ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р.                      Справа № 921/370/17-г/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді                                                                      Матущака О.І.

суддів                                                                                          Бонк Т.Б.

                                                                                          ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Черватюк С.О.

за участю представників сторін від:

позивача – ОСОБА_2 адвокат за довіреністю б/н від 14.05.2018 р.

відповідача – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу                    товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Ярило”

на ухвалу                                                  господарського суду Тернопільської області

                                                            від 12.03.2018 р.

у справі                     № 921/370/17-г/14

за позовом                                                   товариства з обмеженою відповідальністю “Група

                                                            компаній “Ярило”

до відповідача                                        товариства з обмеженою відповідальністю

                                                             “Агроцентр-Галичина”

про                                                             стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.03.2018 р. (суддя О.В. Руденко) позов залишено без розгляду.

          Ухвала суду мотивована положеннями п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України та тим, що позивач (його представник) не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав витребуваних судом доказів.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в матеріалах справи наявні всі докази які підтверджують обгрунтування позовних вимог, а саме договір відповідального зберігання, акт прийому-передачі на зберігання, акт звірки, інвентаризаційний опис та висновок експертизи. При цьому, апелянт зазначає, що у судове засідання 12.03.2018р. представник позивача не прибув, оскільки 11.03.2018р. потрапив в ДТП, а іншого уповноваженого представника направити в судове засідання не було можливості.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Ярило” звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Агроцентр-Галичина” про стягнення боргу в сумі 580 184,70 грн.

Позовна заява прийнята до провадження господарським судом Тернопільської області ухвалою суду від 16.06.2017р. та призначена до розгляду на 03.07.2017 р. При цьому, зазначеною ухвалою зобов'язано позивача подати в строк до 29.06.2017 р. докази на підтвердження ціни втраченого товару; докази на підтвердження курсу НБУ за 1 дол. США станом 05.05.2017р., письмове обґрунтування підстав для застосування у спірних правовідносинах вартості втрачених матеріальних цінностей станом на 01.02.2017 р. та банківського курсу станом на 05.05.2017 р. (т. 1 а.с. 2).

У судовому засіданні 03.07.2017р. за згодою представників позивача та відповідача оголошено перерву до 14.07.2017р. (т. 1 а.с. 64, 65).

Ухвалою суду від 14.07.2017 р., зокрема, у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 19.07.2017р. та зобов’язано сторони подати суду перелік запитань, які на їхню думку варто поставити перед експертом, та міркування з приводу експертної установи якій слід доручити проведення експертного дослідження (т. 1 а.с. 91).

Ухвалами суду від 19.07.2017р., зокрема, призначено у справі судову експертизу та зупинено провадження у справі (т. 1 а.с. 97-100, 101).

Враховуючи набрання з 15.12.2017р. нової редакції ГПК України, а також приписи ст. 12 ГПК України та п. п. 9 п. 1 Розділу XI "Перехідні Положення" Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.12.2017р. було постановлено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Також, ухвалами суду від 22.12.2017р., зокрема, поновлено провадження у справі, оголошено перерву у підготовчому засіданні на 15.01.2018р. та витребувано від позивача письмове законодавче обґрунтування ціни позову (т. 1 а.с. 158,159-160).

22.12.2017р. на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача поступило уточнення позовної заяви, у якому просив стягнути з ТзОВ “Агроцентр-Галичина” на користь ТзОВ “Група компаній “Ярило” борг за втрачений товар у розмірі 493 175,70 грн. (т. 1 а.с. 151-152). Проте, 15.01.2018 р. від позивача поступила заява про залишення без розгляду вищезазначеного уточнення позовної заяви (т. 1 а.с. 175).

У судовому засіданні 15.01.2018р. за участю представника позивача, зокрема, повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання по даній справі на 07.02.2018р. та повторно витребувано від позивача письмове законодавче обґрунтування ціни позову (т. 1 а.с. 177-178).

07.02.2018р. на адресу суду від позивача поступило клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні 07.02.2018р. без участі представника ТзОВ “Група компаній “Ярило” у зв’язку з неможливістю присутності представника (т. 1 а.с. 180). Також, 07.02.2018р. на адресу суду від позивача поступила заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій просив стягнути з ТзОВ “Агроцентр-Галичина” на користь ТзОВ “Група компаній “Ярило” борг за втрачений товар у розмірі 18 957 доларів США в гривневому еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ що діятиме на момент винесення рішення (т. 1 а.с. 181-182).

Ухвалою суду від 07.02.2018р., зокрема, заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог повернуто заявнику без розгляду, повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання по даній справі на 21.02.2018р. та витребувано від позивача письмове законодавче обґрунтування ціни позову; письмові пояснення з документальним підтвердженням складу правопорушення (протиправної поведінки відповідача; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками; вини відповідача) (т. 1 а.с. 186-187).

Ухвалами суду від 21.02.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №921/370/17-г/14 на тридцять днів, повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання по даній справі на 12.03.2018р. та витребувано від позивача письмове законодавче обґрунтування ціни позову; письмові пояснення з документальним підтвердженням складу правопорушення (протиправної поведінки відповідача; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками; вини відповідача) (т. 1 а.с. 199, 200-201).

Оскарженою ухвалою від 12.03.2018р. суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв’язку з неявкою представника позивача у судове засідання, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неподання позивачем витребуваних судом доказів (т. 1, а.с. 205-207).

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 202 ГПК України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, частиною 4 якої передбачені аналогічні положення про залишення позову без розгляду, якщо позивач (його представник) без поважних причин не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, згідно з названими нормами суд вправі залишити без розгляду позов лише у випадку, якщо позивач (його представник) без поважних причин не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п’ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 07.02.2018р. про відкладення розгляду справи на 21.02.2018р. була надіслана судом скаржнику 09.02.2018р. та вручена йому 02.03.2018р., що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 189).

Тобто, ухвалу суду від 07.02.2018р. скаржник отримав після судового засідання 21.02.2018р., тому вона не може бути належним доказом повідомлення скаржника про дату, час та місце судового засідання 21.02.2018р.

Необхідно зазначити, що ухвалою суду від 21.02.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №921/370/17-г/14 на тридцять днів (т. 1 а.с. 199), а відтак підготовче провадження у даній справі щодо остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з’ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті було продовжено до 23.03.2018р.

Проте, оскаржену ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду було винесено 12.03.2018р., тобто до закінчення строку проведення підготовчого провадження у справі.

Крім цього, слід зазначити, що згідно поданих суду позивачем уточнення позовної заяви, заяви про залишення без розгляду уточнення позовної заяви, заяви про збільшення позовних вимог та ухвали суду від 07.02.2018р., якою повернуто заявнику без розгляду заяву про збільшення позовних вимог, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 580 184,70 грн., яка як первинна заявлена у позовній заяві (т. 1 а.с. 6-7).

Відтак, вимоги ухвал суду про витребування від позивача письмового законодавчого обгрунтування ціни позову є необгрунтованими, оскільки таке обгрунтування ціни позову наведено у позовній заяві, а навіть якщо б і такого не було, то суд під час розгляду справи по суті, міг надати цьому правову оцінку з урахуванням якої розглянути спір по суті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач добросовісно користувався своїми процесуальними правами та обов’язками. При цьому, в оскарженій ухвалі не зазначено яким чином неявка позивача в судове засідання позбавляє суд можливості розглянути по суті позовну заяву, в тому числі враховуючи те, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 580 184,70 грн., яка заявлена у позовній заяві.

Таким чином колегія суддів, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду на підставі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема якщо: справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (ч. 3 п. 3 ст. 277 ГПК України).

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалу господарського суду Тернопільської області від 12.03.2018р. про залишення позовної заяви без розгляду у даній справі слідскасувати, справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р., якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.

З огляду на викладене апеляційний суд не здійснює розподілу судового збору, сплаченого скаржником при поданні апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 280, 282, 284, 287, 288 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Ярило”, задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.02.2018р. у справі №921/370/17-г/14 скасувати. Справу передати до господарського суду Тернопільської області для подальшого розгляду по суті спору.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

4.          Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.05.2018 р.

Головуючий суддя                                                            О.І. Матущак

Судді                                                                                Т.Б. Бонк

                                                                                          ОСОБА_1