інстанції компенсуються за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України..

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 382, 384, 386, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ “ОСОБА_1” – задовольнити.

Ухвалу Лановецького районного суду від 13 березня 2018 року — скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби про видачу виконавчого листа — задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа Лановецького районного суду № 602/1101/14-ц від 04.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ “ОСОБА_1” заборгованості за кредитним договором в розмірі 4684,43 грн. та 243,60 грн. судового збору.

Повернути ПАТ КБ “ОСОБА_1” зайво сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1762 грн., оплаченого згідно платіжного доручення №PROM3DGP64 від 03 квітня 2018 року, які перераховані одержувачу УДКСУ у Тернополі, 22030001.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест постанови складено 22 травня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_3