Справа № 2-66/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого            - судді Литвина О.В.

при секретарі           - Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду, посилаючись, що вироком Рокитнянського районного суду від 16.11.2006 року відповідача визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України по факту нанесення їй легких тілесних ушкоджень. За таких обставин вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Рокитнянській ЦРЛ з 30.06.2006 року по 12.07.2006 року, проходила обстеження в Київській обласній клінічній лікарні, оплачувала вартість експертизи. Всього нею понесені матеріальні витрати на загальну суму 1500-00 грн. Також зазначає, що діями відповідача їй спричинена моральна шкода.

Просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 1500-00 грн. та моральну в сумі 10000-00 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала за викладених у ньому обставин та доповнила, що у зв»язку з отриманими тілесними ушкодженнями не змогла доглядати за домашнім господарством, що у неї загинули курі, що погіршилися стосунки з батьками чоловіка. Також пояснила, що підтверджень понесення нею матеріальних витрат, окрім наданих суду, в неї немає.

Просила позов задовольнити.

Представник позивача також підтримав вимоги свого довірителя та просив їх задовольнити.

Відповідач позов визнала частково, визнавши лише вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 641-30 грн. Проти задоволення інших позовних вимог заперечувала, пояснивши суду, що позивач у лікарні не лежала і що вона їй тілесних ушкоджень не наносила. Разом з тим, зазначила, що вирок суду відносно неї набув законної сили і її згідно останнього визнано винною.

Представник відповідача підтримав позицію свого довірителя, також зауважуючи про відсутність доказів заподіяння позивачу моральної шкоди.

Заслухавши сторін та їх представників, свідків, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних міркувань.

В судовому засіданні встановлено, що 25.06.2006 року близько 22-00 години відповідач ОСОБА_2 біля магазину в с.Шарки Рокитнянського району Київської області нанесла позивачу легкі тілесні ушкодження у вигляді забію м»яких тканин голови, крововиливів на обличчі. З 30.06.2006 року по 12.0.7.2006 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Рокитнянської ЦРЛ, де їй при госпіталізації та при виписці було встановлено діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку та супутній діагноз у вигляді забію грудної клітини, після травматичної міжреберної невралгії зліва. У зв»язку з отриманою ЗЧМТ позивач 31.07.2006 року консультувалася в Київській обласній клінічній лікарні, де було підтверджено стан після ЗЧМТ, струсу головного мозку, що мав місце 25.06.2006 року. Для поїздок в м.Київ для проходження обстеження та в м.Тараша Київської області для проведення судово-медичної експертизи позивач користувалася послугами приватного транспорту у зв»язку з погіршеним станом здоров»я та неможливістю користуватися громадським транспортом.

Відповідач добровільно в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди коштів позивачу не передавала.

Незаперечним також є факт нанесення діями відповідача моральної шкоди позивачу, що проявилося в перенесених фізичних та моральних стражданнях протягом тривалого періоду, погіршенні стану здоров"я, зміні звичайного укладу життя внаслідок перебування на лікуванні та погіршення стану здоров"я.

Викладене підтверджується показами в судовому засіданні сторін спору, свідка ОСОБА_3 та письмовими матеріалами справи, якими є:

·        Копія довідки з Рокитнянської ЦРЛ від 05.07.2006 року;

·        Консультативне заключения Київської обласної клінічної лікарні від 31.07.2006 року;

·        Виписка з медичної картки стаціонарного хворого на ім.»я позивача від 02.08.2006 року;

·        Копії касових чеків;

·        Договір добровільного медичного страхування НОМЕР_1;

·        Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 16.11.2006 року.

За вимогами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одними зі способів таких є відшкодування збитків та інші способи відшкодування матеріальної шкоди, а також відшкодування моральної шкоди. При цьому за ст.22 цього Кодексу збитками є втрати, які особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальними правилами відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визначеними ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала і остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини, а моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Положеннями ст.1195 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я фізичній особі, зобов"язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід) втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного-лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі ушкодження здоров"я малолітньої особи, фізична особа, яка завдала цієї шкоди, за вимогами ст. 1199 ЦК України зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування постійний догляд, посилене харчування тощо.

В судовому засіданні відповідач не довела того, що заподіяна позивачу матеріальна шкода від ушкодження здоров»я не з її вини. Навпаки, факт заподіяння останньої позивачу протиправними діями відповідача знаходить своє підтвердження з вироку Рокитнянського райсуду Київської області від 16.11.2006 року за ст.. 125 ч.1 КК України щодо особи ОСОБА_2

За викладеного, у зв»язку з визнанням відповідачем розміру заподіяної матеріальної шкоди на суму 641-30 грн. та зважаючи, що доказів заподіяння такої в більшій сумі позивачем суду не подано, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати частково матеріальну шкоду на загальну суму 641-30 грн., що складає вартість придбаних ліків та препаратів згідно касових чеків, вартість проїзду позивача до місця проведення судово-медичної експертизи та медичного обстеження в Київській обласній клінічній лікарні.

При цьому судом не приймаються доводи позивача, що нею на придбання ліків та оплату поїздок було затрачено загальну суму грошових коштів розміром 1500-00 грн., оскільки остання не обґрунтована нею документально та не підтверджується іншими здобутими в судовому засіданні доказами. Не знайшли свого належного підтвердження у судовому засіданні і доводи позивача в тім, що в неї загинули курі у зв»язку з неможливістю здійснення догляду за ними по причині отримання тілесних ушкоджень та що погіршилися стосунки із батьками чоловіка.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із характеру діяння та негативних наслідків останнього, зазначених позивачем в обгрунтування цих вимог доказів, а саме стану свого здоров»я після отримання тілесних ушкоджень, факту наявності та тривалості фізичних та моральних страждань позивача, зміни усталого способу життя позивача внаслідок отриманих ушкоджень здоров"я і що не викликає сумнівів у суду з огляду на отримані в судовому засіданні докази (покази позивача, які не спростувала відповідач, медичні довідки, покази свідка ОСОБА_3) і керуючись принципом розумності та справедливості приходить до висновку про часткове задоволення цих вимог, а саме про стягнення на користь позивача в рахунок завданої їй моральної шкоди 3000 грн.

Загальна сума , яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає таким чином 3641-30 грн.

Доводи відповідача та її представника в тім, що позивачу діями відповідача не заподіяна моральна шкода і що факт останньої не доведено позивачем на переконання суду не заслуговують на увагу як необгрунтовані і які спростовуються сукупністю отриманих та досліджених в судовому засіданні доказів, якими є покази позивача, свідка ОСОБА_3, виписка з історії хвороби на ім.»я позивача, оглянуті в судовому засіданні матеріали самої історії хвороби НОМЕР_2 з Рокитнянської ЦРЛ, консультативні заключения Київської обласної клінічної лікарні та вирок Рокитнянського райсуду Київської області від 16.11.2006 року відносно особи ОСОБА_2 за ст..125 ч.1 КК України.

Сторони підлягають звільненню від оплати державного мита на підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, ст.ст. 10, 11,57-61,88, 209,212-215 ЦПК України, суд -

                                                                    ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 641-30 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 3000-00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього 3641-30 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Звільнити сторони від сплати судового збору на користь держави.

Стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини вимог понесені нею судові витрати по оплаті ІТЗ судового розгляду та судово-медичної експертизи на загальну суму 6-18 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.