Справа №22 -2582/2009 р. Головуючий у 1 інстанції: Льон С.М. Категорія 30,32 Доповідач: Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Черниш Т.В.
Голованя А.М.
при секретарі: Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «СхідГЗК») за участю третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровограді про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що тривалий час працював на підприємстві відповідача, під час виконання трудових обов’язків постійно знаходився в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища, що призвело до професійного захворювання, тому 17 червня 2009 року висновком МСЕК йому встановлено третю групу інвалідності з втратою 60% професійної працездатності. Посилаючись на те, що втратою працездатності з вини відповідача йому завдана моральна шкода, позивач просив стягнути на його користь з підприємства 100 000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2009 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 8,50 грн. судового збору в дохід держави та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ДП «СхідГЗК» ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначається, зокрема, що судом помилково застосована ст. 237-1 КЗпП України.
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача, третьої особи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, а тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК», звідки був звільнений 29 травня 2008 року. За час роботи захворів на професійне захворювання і висновком МСЕК від 17 червня 2009 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом третьої групи, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_2 втратив працездатність у зв’язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті дії негативних виробничих факторів під час виконання ним трудових обов’язків; відповідач, як роботодавець, не забезпечив безпечних умов праці і зобов’язаний відшкодувати позивачу завдану ушкодженням здоров’я моральну шкоду.
Висновок суду про доведеність факту настання моральної шкоди та наявність правових підстав для покладення обов’язку по її відшкодуванню на ДП «СхідГЗК» відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами чинного трудового законодавства, зокрема, статей 153, 237-1 КЗпП України, на які суд послався, ґрунтується на доказах (а.с.5-7).
Крім того, у зв’язку з утратою чинності положень ст.ст. 21, 28, ч. 3 ст. 34 Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (відповідно до Закону України від 23 лютого 2007р. №717-У) щодо обов’язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, спірні правовідносини регулюються ст. 237-1 КЗпП, а тому моральну шкоду потерпілому зобов’язаний відшкодувати роботодавець.
Визначений судом розмір відшкодування в сумі 10 000 грн. відповідає характеру та обсягу фізичних та моральних страждань, яких зазнав позивач, ступеню вини відповідача та засадам розумності, виваженості і справедливості.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни немає.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: