ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                            Справа № 2а-6286/09/2370    

    23 грудня 2009 року                                                                                     м. Черкаси                                          

        15 год. 55 хв.                                                  

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді  – Коваленка В.І.,

при секретарі  – Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

від позивача –  Назаренко О.С., за довіреністю,

від відповідача  – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області до дочірнього підприємства «Механізована колона № 25» відкритого акціонерного товариства «Південбудмеханізація» про стягнення 68127 грн. 47 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в  м. Ватутіне Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Механізована колона № 25»  відкритого акціонерного товариства «Південбудмеханізація» про стягнення 68127 грн. 47 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив, що відповідач має борг перед ним по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, по фінансових санкціях, пені та по доставці та виплаті пільгових пенсій у сумі 68127 грн. 47 коп.

        На підставі вищесказаного, представник позивача просить задовольнити позов та стягнути з відповідача борг у сумі 68127 грн. 47 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, проте надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, вивчивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, с удом встановлено, що згідно статті 18  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року  с трахові внески до Пенсійного фонду є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.

Згідно ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон України № 1058) платниками страхових внесків є - страхувальники - роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що   дочірнє підприємство «Механізована колона № 25» ВАТ «Південбудмеханізація» є страхувальником відповідно до ст. 14 Закону України № 1058 та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

        В судовому засіданні судом встановлено, що згідно розрахунку страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за  липень  2009 року відповідач має борг по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області у сумі 17668 грн. 11 коп., за серпень 2009 року – 13864 грн. 72 коп., за вересень 2009 року  - 17596 грн. 08 коп., за жовтень 2009 року – 6589 грн. 50 коп., а всього 55718 грн. 41 коп.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Крім цього, пунктом 2 та 3 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У відповідності з п. 4 ст. 20 Закону України № 1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Пунктом 6 ст. 20 Закону України № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Суд зазначає, що згідно положень п. 12 ст. 20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

 Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України  «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 21/2001 від 01.03.2001 року, встановлено, що Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до положень статей 18 та 20 Закону України № 1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21–1 від 19.12.2003 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 – страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України № 1058-ІV.

Невиконання даного обов’язку платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування призводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України та до порушення статті 46 Конституції України, яка гарантує права громадян на забезпечення зокрема у разі втрати працездатності, втрати годувальника та в старості.

Крім цього, судом встановлено, що згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №166 від 12.11.2009 року за відповідачем рахується заборгованість по штрафних санкція у сумі 129 грн. 44 коп. та пені у сумі 153 грн. 43 коп. за період з 20.02.2009 року по 03.07.2009 року., а всього 282 грн. 87 коп.

 Суд зазначає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058-ІV до відповідача застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків.

Суд зазначає, що пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків  своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ст. 106 Закону України № 1058-ІV  протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Вимоги про сплату недоїмки відповідач не виконав.

Одночасно на  суми  своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових  внесків  і  фінансових  санкцій  нараховується  пеня  в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно Інструкції № 21-1 відповідач являється платником страхових внесків, тому зобов’язаний відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в  Придніпровському районі м. Черкаси фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по списку № 2 особам, які мають стаж на даному підприємстві, що дає право на призначення цих пенсій.

Крім цього, дослідженням матеріалів справи, суд встановив, що відповідач як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов’язаний  відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам. Борг відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень 2009 року становить 4020 грн. 46 коп., за жовтень 2009 року 4055 грн. 94 коп., за листопад 2009 року 4049 грн. 79 коп., а всього 12126 грн. 19 коп.

Крім цього, на підставі п.п.6.8 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 відповідач зобов’язаний щомісячно до 25-го числа вносити до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському  районі м. Черкаси зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Несплата відповідача до управління Пенсійного фонду України в  м. Ватутіне Черкаської обл. сум виплачених на пільгових умовах громадянам призводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України, що спричинить несвоєчасне фінансування виплат пенсій.

Крім того, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від   05 листопада 1991 р. (надалі за текстом – Закон №1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.  

        Суд зазначає, що абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР зазначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (надалі за текстом – «Закон №1058-IV»), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці   за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

         З огляду з вищесказаного, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Згідно із статтею 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Суд зазначає, що ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Пенсійного  фонду негативно впливає на своєчасність виплати пенсій та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яке спрямовується на виплату пенсій і допомоги на поховання.

Частиною 1 статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Крім цього, дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач вимогу про сплату боргу  №Ю-3 від 03.12.2009 року отримано але в установленому законом порядку не погашено.

Таким чином, загальний борг відповідача перед позивачем становить 68127 грн. 47 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі вищесказаного та керуючись  ст.ст.11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Механізована колона № 25» відкритого акціонерного товариства «Південбудмеханізація», що знаходиться за адресою: 20250, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Будівельна, 1, ідентифікаційний код 01380921 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області, що знаходиться за адресою: 20250, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Леніна, 14, ідентифікаційний код 21366573 борг у сумі 68127 (шістдесят вісім тисяч сто двадцять сім) грн. 47 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.  

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                               В.І. Коваленко