Справа №22 -2523|09 Головуючий у 1 інстанції Чохонелідзе Л.М. Категорія 57 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В. при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Олександрійського міськрайонного суду від 14 вересня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (далі - банк), за участю прокурора в інтересах неповнолітньої дитини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - рада опіки та піклування Олександрійської міської ради, приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіна Ірина Володимирівна, ОСОБА_4 - про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та визнання договору іпотеки недійсним.
Зазначав, що приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Стенюхіною І.В. вчинено виконавчий напис 6 липня 2007 року про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яким пропонується задовольнити вимоги банку у розмірі заборгованості за кредитом 250 000 грн. Загальна сума стягнення по виконавчому напису нотаріуса становить 262 268 грн.49 коп. Посилаючись на те, що дії банку та приватного нотаріуса призвели до того, що виконавчий напис видано з порушенням норм чинного законодавства, оскільки була порушена процедура та відсутні необхідні умови для звернення стягнення на заставлене майно, порушені житлові права неповнолітньої дитини, позивач і просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та визнати договір іпотеки недійсним.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 14 вересня 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Виконавчий напис за реєстровим №2747, вчинений 6 липня 2007 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 визнано таким, що не підлягає виконанню. У задоволенні вимоги щодо визнання договору іпотеки №90/1 від 17 жовтня 2006 року недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідача, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ставиться питання про скасування рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначається, зокрема, що позивач не повідомив банк та приватного нотаріуса ні до моменту, ні після вчинення виконавчого напису про те, що у житловому приміщенні, яке є предметом договору іпотеки, зареєстрований його неповнолітній син. До того ж виконавчий напис не є правочином, а являється виконавчим документом, а реалізація спірної квартири №3 ніяким чином не вплине на житлові права неповнолітньої дитини. При цьому, кошти від реалізації на прилюдних торгах за рішенням господарського суду житлового будинку, що належить третій особі ОСОБА_4, не надійшли на відповідний рахунок банку і заборгованість ним не погашена.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримував доводи скарги, представника позивача, який заперечував проти її доводів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, а тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2006 року було укладено кредитний договір №90 між ОСОБА_4, який є приватним підприємцем, та банком і цього ж дня укладено договір іпотеки №90/1 між останнім та ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом міського нотаріального округу Стенюхіною І.В.(а.с. 7-12,43-49).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14 червня 2007 року з ОСОБА_4 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитом у розмірі 260 568 грн. 49 коп., на виконання якого було видано наказ, пред»явлений банком до відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції для його примусового виконання (а.с.62-68).
Матеріалами справи підтверджено, що 21 липня 2008 року було проведено прилюдні торги, предметом яких був будинок АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_4 (а.с.129).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спір з приводу стягнення суми боргу за кредитним договором розглянутий господарським судом з постановленням рішення, яке набрало чинності, звернуто до виконання і виконавчий лист перебуває на виконанні у державній виконавчий службі, дії якої не оскаржувалися.
Із матеріалів справи також вбачається, що за заявою банку 6 липня 2007 року за реєстровим №2747 приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.13), по якому державним виконавцем відкрито виконавче провадження з накладенням арешту на зазначену квартиру для подальшої її реалізації на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 41 Закону України «Про іпотеку» (а.с.14-19).
Згідно акту від 19 серпня 2009 року разом з позивачем у квартирі АДРЕСА_3 проживає його малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20-21),
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст.80, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», ст.35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення однієї суми заборгованості та проживання малолітньої дитини у квартирі, на яку звернуто стягнення за виконавчим написом нотаріуса, не свідчать про можливість вчинення виконавчого напису саме в безспірному порядку та не є підтвердженням безспірності вимог банку, визнавши зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та відмовивши у вимогах щодо визнання недійсним, укладеного відповідно до чинного законодавства договору іпотеки від 17 жовтня 2006 року.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують.
Щодо вирішення, зазначених у скарзі спірних питань, право на звернення до суду відповідачем не втрачено. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів скарги немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Олександрійського міськрайонного суду від 14 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: