ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2018 року

м. Київ

справа № 466/7304/16-а

провадження № К/9901/20734/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 466/7304/16-а

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України (у складі судді Пасічник С. С.) від 03 листопада 2017 року, встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У серпні 2016 року ОСОБА_2, звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова, у якому просила:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова щодо відмови їй у перерахунку пенсії за вислугу років, у зв'язку зі зміною оплати праці, відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року, яка діяла на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 1789-XII) у розмірі 90 % від суми місячного заробітку;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Львівської області від 20 травня 2016 року № 18/974 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII у розмірі 90 % від суми місячного заробітку з 01 січня 2016 року без обмеження суми пенсійної виплати.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013) підвищено посадові оклади відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників, у зв'язку з чим, у неї виникло право на перерахунок раніше призначеної йому згідно ст. 50-1 Закону № 1789-XII пенсії. Однак відповідач, всупереч вимог чинного законодавства, протиправно відмовив їй у здійсненні такого перерахунку.

3. Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 19 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Додатковою постановою цього ж суду від 23 лютого 2017 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 листопада 2017 року на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року.

6. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 07 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд.

7. У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання пп. 1, 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), 12 лютого 2018 року матеріали вказаної заяви передано на розгляд до Верховного Суду.

8. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито провадження за вказаною заявою.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

10. Станом на 24 травня 2018 року заперечень на заяву про перегляд судового рішення до суду не надходило.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова як отримувач пенсії за вислугу років та продовжує працювати на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Львівської області.

12. 02 червня 2016 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова із заявою про перерахунок розміру її пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Львівської області від 20 травня 2016 року № 18/974 про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII, проте відповідач рішенням № 5699/03-15 від 07 червня 2016 року відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку.

13. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Зміни, внесені до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

15. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, яка визначала право особи на здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідних працівників, втратила чинність, а на виконання вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

16. Вищий адміністративний суд України відмовляючи у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України погодися з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на час її призначення.

17. До такого висновку суд касаційної інстанції дійшов виходячи з того, що у позивача не виникло право на спірний перерахунок пенсії, оскільки станом на 01 грудня 2015 року (дати підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників), а також на момент звернення позивача до органів Пенсійного фонду України з заявою про здійснення перерахунку пенсії ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ вже не діяла.

IV. ДОВОДИ ЗАЯВИ

18. У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2017 року ОСОБА_2 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Заявник просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2017 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2016 року.

19. На обґрунтування заяви надано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2016 року (№ К/800/24453/16), від 06 грудня 2016 року (№ К/800/21927/16), від 27 січня 2017 року (№ К/800/2521/17), від 16 березня 2017 року (№ К/800/33623/16), від 31 березня 2017 року (№ К/800/9937/17), від 18 квітня 2017 року (№ К/800/4958/17), від 18 квітня 2017 року (№ К/800/4195/17), від 13 червня 2017 року (№ К/800/30412/16), від 13 червня 2017 року (№ К800/28939/16), від 13 червня 2017 року (№ К/800/27846/16), від 20 червня 2017 року (№ К/800/10602/17), від 11 липня 2017 року (№ К/800/4116/17), від 18 липня 2017 року (№ К/800/18756/17), від 19 вересня 2017 року (№ К/800/28343/16), від 20 вересня 2017 року (№ К/800/9984/17), від 20 вересня 2017 року (№ К/800/13758/17), від 20 вересня 2017 року (№ К/800/36797/16), від 17 жовтня 2017 року (№ К/800/9943/17); постанови від 20 вересня 2017 року (№ К/800/4362/17), в яких суд по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосував одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

20. В рішеннях Вищого адміністративного суду України, наданих як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури повинна застосовуватись норма, що визначає розмір у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-XII, які змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VI не зазнали.

При цьому зміст та обсяг набутих працівниками прокуратури соціальних гарантій не може бути обмежено чи скасовано при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд дійшов висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 50-1 Закону № 1789-XII, при вирішенні спорів, пов'язаних із перерахунком пенсій, призначених за вказаною статтею у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

22. Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Суд виходить з наступного.

23. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).

24. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

25. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

26. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

27. Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

28. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

29. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час її звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

30. Постанова КМУ № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

31. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

32. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом №1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

33. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17).

34. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

36. Аналіз наведених норм матеріального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що рішення Вищого адміністративного суду України у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 242, 244 КАС України, пп. 1 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2017 року у справі № 466/7304/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук