233 Справа № 233/2529/18

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.05.2018 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Горлівський м’ясокомбінат» про розірвання трудового договору, –

В С Т А Н О В И Л А:

До Костянтинівського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «Горлівський м’ясокомбінат», в якій позивач просить розірвати безстроковий трудовий договір між нею та відповідачем на підставі ст. 38 КЗпП України з ініціативи працівника з 21.05.2018 року. Свої вимоги обґрунтувала тим, що у травні 2018 року звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою стати на облік як безробітня особа. Проте через те, що вона з 03.08.2009 року перебуває у трудових відносинах на посаді вагаря в ПАТ «Горлівський м’ясокомбінат», їй було відмовлено. В зв’язку з тим, що до теперішнього часу вона перебуває у трудових відносинах із роботодавцем, який знаходиться в м. Горлівка Донецької області - тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, позивач позбавлена права стати на облік до центру зайнятості або укласти трудовий договір з іншим роботодавцем.

Проте вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Проте позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують зареєстроване місце проживання чи перебування позивача в м. Костянтинівка Донецької області.

Крім того, позивач в позовній заяві посилається на те, що обставини вказані в ній підтверджуються копією трудової книжки, яку позивач долучає до заяви. Проте відповідно до акту від 23.05.2018 року, складеного працівниками апарату суду, вказаний документ до позовної заяви долучено не було.

В порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв’язку відповідача, відомі офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. Проте в порушення зазначених норм позивач не зазначив чи використав він заходи досудового врегулювання спору, зокрема захід, передбачений абз. 3 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме: припинення трудових відносин шляхом надання нотаріально посвідченої письмової заяви про припинення працівником трудових відносин до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте в порушення вказаних норм права позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, не зазначено підстави звільнення позивача від сплати судового збору, не долучене обґрунтоване клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами про майновий стан позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позову немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, що складає 704,80 грн. (1762 грн. х 0,4).

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Підсумовуючи вищенаведене, судовий збір за подання даного позову в розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає сплаті на розрахунковий рахунок 31215206700058, код одержувача 37890775, одержувач платежу Державний бюджет м. Костянтинівки, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код класифікації і доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, ЄДРПОУ суду 26503454.

Слід звернути увагу позивача на те, що пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Разом з тим, поданий позов містить інший предмет спору, на який дія вказаної норми права не розповсюджуються.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків та запропонувати сплатити судовий збір в належному розмірі на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідні докази або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 133, 136, 175, 177, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Горлівський м’ясокомбінат» про розірвання трудового договору - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду лише з підстав визначення розміру судових витрат до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя