Cправа № 633/319/17

провадження № 2/633/20 /2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Тимченко А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Меденець Т.С.,

позивача - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивачів - ОСОБА_3В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги, Харківської області позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою у якій прохали суд встановити факт їх постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 06.02.2006 року, за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ними по Ѕ частини земельної ділянку площею 3,60 га, кадастровий номер 6324683500:03:003:0005, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №782517, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 06.02.2006 року

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачі зазначили, що 06.02.2006 року помер їх батько ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на спірну земельну ділянку, яку вони фактично прийняли, оскільки на час смерті батько проживав з ними за адресою: АДРЕСА_2. В передбачений законом строк до нотаріальної контори не зверталися. Однак, на теперішній час звернулися до державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у видачі свідоцтва їм відмовлено у зв’язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючих документів та тим, що відсутні докази прийняття спадщини (а.с.5-8)

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 25.09.2017 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі (а.с.25).

Ухвалою Печенізького районного суду від 09.01.2018 року за клопотання позивачки ОСОБА_5 витребувано наступні докази:

з Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області та приватного нотаріусу Печенізького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 інформацію щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4, який помер 06.02.20006 року, звернення спадкоємців із заявами про прийняття або відмови від прийняття спадщини. У разі наявності спадкової справи – надати суду її копію для огляду в судовому засіданні;

з відділу у Печенізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо наявності реєстрації права власності земельної ділянки площею 3,60 га, кадастровий номер 6324683500:03:003:0005, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області. У разі наявності реєстрації права власності – надати суду засвідчені копії правовстановлюючих документів, зокрема, державного акту на землю, витягу з поземельної книги, витягу з книги записів, де міститься запис про здійснення реєстрації державного акту на право власності на спірну земельну ділянку;

у Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області довідку про місце реєстрації ОСОБА_4, який помер 06.02.2006 року станом на день його смерті (а.с. 47).

26.02.2018 року позивачі подали уточнену позовну заяву, в якій прохали суд встановити факт їх постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 06.02.2006 року, за адресою: Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. Степна,2\1. Визнати за ними по Ѕ частини земельної ділянки площею 3,60 га, кадастровий номер 6324683500:03:003:0005, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №782517, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, померлого 06.02.2006 року.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачі зазначили, що 06.02.2006 року помер їх батько ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на спірну земельну ділянку, яку вони фактично прийняли, оскільки на час смерті батька проживали з ним за адресою: Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. Степна,2\1. В передбачений законом строк до нотаріальної контори не зверталися. Однак, на теперішній час звернулися до державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у видачі свідоцтва їм відмовлено у зв’язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючих документів та тим, що відсутні докази прийняття спадщини (а.с.72-73).

Позивачі та їх представник в судове засідання з’явилися, уточненні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені в уточненій позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином та у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника. За результатами розгляду справи прохав ухвалити рішення, яке буде відповідати чинному законодавству України ( а.с. 31)

Суд, заслухавши пояснення позивачів та їх представника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

06.02.2006 року помер ОСОБА_4 у віці 43 років, місце смерті: Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 № І-ВЛ № 061095, видане Мартівською сільською радою Печенізького району Харківської області 09.02.2006 року (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,60 га, кадастровий номер 6324683500:03:003:0005, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №782517, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 343 ( а.с. 60-64).

За життя ОСОБА_4 заповіт не склав, тому спадкоємцями на майно померлого за законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України, є його доньки: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15) та ОСОБА_2 (дівоче прізвище –ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16,17).

Місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 на час відкриття спадщини є: Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. Степна,2\1.

Зазначений факт підтверджується: довідкою № 812, виданою виконкомом Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області (а.с.22), листом Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області № 06 від 22.01.2018 року (а.с.49); випискою з будинкової книги (а.с.50-53); показаннями ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були допитані в судовому засіданні у якості свідків.

Зареєстроване місце проживання позивачів, які є спадкоємцями померлого ОСОБА_4: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, на час відкриття спадщини, є: АДРЕСА_3.

Зазначений факт підтверджується: довідками № 147 та 149, виданими 05.02.2018 року виконкомом Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області (а.с. 66,68).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали, що на час смерті ОСОБА_4, який все своє життя проживав за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали його доньки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктами 3.21, 3.22 Глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5,передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї; у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зазначені положення були закріплені в п. 211 Розділу 22 «Видача свідоцтва про право на спадщину» Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20\5 від 03.03.2004 року (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин).

Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі № 24-753\0\4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при розгляді справ щодо визнання особи такою, що прийняла спадщину, у випадках, коли спадкоємці постійно проживали разом зі спадкодавцем, проте зареєстровані за іншою адресою, судам слід враховувати таке.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосується предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вище зазначалось, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 на час відкриття спадщини проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.(а.с.22, 49, 50-53).

Зареєстроване місце проживання спадкоємців: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, на час відкриття спадщини, є: АДРЕСА_4.(а.с. 66,68).

Тобто, місце проживання позивачів на день смерті їх батька було зареєстровано не за однією адресою зі спадкодавцем.

Доказів щодо наявності у позивачів оригіналів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, квитанцій про сплату земельного податку після смерті спадкодавця, тощо, які б підтверджували дії позивачів, як спадкоємців щодо прийняття спадщини відповідно до ч. 2 ст.1268 ЦК України, в порушення вимог ст. 81 ЦПК, не надано.

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду даної цивільної справи позивачі змінювали позовні вимоги в частині встановлення факту проживання останніх зі спадкодавцем на час його смерті.

Так, при подачі первісного позову, позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що вони відповідно до ч.2 ст. 1268 ЦК України фактично прийняли спадщину, оскільки на час смерті спадкодавець проживав разом з ними за їх місцем проживання, тобто в АДРЕСА_5 (а.с.5-8). А після надходження документів, що були витребуванні судом за клопотанням позивачів, зокрема, листа Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області № 06 від 22.01.2018 року (а.с.49) та доданої до нього виписки з будинкової книги (а.с.50-53), що підтверджують факт зареєстрованого місця проживання спадкодавця на час його смерті, 26.02.2018 року позивачі подали уточнену позовну заяву, в якій прохали суд встановити факт їх постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем, не за їх зареєстрованим місцем проживання, а за зареєстрованим місцем проживання померлого: Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. Степна,2\1 (а.с. 72-73).

Зазначені дії позивачів суд розцінює критично та ставить під сумніви наданні ними в судовому засіданні пояснення та пояснення їх представника в обґрунтування уточнених позовних вимог.

Показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були допитані за клопотанням позивачів, в частині проживання останніх із спадкодавцем ОСОБА_4 на час його смерті, суд визнає не достатніми доказами, оскільки у своїй сукупності з іншим доказами вони не дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, зокрема, саме постійного місця проживання, а не перебування позивачів на час смерті ОСОБА_4, як спадкодавця за його адресою проживання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт постійного проживання позивачів на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_4, померлим 06.02.2006 року, за адресою: Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. Степна,2\1, не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволення.

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналіз викладених вище обставин дає підстави суду стверджувати про ненадання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належних та достатніх доказів про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_4, як спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовити в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне роз’яснити позивачам право на звернення до суду з заявою про визначення додаткового строку, достатній для прийняття спадщини, поданої в порядку ч.3 ст. 1272 ЦК України

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покласти судовий збір на позивачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10, 11,12, 13, 141, 258-259 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного його тексту. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду або з інших поважних причин.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складений 24.05.2018 року.

Суддя: А.М. Тимченко