ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2939/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Кушнерика М. П., Ніколіна В. В.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 803/1717/17 (рішення ухвалено у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Димарчук Т. М., повний текст рішення виготовлений 16 березня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів – ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ТОВ «Кей-Колект», про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивачка ОСОБА_5 просила визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 29401593 від 20.04.2016 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, кадастровий номер 0710100000:31:112:0001, про що було внесено запис про право власності за № 14307686;

визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 29400840 від 20.04.2016 про державну реєстрацію права за ТОВ «Кей-Колект» житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 164, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, про що було внесено запис про право власності № 14306485.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 неналежного позивача ОСОБА_5 замінено на належних – ОСОБА_2 та ОСОБА_2, а також залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29401593 від 25.04.2016 на земельну ділянку (кадастровий номер – 0710100000:31:112:0001, адреса – Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гастелло, 12).

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29400840 від 25.04.2016 на житловий будинок (адреса – Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гастелло, 12).

Рішення суду першої інстанції оскаржило ТОВ «Кей-Колект», подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, без повного з’ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема, апелянт вважає, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Суд першої інстанції не врахував, що права позивачів не порушені у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень, а наявний спір про право, який стосується сторін договору іпотеки, а не державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову позивачам в задоволенні позову або постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29401593 та № 29400840 від 25.04.2016, що є підставою для їх скасування.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

Судом першої інстанції встановлено, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк», банк) та ОСОБА_2 (далі - позичальник) було укладено договори про надання споживчого кредиту від 17.05.2007 № 11153211000, відповідно до умов якого банк зобов’язався передати позичальнику кредитні кошти у доларах США в сумі 60 000, що дорівнює еквіваленту 303 000 грн за курсом НБУ на день укладення договору, на строк з 17.05.2007 по 17.05.2018 та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник – прийняти кошти, належним чином їх використати, сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кошти у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором. Крім того, відповідно до пункту 2.1 цього договору сторони домовились, що виконання зобов’язань позичальника за цим договором забезпечується заставою нерухомості, а саме: будинку № 12, загальною площею 164,8 кв.м, що знаходиться по вул. Гастелло в м. Луцьк Волинської області та є власністю ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2

Також 17.05.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 (іпотекодавці) було укладено договір іпотеки з метою забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов’язань позичальника ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 11153211000 від 17.05.2007. Відповідно до пункту 1.1 договору іпотеки від 17.05.2007 іпотекодавці зобов’язались передати іпотекодержателю нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами № 12, загальною площею 164,8 кв.м, житловою площею 118,3 кв.м, що належить на праві власності іпотекодавцям та знаходиться по вулиці Гастелло у м. Луцьку Волинської області, розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м, що належить іпотекодавцям на праві користування та знаходиться на стадії приватизації, після завершення якої власники зобов’язались укласти додатковий договір іпотеки.

31.07.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 (іпотекодавці) було укладено договори іпотеки, з метою забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов’язань позичальника ОСОБА_2 за договорами про надання споживчого кредиту від 31.07.2008 № 11378704000, № 11378697000. Відповідно до умов договорів іпотекодавці зобов’язались передати іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами № 12, загальною площею 164,8 кв.м, житловою площею 118,3 кв.м із земельною ділянкою, площею 0, 0616 га, що належить іпотекодавцям на праві власності та знаходиться по вулиці Гастелло у м. Луцьку Волинської області.

Відповідно до розділу 4 договору іпотеки «Звернення стягнення» іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцями будь-якого зобов’язання за цим договором або будь-якого зобов’язання, що забезпечене іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства. Звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку», з інших, передбачених законодавством України, підстав. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю.

12.12.2011 між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк») і ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу № 1 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки (а. с. 94-98, 99-101). Відповідно до умов вказаних договорів були відступлені права вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників та права вимоги за іпотечними договорами, зокрема, по кредитних договорах від 17.05.2007 № 11153211000, від 31.07.2008 № 11378704000 та відповідних іпотечних договорах від 17.05.2007 та 31.07.2008.

Водночас, заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.10.2010, яке набрало законної сили, у справі № 2-5609/2010 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення кредитного боргу позов задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11378697000 від 31.07.2008 та договором про надання споживчого кредиту № 11378704000 від 31.07.2008 в сумі 345 611 грн 85 коп.; в рахунок погашення заборгованості за вказаними договорами звернуто стягнення на предмет іпотеки – будинок, який знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Гастелло, 12, площею 164,8 кв.м і є власністю ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 (а. с. 247-248).

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_7 від 23.08.2011 відкрито виконавче провадження № 28325508 на підставі виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 26.07.2011 за № 2-5609 (в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 345 611 грн 85 коп. перед АТ «УкрСиббанк» звернути стягнення на житловий будинок, який знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Гастелло, 12, загальною площею 164,8 кв.м), а також постановою від 23.08.2011 у вказаному виконавчому провадженні накладено арешт на все майно, що належить боржнику (а. с. 216, 220).

23.08.2011 на підставі постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 23.08.2011 у ВП № 28324727 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, державним реєстратором Державного підприємства «Інформаційний центр» було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про обтяження за № 11533120 відносно ОСОБА_2 на все нерухоме майно в межах суми боргу 346 066 грн 85 коп. (а. с. 214 зворот).

17.01.2014 представник ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_8 направила ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2 повідомлення № 734299/НЗ, № 734299/ПЗ, № 734299/ШЗ, № 734299/ГЗ, № 734297/НЗ, № 734297/ПЗ, № 734297/ШЗ, № 734297/ГЗ про намір звернути стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку, загальною площею 0,0616 га, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, яка є предметом іпотеки відповідно до договору від 31.07.2008, а також – на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 164,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, який є предметом іпотеки відповідно до договору від 31.07.2008 (а. с. 102-105, 137-140).

20.04.2016 представник ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_8 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою (реєстраційний номер 16592333) про державну реєстрацію права власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на об’єкт нерухомого майна – земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, , а також з заявою (реєстраційний номер 16590717) про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на об’єкт нерухомого майна – будинок № 12, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гастелло (а. с. 142).

25.04.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийняв рішення № 29401593, № 29400840 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за суб’єктом ТОВ «Кей-Колект» на земельну ділянку (кадастровий номер 0710100000:31:112:0001) та житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гастелло, 12 (а. с. 118, 147).

Крім того, 25.04.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи:

№ 14307686 про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (земельну ділянку, площею 0,0616 га, що розташована за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, кадастровий номер 0710100000:31:112:0001) за ТОВ «Кей-Колект» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25.04.2016 (індексний номер 29401593), а підставою виникнення права власності вказано договір іпотеки № 1692 від 31.07.2008 (а. с. 15);

№ 14306485 про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, загальною площею 164,8 кв.м, житловою площею 118,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гастелло, 12) за ТОВ «Кей-Колект» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25.04.2016 (індексний номер 29400840), підстава виникнення права власності - договір іпотеки № 1832 від 17.05.2007 (а. с. 16).

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та статті 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір – це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Оскільки спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди (іпотечного договору), цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 826/14433/16, від 11.04.2018 у справі № 826/366/16, від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15.

Апеляційний суд вважає, що скасування рішень державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 обов'язково вплине на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, тому рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_2, слід скасувати, а провадження у справі – закрити відповідно до вимог статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 238, ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 319, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 803/1717/17 скасувати, а провадження у справі закрити, оскільки таку не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_9

судді ОСОБА_10

ОСОБА_11

Повний текст постанови виготовлений 25.05.2018.