КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. м. Київ Справа№ 911/3225/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 17.05.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест"

на рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2018р. (повний текст складено 02.02.2018)

у справі № 911/3225/17 (суддя Янюк О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест"

до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ПАТ "Державний ощадний банк"

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" (далі - позивач, ТОВ "ПГ "Інвест") звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач, Сільська рада) про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 600,00грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги приписами ст. ст. 205, 626,792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 33 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон № 161-XIV) та зазначає, що має переважне право на поновлення договору оренду землі, укладеного між позивачем та Сільською радою, строк дії якого закінчився 01.02.2017, на той самий строк та на тих самих умовах. Вказує, що звертався до відповідача із листом № 22-08/16/1 від 22.08.2016, у якому просив внести на розгляд Сільської ради питання щодо продовження договору оренди землі, проте, жодної відповіді на вказану пропозицію відповідач не надав, у зв'язку із чим просить суд визнати поновленим відповідний договір в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Представник відповідача проти позову заперечив, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначив, що позивач 29.06.2017 звертався до Сільської ради із листом у якому просив продовжити договір оренди земельної ділянки №1-2986 від 23.08.2006, проте, 05.07.2017 до відповідача надійшов лист від ТОВ "ПГ "Інвест" із проханням не розглядати лист від 29.06.2017. Крім того, вказує що позивач не сплачував орендну плату за відповідним договором. З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити у позові.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2018 у справі № 911/3225/17 в задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач звернувся до відповідача із відповідним листом 22.08.2016, на підставі якого Сільською радою було вирішено поновити Договір від 23.08.2006, про що було прийнято відповідне рішення № 39. Проте, відповідної додаткової угоди сторонами укладено не було та відповідна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена не була, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що Договір від 23.08.2006 припинив свою дію 01.02.2017 відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі». Крім того, з урахуванням положень п. 6.7 договору від 23.08.2006, суд першої інстанції зазначив про те, що належних та допустимих доказів у розумінні ст. 74, 77 ГПК України, які б підтверджували або спростовували належне (неналежне) користування позивачем відповідною земельною ділянкою сторонами суду надано не було. Серед іншого, судом першої інстанції взято до уваги те, що ТОВ "ПГ Інвес" звернулось до Сільської ради із листом-повідомленням про поновлення Договору 27.06.2017, тоді як строк дії Договору закінчився 01.02.2017. У свою чергу, 05.07.2017 вказаний лист був відкликаний директором ТОВ "ПГ Інвест", шляхом звернення до Сільської ради із відповідним клопотанням. Доказів протилежного суду позивачем надано не було. Також, суд першої інстнції звертає увагу, що ані до листа-повідомлення від 22.08.2016, ані до листа-повідомлення від 27.06.2017 позивачем не було додано проект додаткової угоди, що є порушенням вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Зазначений факт сторонами не заперечується та належними доказами не спростовується. Враховуючи викладене, у зв'язку із недотриманням позивачем порядку, визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі», суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку позивача, рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що прийняте з порушенням чинного законодавства України та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для розгляду справи, що призвели до порушення прав та обов'язків скаржника.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилався на те, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивач, на виконання вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», завчасно, а саме 22.08.2016 (за 5 місяців до закінчення дії договору) направив відповідачу лист про продовження договору оренди земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Дудкіною Н.В., за реєстровим номером 1-2986 та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.10.2013 № 1-976. Також, судом першої інстанції не взято до уваги і той факт, що відповідач не надсилав позивачу жодних заперечень щодо поновлення спірного договору в порядку ст. 33 «Про оренду землі» із зазначення будь-яких об'єктивних підстав для такої відмови. Щодо рішення № 39, яким було вирішено поновити договір від 23.08.2006, проте відповідної додаткової угоди укладено сторонами не було та не була проведена реєстрація права оренди земельної ділянки, що, на думку суду першої інстанції, дає підстави вважати, що спірний договір припинив свою дію від 01.02.2017, скаржник зазначив про те, що ним вказане рішення сільської ради було отримано нарочно в березні 2017, до цього позивачу не було відомо про нього. Таким чином, відповідач до закінчення договору (01.02.2017) не надсилав позивачу ні прийнятого рішення № 39, ні заперечення щодо поновлення договору. Також, скаржник зазначив про те, що після того, як він дізнався про рішення № 39, не одноразово записувався на прийом до державного нотаріуса Грисюк О.В. для поновлення договору оренди земельної ділянки та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.10.2013 № 1-976, однак з неможливістю відповідача з'явитися у нотаріуса, такі зустрічі постійно переносилися. Такі дії відповідача, позивач розцінює, як наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди. Крім того, скаржник зазначив про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги довідку, надану ГУ ДФС у Київській області від 18.12.2017, оскільки зі змісту останньої неможливо встановити саме за який період та за яким договором зазначена передплата була здійснена, в той час, як в матеріалах справи міститься лист позивача № 21-11-17/3 від 21.11.2017, який направлявся на адресу ГУ ДФС у Київській області, в якому скаржник запитує інформацію про наявність/відсутність заборгованості про сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 3222485903:02:001:002) згідно договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.10.2013 № 1-976. Так, вищевказаний лист ГУ ДФС у Київській області є відповіддю на лист позивача № 21-11-17/3 від 21.11.2017, а тому інформація, яка міститься в ньому стосується запитуваного договору. Крім того у відповіді ГУ ДФС у Київській області вказано, що станом на поточну дату в інтегрованій картці платника по орендній платі за землю обліковується переплата в сумі 40 129, 90 грн. Отже, оскільки позивач належним чином виконує обов'язки за договором, продовжує користуватися земельною ділянкою, не отримував заперечень орендодавця щодо пролонгації правовідносин, після закінчення дії договору не отримував від відповідача листа про повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі, то, на думку скаржника, договір оренди земельної ділянки від 23.08.2006 є автоматично поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 «Про оренду землі».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 26.02.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2018 у справі № 911/3225/17 та призначено до розгляду на 21.03.2018 (ухвала отримана ТОВ "ПГ Інвест" згідно поштового повідомлення 0101507382976 - 02.03.2018).

. 20.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 розгляд справи № 911/3225/17 відкладено на 11.04.2018 (ухвала отримана ТОВ "ПГ Інвест" згідно поштового повідомлення 0101506962073 - 23.03.2018, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області згідно поштового повідомлення 0813000184978 - 29.03.2018).

11.04.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" надійшли пояснення та клопотання про долучення доказів.

11.04.2018 представником ПАТ "Державний ощадний банк" через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів подано клопотання про залучення ПАТ "Державний ощадний банк" у справі № 911/3225/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 розгляд справи відкладено на 18.04.2018.

12.04.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" надійшло клопотання про забезпечення позову.

17.04.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" надійшли пояснення.

18.04.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ПАТ "Державний ощадний банк" надійшли документи по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 задоволено заяву ТОВ "ПГ Інвест" про забезпечення позову у справі № 911/3225/17. Вжито наступні заходи по забезпеченню позову: - накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 21,7980 га, розташовану на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, в межах населеного пункту села Чайки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222485903:02:001:0002; - заборонено Петропавлівсько-Борщагівській сільській раді передавати в оренду чи іншим чином здійснювати дії щодо земельної ділянки загальною площею 21,7980 га, розташованої на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, в межах населеного пункту села Чайки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222485903:02:001:0002.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 залучено до участі у справі № 911/3225/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПАТ "Державний ощадний банк".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 у розгляді справи № 911/3225/17 оголошено перерву до 26.04.2018 (ухвала отримана ТОВ "ПГ Інвест" згідно поштового повідомлення 0101506994773 - 24.04.2018, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області згідно поштового повідомлення 0813000161536- 26.04.2018, ПАТ "Державний ощадний банк" згідно поштового повідомлення 0160130795797- 23.04.2018).

26.04.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ПАТ "Державний ощадний банк" надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 розгляд справи № 911/3225/17 відкладено на 17.05.2018 (ухвала отримана ТОВ "ПГ Інвест" згідно поштового повідомлення 0160130768560 - 02.05.2018, ПАТ "Державний ощадний банк" згідно поштового повідомлення 01001507396470- 04.05.2018).

05.05.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 17.05.2018 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечив та зазначив, що рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2018 (повний текст складено 02.02.2018) у справі № 911/3225/17 винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні.

Представник третьої особи в судовому засіданні 17.05.2018 вимоги апеляційної скарги підтримав, з урахуванням доводів, викладених у поясненнях, поданих 26.04.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія), в яких ПАТ "Державний ощадний банк" зазначило про те, що з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором кредитної лінії № 778/31/6 від 31.12.2013, між позивачем та третьою особою було укладено два іпотечних договори від 31.01.2014 та від 24.02.2014, відповідно до яких в забезпечення виконання зобов'язань перед ПАТ "Державний ощадний банк" було передано квартири в будинку першої черги житлового комплексу, який знаходиться на земельній ділянці, яка обумовлена спірним договором. Також, третя особа зазначила, що позивач, на виконання вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», завчасно, а саме 22.08.2016 (за 5 місяців до закінчення дії договору) направив відповідачу лист про продовження договору оренди земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Дудкіною Н.В., за реєстровим номером 1-2986 та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.10.2013 № 1-976, однак відповідач не надав відповіді на лист ТОВ "ПГ Інвест". Серед іншого, відповідач не надсилав позивачу жодних заперечень щодо поновлення спірного договору в порядку ст. 33 «Про оренду землі» і з зазначення будь-яких об'єктивних підстав для такої відмови. Крім того, третя особа зазначила, що позивач продовжив користуватися земельною ділянкою згідно договору оренди, що зокрема підтверджується, на думку третьої особи, довідкою ГУ ДФС у Київській області від 18.12.2017, де вказано, що станом на поточну дату в інтегрованій картці платника по орендній платі за землю обліковується переплата в сумі 40 129, 90 грн. Також, скаржник зазначив, що на орендованій позивачем земельній ділянці розташовані об'єкти будівництва, а саме 7 об'єктів нерухомого майна - п'ять нежитлових будівель, ТП та два незавершених будівництвом багатоквартирних будинки готовністю 14 % та 17%. Враховую вищенаведене, ПАТ "Державний ощадний банк" вважає, що спірний договір оренди поновлений на підставі п. 6.7. договору оренди та ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Також, в судовому засіданні 17.05.2018 судом апеляційної інстанції було розглянуто клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову та відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути скасовано, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 23.08.2006 між Сільською радою (орендодавець) та Український консорціум "Екосорб" (далі - УК "Екосорб", орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір від 23.08.2006, відповідно до п.1.1 якого орендодавець, згідно з рішенням 3 сесії 5 скликання Сільської ради від 27.07.2006 за № 9, надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 29,7980 га (сільськогосподарські землі: рілля - 18,8980 га, ліси та інші лісо вкриті площі: лісосмуги 1,8000га, забудовані землі: під одно- та двоповерховими будівлями - 0,7000га, під дорогами - 0,3000га, для водозабезпечення - 0,1000га), розташовану на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, в межах населеного пункту села Чайки, Києво-Святошинського район Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222485903:02:001:0002 (далі - земельна ділянка).

Відповідно до п.1.4 Договору від 23.08.2006, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає - 383 686,26грн.

Строк дії цього Договору - 10 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (п. 1.5 Договору від 23.08.2006).

Згідно із п. 6.2 Договору від 23.08.2006, вказана земельна ділянка вважається переданою в оренду з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Нотаріальне посвідчення Договору від 23.08.2006 проведено 23.08.2006 та державна реєстрація договору - 01.02.2007, про що є відповідні відмітки на останньому. Отже, строк дії Договору від 23.08.2006 закінчується 01.02.2017.

Разом з цим, 23.08.2013 між УК "Екосорб" (замовник 1) та ТОВ "ПГ "Інвест" (замовник 2) укладено договір про заміну замовника будівництва відповідно п.3 якого, предметом цього договору є передання всіх прав замовника 1, які належать йому як замовнику будівництва об'єкта містобудування, замовнику 2, а саме: права оренди земельної ділянки, що реалізується шляхом переукладання замовником 2 Договору оренди земельної ділянки.

У зв'язку із зазначеним, відповідним рішенням Сільської ради № 11 від 20.08.2013, вирішено, зокрема:

1) визнати ТОВ "ПГ Інвест" виконавцем функцій замовника будівництва на відповідній земельній ділянці;

2) надати сільському голові повноваження на укладання договору з ТОВ "ПГ Інвест" про заміну сторони орендаря з УК "Екосорб" на ТОВ "ПГ Інвест" в Договорі оренди земельної ділянки.

На підставі вказаного рішення, 29.10.2013 між Сільською радою (орендодавець), УК "Екосорб" (первісний орендар) та ТОВ "ПГ "Інвест" (новий орендар) укладено договір про внесення змін до Договору від 23.08.2006 (далі - Договір про внесення змін) відповідно до умов якого сторони домовились про заміну первісного орендаря на нового орендаря за Договором від 23.08.2006.

Відповідно до п.2 Договору про внесення змін, умови Договору від 23.08.2006 залишаються без змін.

Договір про внесення змін є невід'ємною частиною Договору від 23.08.2006 та набуває чинності з моменту реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 3 Договору про внесення змін).

Із змісту зазначеного договору вбачається, що він нотаріально посвідчений 29.10.2013 та державна реєстрація якого проведена 05.02.2014, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22.08.2016 позивач звернувся до відповідача з листом № 22-08/15/1, який зареєстрований у Сільській раді 23.08.2016 за № 1390/1-11, у якому просить Сільську раду винести на розгляд чергової сесії останньої питання щодо продовження договору оренди.

У свою чергу, на підставі зазначеного листа, рішенням Сільської ради № 39 від 23.09.2016 вирішено: продовжити Договір оренди земельної ділянки строком на 1 рік від 23.09.2016 по 23.09.2017; доручено сільському голові укласти договір про продовження договору оренди землі; ТОВ "ПГ Інвест" зареєструвати договір земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції, додаткової угоди до Договору від 23.08.2006 сторони не укладали та відповідної реєстрації не проводили.

27.06.2017 позивач звернувся до відповідача з листом № 27-06/17/5, який зареєстрований у Сільській раді 29.06.2017 за №1009/1-11, у якому просить винести на розгляд чергової сесії питання щодо продовження Договору від 23.08.2006 строком на 5 років. Проте, 05.07.2017 ТОВ "ПГ Інвест" звернулось із клопотанням до Сільської ради про залишення без розгляду відповідного листа.

З урахуванням наведеного, вважаючи, що договір від 12.08.2006 закінчився 01.02.2017 та Сільська рада ухиляється від прийняття рішення щодо поновлення відповідного договору оренди, оскільки відповіді на лист позивача № 22-08/15/1 від 22.08.2016 не надала, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" звернулося до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Суд першої інстанції, враховуючи, що відповідної додаткової угоди сторонами укладено не було та відповідна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена не була, дійшов висновку, що договір оренди від 23.08.2006 припинив свою дію 01.02.2017 відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі». Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що з урахуванням положень п. 6.7 договору від 23.08.2006, належних та допустимих доказів у розумінні ст. 74, 77 ГПК України, які б підтверджували або спростовували належне (неналежне) користування позивачем відповідною земельною ділянкою сторонами суду надано не було, а також те, що ані до листа-повідомлення від 22.08.2016, ані до листа-повідомлення від 27.06.2017 позивачем не було додано проект додаткової угоди, що є порушенням вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», суд першої інстанції дійшов висновку про недотриманням позивачем порядку, визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та про відсутність підстав для задоволення позову.

Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується і вважає їх такими, що зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції є такими, що не відповідають обставинам справи.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з приписами ст.13, 30 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до приписів ст.33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Згідно ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Отже, як вже зазначалося вище, позивач звернувся до відповідача із листом № 22-08/15/1 від 22.08.2016, який зареєстрований у Сільській раді 23.08.2016 за №1390/1-11, у якому просив Сільську раду винести на розгляд чергової сесії останньої питання щодо продовження договору оренди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, рішенням Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради № 39 від 23.09.2016 продовжено договір оренди № 1-2986 від 23.08.2006 на земельну ділянку та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 1-976 від 29.10.2013 на один рік з 23.09.2016 по 23.09.2017.

Разом з тим, як зазначає скаржник в апеляційній скарзі, Товариство обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" отримало вищевказане рішення Сільської ради нарочно лише в березні 2017 року, до цього моменту позивачу взагалі не було відомо про зазначене рішення. Доказів протилежного суду сторонами надано не було.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач до закінчення строку дії договору (01.02.2017) не надіслав позивачу ані прийнятого рішення, ані заперечення щодо поновлення договору. Доказів протилежного суду сторонами надано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Пунктом 6.7 Договору оренди від 23.08.2006 передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії цього Договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії цього договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач листом № 21-11-17/3 від 21.11.2017 звернувся до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі із проханням надати інформацію про наявність/відсутність заборгованості про сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 3222485903:02:001:002) згідно договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.10.2013 № 1-976.

Так, згідно листа-відповіді ГУ ДФС у Київській області від 18.12.2017 на лист позивача № 21-11-17/3 від 21.11.2017, зазначено, що за ТОВ "ПГ Інвест" заборгованість по орендній платі відсутня. Крім того ГУ ДФС у Київській області вказало, що станом на поточну дату в інтегрованій картці платника по орендній платі за землю обліковується переплата в сумі 40 129, 90 грн.

Вищенаведені обставини спростовують висновки суду першої інстанції про те, що із змісту листа ГУ ДФС у Київській області від 18.12.2017 неможливо встановити саме за який період та за яким договором зазначена передплата була здійснена.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що належних та допустимих доказів у розумінні ст. 74, 77 ГПК України, які б підтверджували, що орендар не продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії цього договору сторонами суду надано не було.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач належним чином виконує обов'язки за спірним договором оренди, продовжує користуватися земельною ділянкою, не отримував заперечень орендодавця щодо пролонгації правовідносин протягом місячного строку після закінчення дії договору оренди, а тому, враховуючи наведене, а також приписи ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та положення п. 6.7 Договору оренди від 23.08.2006, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір оренди № 1-2986 від 23.08.2006 на земельну ділянку і змінами внесеними договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.10.2013 № 1-976 вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Щодо зазначення судом першої інстанції про те, що ТОВ "ПГ Інвес" звернулось до Сільської ради із листом-повідомленням від 27.06.2017 про поновлення Договору оренди, тоді як строк дії договору оренди землі закінчився 01.02.2017, а 05.07.2017 вказаний лист був відкликаний директором ТОВ "ПГ Інвест", шляхом звернення до Сільської ради із відповідним клопотанням, суд апеляційної інстанції черговий раз зазначає про те, що позивач звернувся до відповідача із проханням винести на розгляд чергової сесії питання щодо продовження спірного договору оренди ще листом № 22-08/15/1 від 22.08.2016, тобто за 5 місяців до закінчення строку дії такого договору, на який відповіді скаржник від відповідача не отримав.

Зокрема, позивач пояснив, що лист-повідомленням від 27.06.2017 про поновлення договору оренди, був відкликаний 05.07.2017 директором ТОВ "ПГ Інвест", оскільки, на думку позивача, договір вважається пролонгований в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та п. 6.7 договору оренди від 23.08.2006, а тому потреба в листі від 27.06.2017 - відпала.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, зокрема те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а також те, що відповідачем не надіслано позивачу протягом одного місяця після закінчення строку спірного договору оренди листа-повідомлення про заперечення у поновленні такого договору оренди землі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" про визнання поновленим на той самий строк (10 (десять) років) і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 23.08.2006, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Дудкіною Н.В., за реєстровим номером 1-2986 і змінами внесеними договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.10.2013 № 1-976 загальною площею 21, 7980 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, в межах населеного пункту села Чайки, Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222485903:02:001:002 на підставі приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та положень п. 6.7 договору оренди від 23.08.2006.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим в силу п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 600, 00 грн. у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 400, 00 грн. у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2018 у справі № 911/3225/17 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2018 у справі № 911/3225/17 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

« 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" - задовольнити.

2. Визнати поновленим на той самий строк (10 (десять) років) і на тих самих умовах Договір оренди земельної ділянки від 23.08.2006, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної контори Дудкіною Н.В. за реєстровим номером 1-2986 із змінами внесеними Договором про внесення змін від 15.11.2013 до Договору оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О.В. розташованої на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, в межах населеного пункту села Чайки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485903:02:001:0002., загальною площею 21,7980 га»

4. Стягнути з Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 04362489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 14, офіс 2, код ЄДРПОУ 37974535) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору за подання позовної заяви та 2400 (дві тисячі чотириста) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Доручи Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 911/3225/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка

Повний текст постанови складено 22.05.2018