Справа № 2-59/07

Рішення         іменем  України

12 лютого 2007 року Рокитняноький районний суд Київської області у складі:

головуючого    - судді Литвина О.В., при секретарі   - Киричок В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1. ОСОБА_2. ОСОБА_3 до Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області

про визнання права власності на жилий будинок в порядку успадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом,   в якому посилаються на те. що

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4, який проживав в АДРЕСА_1. їх мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до ст.. 1261 ЦК України вони є

спадкоємцями першої черги та прийняли спадщину, що підтверджується свідоцтвами про

право на спадщину за законом.  Зазначають,  що разом  з тим,  вони  не можуть в

нотаріальному порядку оформити права спадщини на цей будинок з господарськими

спорудами через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося

право власності спадкодавця на це майно.

Просили визнати за ними право власності на жилий будинок з господарськими спорудами,

розташованого       в   АДРЕСА_1.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, сторони

у судове засідання не з»явилися та подали заяви, якими  позивачі позов підтримують, а

відповідач визнає та просять розглянути справу у їх відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при

проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення

в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі

визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює

рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі є спадкоємцем після померлого 02.12.2005

року батька ОСОБА_4. який проживав в житловому будинку з господарськими

спорудами    в    АДРЕСА_1. їх мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що

підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1. Разом з тим,   встановлено, що

позивачі не можуть в нотаріальному порядку оформити права спадщини на цей будинок

через   відсутність   правовстановлюючого  документа,   яким   би   посвідчувалося   право

власності  спадкодавця  на це  майно.  Факт смерті  ОСОБА_4  підтверджується

свідоцтвом про смерть НОМЕР_2.

Відповідно до п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами

України» від 03.03.2004 року № 20/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно,

яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих

документів про належність цього майна спадкодавцеві. Отримати такий документ в даний час не можливо, тому що власник майна помер, а відповідно до п. 2.З. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2002 року в редакції від 19.05.2005 року реєстрація рухомого майна може бути здійснена лише за заявою власника або уповноваженої ним особи.

Відповідно до роз»яснень. викладених в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.06.1983 року № 4 « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян   на   жилий   будинок»,   право   власності   на   жилий   будинок,   збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий і експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. Відповідно до  ст.   1216  ЦК  України  спадкуванням  є     перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця, до інших осіб (спадкоємців). За викладених встановлених обставин суд приходить до висновку, що спадкодавець в особі ОСОБА_4 на час своєї смерті мав право на спадкове майно. За викладеного суд приходить до висновку, що таке право в порядку успадкування перейшло до позивачів. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, судом не встановлено.

Таким чином визнання відповідачем пред»явленого позову не суперечить закону, не порушує права та свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню. Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.06.1983 року № 4 « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» ст.ст. 1216, 1261. 1268 ЦК України, ст.ст.10, 11. 57-60, 88. 169, 174, 212-215 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати в рівних частинах за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, право власності на жилий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1.

 Сторони звільнити від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.