ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2009 року м. Київ.
Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Шилова Т.С. , з участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Постановою судді Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.
Згідно з постановою, 09 жовтня 2009 року близько 7 годин 30 хвилин водій ОСОБА_2 у м. Києві по Столичному шосе , керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказано на незаконність постанови судді, необхідність її скасування та постановлення нової постанови, якою накласти на нього стягнення у вигляді штрафу. Мотивуючи своє прохання апелянт послався на те, що суддею при розгляді справи не враховано, що адміністративні матеріали не містять даних про категоричне відмовлення від проходження медичного освідування на стан сп’яніння та про це не складений окремий акт. Крім того, при накладенні стягнення судом на порушення вимог ст. 33 КУпАП не враховано дані про його особу, а саме те, що він працює водієм, щиро кається.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свої апеляційні вимоги та пояснив, що ввечері випив пива. Коли його зупинили працівники ГАІ, то він повідомив, що вживав пиво ввечері, але на освідування не поїхав та підписав протокол. Просить пом’якшити стягнення, так як він працює водієм.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що дана скарга не підлягає до задоволення.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення ґрунтуються на матеріалах справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями правопорушника при його складанні.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.
Стягнення на нього накладене із дотриманням вимог ст. 33 КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та відповідає визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень.
Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного освідування, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_2 власноруч виклав пояснення по суті правопорушення та відмовився від проходження медичного огляду.
Той факт, що ОСОБА_2 за основною професією водій, та працює водієм, не може бути підставою для пом’якшення стягнення. Оскільки встановлено, що він, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, керував автомобілем підприємства, на якому працює, що свідчить про негативне відношення до виконання своїх трудових обов’язків. Крім того, ОСОБА_2 в суд першої інстанції та апеляційний суд документів про те, що він працює водієм не надав.
Враховуючи наведене, постанова Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв’язку із чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2009 року - без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя :