154/2822/15

2/154/3/18

Копія.

РІШЕННЯ

іменем України

(повторне заочне)

24 травня 2018 року м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі Баранюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки, -

встановив:

31 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки.

У позовній заяві покликається на ту обставину, що 04 грудня 2012 року між сторонами був укладений договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі під номером 1658.

Відповідно до п.1 даного договору позики, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 218 700 гривень, що в доларовому еквіваленті станом на 01.12.2012 року згідно середнього курсу комерційних банків становить 27 000 доларів США, а відповідач зобов'язується повернути позику у визначений цим Договором строк.

Відповідно до п. 3 договору, позика за цим Договором є з нарахуванням відсотків у розмірі 5% за один місяць. Відсотки нараховуються на повну суму позики незалежно від залишку боргу.

Згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору позики, відповідач має право сплачувати кожен місяць позивачу лише відсотки за користування позикою, а саме 10 935 грн., що в доларовому еквіваленті станом на 01.12.2012 року згідно середнього курсу комерційних банків становить 1 350 доларів США до 04.12.2014 року. З настанням цієї дати позика та відсотки повинні бути повернені позичальником позикодавцю у повному обсязі.

Починаючи з другого платежу, кожний наступний платіж має бути здійснений не пізніше 5 числа місяця, що йде за звітним. Позичальник зобов'язаний повернути всю позику "04" грудня 2014 р.

На вимогу позичальника грошові кошти, а саме сума позики, була передана ОСОБА_2 в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_3 в доларах США та додатково було узгоджено, що повернення відсотків за користування позикою та сума позики також буде повертатись позикодавцю в доларах США. За таких обставин виникла необхідність вказувати у договорі позики курс долара США на момент укладання договору позики та робити прив’язку до валюти у якій і надавалась позика.

З метою забезпечення виконання Договору позики від 04 грудня 2012 року сторонами було укладено Договір Іпотеки житлового будинку від 04 грудня 2012 року, де позивач виступає як Іпотекодержатель а Іпотекодавцем виступає відповідач ОСОБА_2

Договір іпотеки від 04 грудня 2012 року був підписаний сторонами договору та посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі під номером 1659. Предметом Договору іпотеки є житловий будинок з надвірними спорудами під номером 6 по вулиці Богдана Лепкого у місті Володимирі-Волинському у Волинській області.

Відповідно до п.1 договору іпотеки, цим договором забезпечується виконання зобов’язання, що виникло у Іпотекодавця на підставі Договору позики від 04 грудня 2012 року та додаткових угод до нього, надалі Основний договір, укладеного ним із Іпотекодержателем у простій формі на суму 218 700 гривень з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу 04 грудня 2014 року з нарахуванням відсотків за користування позикою у розмірі 5% в місяць на повну суму позики.

Відповідно до п.2 договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов’язань за Основним договором іпотекодавець передає в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами за № 6 по вулиці Богдана Лепкого у місті Володимирі-Волинському у Волинській області, надалі - Предмет іпотеки. Предмет іпотеки складається з житлового будинку (А-1), житловою площею 58,5 кв.м., загальною площею 79,7 кв.м., хлів (Б-1), хлів - прибудівка (б1), гараж (В-1), огорожа (1-2).

Відповідачем не була повернута сума позики станом на 04 грудня 2014 року, а також жодного разу не було сплачено хоча б частину відсотків за користування позикою. Відповідач ОСОБА_2 з моменту отримання позики не повернув жодної суми відповідно до Договору позики, чим порушив умови Договору позики.

Відповідно до п. 18 договору іпотеки, у разі порушення основного зобов’язання або умов цього договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Позивачем протягом строку з листопада 2014 року по 10 грудня 2014 року неодноразово надсилались письмові вимоги з описом поштових вкладень про погашення боргу строком до 31 грудня 2014 року. Дані вимоги залишились без задоволення та адекватної реакції, хоча були отримані Відповідачем.

Згідно п.19 договору іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем в строк до 04 грудня 2014 року зобов’язання за основним договором, сторони домовились про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено шляхом, передбаченим Законом України «Про іпотеку», у тому числі й шляхом вчинення виконавчого напису з покладенням обов’язку оплати нотаріальних дій на Іпотекодавця.

Відповідно до п.24 договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання у наступних випадках: повного або часткового неповернення у встановлені Основним договором строки суми позики та несплати або часткової несплати у встановлені Основним договором строки сум процентів.

Оскільки строк дії Договору позики закінчився 05 грудня 2014 року, з цього часу і по сьогоднішній день відповідач ухиляється від повернення суми позики та відсотків за користування позикою відповідно до Основного договору, ігнорує звернення позивача до нього з приводу наявних боргових зобов’язань та не бажає вирішувати проблемну ситуацію по суті.

Станом на 05 грудня 2014 року сума заборгованості відповідача за Договором позики становить - 59 400 дол. США, з них сума основного боргу 27 000 дол. США, сума відсотків за користування позикою за два роки 32 400 дол. США. Відповідно до експертної оцінки вартість іпотечного майна становить 381 975 гривень.

Просить звернути стягнення за договором позики на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з надвірними спорудами під номером 6 по вулиці Богдана Лепкого у місті Володимирі-Волинському Волинської області, у розмірі 1 265 814 грн., з яких 575 370 грн. основного боргу та 690 444 грн. належних до сплати відсотків, а також покласти на відповідача витрати на правову допомогу та пов’язані зі сплатою судового збору.

16 вересня 2015 року у справі було відкрито провадження.

18 листопада 2015 року у справі було ухвалене заочне рішення, яким позов було задоволено.

05 січня 2016 року було прийнято до розгляду заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду та ухвалою суду від 14 січня 2016 року заочне рішення у справі було скасовано, а справу призначено до судового розгляду.

03 лютого 2016 року позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про уточнення позовних вимог та просить в рахунок стягнення заборгованості за договором позики звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами під номером 6 по вулиці Богдана Лепкого у місті Володимирі-Волинському Волинської області, шляхом визнання права власності за ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 24 лютого 2016 року у справі, за клопотанням представника відповідача, призначено судову будівельно-технічну експертизу. Дана ухвала суду була повернута експертами без виконання.

Ухвалою суду від 28 серпня 2017 року за повторним клопотанням представника відповідача призначено судову будівельно-технічну експертизу. Дана ухвала суду також була повернута експертами без виконання.

20 лютого 2018 року вже за клопотанням позивача у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, яка була виконана.

У судове засідання сторони по справі не з’явились. Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно не з’явились для участі у її розгляді, а тому суд повторно ухвалює у справі заочне рішення.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 грудня 2012 року між сторонами був укладений договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі під номером 1658. Дана обставина стверджується копією вказаного договору.

Відповідно до п.1 даного договору позики, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 218 700 гривень, що в доларовому еквіваленті станом на 01.12.2012 року згідно середнього курсу комерційних банків становить 27 000 доларів США, а відповідач зобов'язується повернути позику у визначений цим Договором строк. Відповідно до п. 3 договору, позика за цим Договором є з нарахуванням відсотків у розмірі 5% за один місяць. Відсотки нараховуються на повну суму позики незалежно від залишку боргу. Згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору позики, відповідач має право сплачувати кожен місяць позивачу лише відсотки за користування позикою, а саме 10 935 грн., що в доларовому еквіваленті станом на 01.12.2012 року згідно середнього курсу комерційних банків становить 1 350 доларів США до 04.12.2014 року. З настанням цієї дати позика та відсотки повинні бути повернені позичальником позикодавцю у повному обсязі. Починаючи з другого платежу, кожний наступний платіж має бути здійснений не пізніше 5 числа місяця, що йде за звітним. Позичальник зобов'язаний повернути всю позику "04" грудня 2014 р.

Позивач зазначає, що на вимогу позичальника грошові кошти, а саме сума позики, була передана ОСОБА_2 в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_3 в доларах США та додатково було узгоджено, що повернення відсотків за користування позикою та сума позики також буде повертатись позикодавцю в доларах США. За таких обставин виникла необхідність вказувати у договорі позики курс долара США на момент укладання договору позики та робити прив’язку до валюти у якій і надавалась позика.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання Договору позики від 04 грудня 2012 року сторонами було укладено Договір Іпотеки житлового будинку від 04 грудня 2012 року, де позивач виступає як Іпотекодержатель, а Іпотекодавцем виступає відповідач ОСОБА_2

Договір іпотеки від 04 грудня 2012 року був підписаний сторонами договору та посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі під номером 1659. Предметом Договору іпотеки є житловий будинок з надвірними спорудами під номером 6 по вулиці Богдана Лепкого у місті Володимирі-Волинському у Волинській області. Дана обставина стверджується копією вказаного договору.

Відповідно до п.1 договору іпотеки, цим договором забезпечується виконання зобов’язання, що виникло у Іпотекодавця на підставі Договору позики від 04 грудня 2012 року та додаткових угод до нього, надалі Основний договір, укладеного ним із Іпотекодержателем у простій формі на суму 218 700 гривень з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу 04 грудня 2014 року з нарахуванням відсотків за користування позикою у розмірі 5% в місяць на повну суму позики. Відповідно до п.2 договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов’язань за Основним договором іпотекодавець передає в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами за № 6 по вулиці Богдана Лепкого у місті Володимирі-Волинському у Волинській області, надалі - Предмет іпотеки. Предмет іпотеки складається з житлового будинку (А-1), житловою площею 58,5 кв.м., загальною площею 79,7 кв.м., хлів (Б-1), хлів - прибудівка (б1), гараж (В-1), огорожа (1-2).

Відповідачем не була повернута сума позики станом на 04 грудня 2014 року, а також жодного разу не було сплачено хоча б частину відсотків за користування позикою. Відповідач ОСОБА_2 з моменту отримання позики не повернув жодної суми відповідно до Договору позики, чим порушив умови Договору позики.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з вимогами ст..1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

У відповідності до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 18 договору іпотеки, у разі порушення основного зобов’язання або умов цього договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може і забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» абз. З, 5, 7, 8, 9, 10 ст. 1, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням; боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання.

Згідно абз. 1,2,4, 7 ст. 7 вказаного Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату

процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Згідно абз. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як вбачається з доданих до позовної заяви доказів, позивачем протягом строку з листопада 2014 року по 10 грудня 2014 року неодноразово надсилались письмові вимоги з описом поштових вкладень про погашення боргу строком до 31 грудня 2014 року. Дані вимоги залишились без задоволення та адекватної реакції, хоча були отримані Відповідачем.

Згідно п.19 договору іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем в строк до 04 грудня 2014 року зобов’язання за основним договором, сторони домовились про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено шляхом, передбаченим Законом України «Про іпотеку», у тому числі й шляхом вчинення виконавчого напису з покладенням обов’язку оплати нотаріальних дій на Іпотекодавця.

Відповідно до п.24 договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання у наступних випадках: повного або часткового неповернення у встановлені Основним договором строки суми позики та несплати або часткової несплати у встановлені Основним договором строки сум процентів.

Строк дії Договору позики закінчився 05 грудня 2014 року, з цього часу і по сьогоднішній день відповідач ухиляється від повернення суми позики та відсотків за користування позикою відповідно до Основного договору, ігнорує звернення позивача до нього з приводу наявних боргових зобов’язань та не бажає вирішувати проблемну ситуацію по суті.

Станом на 05 грудня 2014 року сума заборгованості відповідача за Договором позики становить - 59 400 дол. США, з них сума основного боргу 27 000 дол. США, сума відсотків за користування позикою за два роки 32 400 дол. США, що стверджується доданим до позовної заяви розрахунком. Відповідно до експертної оцінки суб’єкта оціночної діяльності ФОП Хом’яка Я.В., вартість іпотечного майна становить 381 975 гривень.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи №3 від 07.03.2018 року, ринкова вартість предмета іпотеки складає 701 463 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати різницю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.20 договору іпотеки, укладеного між сторонами, даний пункт цього договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки на підставі цього договору, у випадку будь-якої з підстав, передбачених п.18, п.19 та п.24 цього Договору.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України “Про іпотеку” звернення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України “Про іпотеку” договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке додається до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України “Про іпотеку”.

Розділом «Задоволення вимог та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки» договору іпотеки від 04 грудня 2012 визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перерахованих у цьому Розділі способів, у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань у порядку, установленому статтею 37 Закону України “Про іпотеку».

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи, що судом встановлено порушення цивільних майнових прав позивача з вини відповідача, позовні вимоги ґрунтуються на законі та договорі, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Понесені позивачем судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 546, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.1,7, 35-37 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позов задовольнити.

У рахунок стягнення заборгованості за договором позики від 04 грудня 2012 року, а саме : 575 370 грн. основного боргу та 690 444 грн. належних до сплати відсотків, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами під номером 6 по вулиці Богдана Лепкого у місті Володимирі-Волинському Волинської області, загальною площею 87,8 м.кв., житловою площею 57,9 м.кв., шляхом визнання права власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, с.Федорівка, вул. Федорівська, 34б Володимир-Волинського району Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт АС248227, виданий 19 квітня 1997 року Володимир-Волинським МВ УМВС, м.Володимир-Волинський, вул. Лепкого Богдана, 6 Волинської області в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, с.Федорівка, вул. Федорівська, 34б Володимир-Волинського району Волинської області. витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.00 коп.

Повторне заочне рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі тридцяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий:/-/ підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду ОСОБА_5