Справа 1-14/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Литвина О.В., при секретарі - Киричок В.В.,
за участю прокурора Сахно Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальну справу по звинуваченню
ОСОБА_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, приватного підприємця, військовозобов"язаного, раніше не судимого,
за ч.2 ст.286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
22.07.2006 року близько 22-00 години в с.Бушево Рокитнянського району Київської області по вул..Леніна ОСОБА_1 з дозволу та в присутності потерпілого ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 і право на керування яким належить потерпілому ОСОБА_2 відповідно до зноски у технічному паспорті на автомобіль. Порушивши вимоги п.14.2 ПДР України («перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїзджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані») та п. 14.5 вказаних Правил... («водій транспортного засобу, який виконує обгін, може залишатися на смузі зустрічного руху, якщо після повернення на раніше займану смугу йому доведеться знову розпочати обгін, за умови, що він не створить небезпеки зустрічним транспортним засобам, а також не перешкоджатиме транспортним засобам, які рухаються за ним з більш високою швидкістю»), підсудний, не переконавшись, що зустрічна смугу руху вільна, почав обгін гужової повозки під керуванням ОСОБА_4, що рухався в попутному напрямку, виїхав на зустрічну смугу руху, створивши небезпеку для руху зустрічного автомобіля «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2 під керування потерпілого ОСОБА_5, і внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних автомобілів.
В результаті дорожно-транспортної пригоди:
потерпілий ОСОБА_2, пасажир автомобіля під керуванням підсудного, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з пошкодженням внутрішніх органів, внутрішньочеревної кровотечі, що спричинила гемморагічний шок тяжкого ступеня;
потерпілий ОСОБА_5, під керування якого перебував автомобіль «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосистої частини голови, закритого перелому середньої третини лівого бедра, множинних саден правого бедра, струсу головного мозку;
потерпілий ОСОБА_6, пасажир автомобіля «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2, отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді забію лівого колінного суглобу, садна лівої гомілки;
потерпілий ОСОБА_7, пасажир автомобіля «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. У вигляді перелому нижньої челюсті в області променевозап»ястного суглобу, струсу головного мозку;
підсудний отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому бедрової кістки в області тазобедренного суглобу, закритого перелому лівої ліктевої кістки, забійної рани правого колінного суглобу і лівого гомілко-ступневого суглобу.
Внаслідок ДТП також було пошкоджено автомобіль «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2, який належить на праві власності цивільному позивачу у справі ОСОБА_8. Загальна величина матеріального збитку, заподіяного цивільному позивачу ОСОБА_8 від пошкодження вказаного автомобіля становить 12549-00 грн.
Підсудній ОСОБА_1 визнав себе винним частково у вчиненому злочині та показав, що зіткнення відбулося тому, що була перешкода. Зустрічний автомобіль їхав на дальньому світлі фар, засліпив його і гужову повозку він побачив в останній момент - за 1 м, а тому уникнути зіткнення не зміг. Ніяких заходів не вжив, хоча повинен був зменшити швидкість Підтвердив, що зіткнення з зустрічним автомобілем сталося на зустрічній полосі руху. Гальмування не застосовував, оскільки не було можливості, а саме була малою відстань до гужової повозки, яку він намагався об»їхати. З висновком судової автотехнічної експертизи погоджується.
Розкаюється в скоєному. Просить суворо не карати, обіцяє відшкодувати заподіяну злочином матеріальну та моральну шкоду.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини у скоєнні інкримінованого злочину, вина підсудного знайшла своє повне підтвердження в ході судового слідства та дослідження здобутих на досудовому та судовому слідстві доказів, якими є:
· Покази самого підсудного у судовому засіданні в тім, що зустрічний автомобіль їхав на дальньому світлі фар, засліпив його і гужову повозку побачив в останній момент - за 1 м, а тому уникнути зіткнення не зміг. Ніяких заходів не вжив, хоча повинен був зменшити швидкість Підтвердив, що зіткнення з зустрічним автомобілем сталося на зустрічній полосі руху. Гальмування не застосовував, оскільки не було можливості, а саме була малою відстань до гужової повозки, яку він намагався об»їхати. З висновком судової автотехнічної експертизи погоджується;
· Покази в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 в тім, що 22.08.2006 року він з підсудним їхав в автомобілі, який належить його сестрі. Він був у якості пасажира, а підсудний за кермом. Приблизно о 22-00 годині між селами Бушево та Ольшаниця за поворотом їх засліпив зустрічний автомобіль, він закрив очі, а коли відкрив, то побачив перед собою борт, підсудний висловився нецензурно, а потім почув шум в ушах. Зустрічний автомобіль був приблизно за 200-300 м. Водій не гальмував, автомобіль рухався прямо;
Покази в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 в тім, що 22.07 2006 року близько 22-00 години він разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 рухався на автомобілі в напрямку с.Бушево. На зустрічній полосі побачив гужову повозку за 100-150 м та переключився на ближнє світло фар. Побачив автомобіль на їх полосі руху, який різко виїхав із-за гужової повозки і з метою уникнути зіткнення з цим автомобілем повернув кермо вправо, при цьому автомобіль змінив напрямГок. Удар відбувся у ліву передню частину автомобіля;
Покази в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 в тім, що 22.07.2006 року близько 22-00 години він був учасником ДТП, коли перебував пасажиром в автомобілі під керуванням ОСОБА_5 В автомобілі також був ОСОБА_7, рухалися вони в напрямку с.Бушево. Він побачив три фари із-за воза, відбувся удар;
· Аналогічні з показами потерпілого ОСОБА_6 покази судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7;
· Покази в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 в тім, що влітку 2006 року він рухався гужовою повозкою у напрямку с.Ольшаниця з дружино та дитиною. Коли проїхав поворот, почув шум автомобіля і почав звертати на узбіччя. Назустріч в цей час рухався другий автомобіль. Машина виїхала з-за повороту і стала гальмувати. Автомобіль догнав його, а потім різко став його обганяти, відбулося зіткнення цих автомобілів на зустрічній полосі руху. Зазначає, що задній автомобіль їхав з великою швидкістю. Зустрічний автомобіль його не сліпив і він побачив останній за 300-400 м.;
· Покази в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 в тім, що 22 чи 23 серпня 2006 року близько 22-30 години вона з чоловіком та дитиною поверталися на гужовій повозці з с. Бушево в с.Ольшаниця і коли заїхали за поворот, то почули , що ззаду їде автомобіль на великій швидкості, бо був великий шум. Попереду їхала машина з однією фарою, яка ледве горіла. Машина, яка їхала позаду, загальмувала, а потім різко стала їх обганяти і відбулося зіткнення автомобілів;
· Протокол огляду місця ДТП від 22.07.2006 року з фото таблицею та зі схемою ДТП(а.с.9-15);
· Протоколи огляду транспортних засобів від 23.07.2006 року (а.с. 16-21);
· Висновки судово-медичних експертиз № 145 Д від 28.09.2006 року, №147Д від 25.09.2006 року, № 178 Д від 06.11.2006 року, № 148 Д від 25.09.2006 року, №146 Двід 06.11.2006 року, № 181Д від 07.11.2006 року (а.с.50, 54,58,62,66,70);
· Висновок судової автотоварознавчої експертизи № 3371 від 26.11.2006 року (а.с.74-90);
· Протокол відтворення обстановки та обставин події від 17.11.2006 року (а.с. 94);
· Висновок судової автотехнічної експертизи № 86 від 25.11.2006 року (а.с. 98-100);
· Висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № 85 від 24.11.2006 року (а-с. 105-111).
Суд, оцінюючи всі зібрані у справі докази у їх сукупності, вважає доказаною винність підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину. Його вина полягає в тому, що він, 22.07.2006 року близько 22-00 години в с.Бушево Рокитнянського району Київської області по вул..Леніна, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, порушив вимоги п.14.2 ПДР України («перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїзджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані») та п.14.5 вказаних Правил... («водій транспортного засобу, який виконує обгін, може залишатися на смузі зустрічного руху, якщо після повернення на раніше займану смугу йому доведеться знову розпочати обгін, за умови, що він не створить небезпеки зустрічним транспортним засобам, а також не перешкоджатиме транспортним засобам, які рухаються за ним з більш високою швидкістю»), не переконавшись, що зустрічна смугу руху вільна, почав обгін гужової повозки під керуванням ОСОБА_4, що рухався в попутному - напрямку, виїхав на зустрічну смугу руху, створивши небезпеку для руху зустрічного автомобіля «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2 під керування потерпілого ОСОБА_5 і внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних автомобілів. Суд переконаний, що вказані порушення Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою. Інших причин ДТП суд не знаходить.
Доводи підсудного про те, що причиною ДТП стала неможливість безпечного об»їзду ним гужової повозки, що ДТП пригода сталася внаслідок засліплення його автомобілем, під керуванням потерпілого ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку, суд вважє незмістовними. Останні повністю спростовуються сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні' доказів, якими є покази потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9, які на переконання суду є послідовними, логічними, не суперечливими між собою і таким чином не викликають сумнівів у суду щодо об»єктивного відображення обставин ДТП. Суд розцінює такі покази підсудного як намагання пом»якшити свою відповідальність і насамперед цивільно-правову по відшкодуванню заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, оскільки як вбачається, цивільний позов він визнав частково, а заподіяна шкода ним відшкодована частково, лише потерпілому ОСОБА_2. Разом з тим, суд критично відноситься до такої обставини та до показів цього потерпілого в судовому засіданні, зважаючи, що вказані особи знаходяться у дружніх стосунках і на що, зокрема, вказує факт передачі потерпілим ОСОБА_2 керма керування автомобілем підсудному, яким той керував на час ДТП.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як пом'якшуючі покарання обставини щодо особи підсудного суд визнає його щире каяття, факт наявності на утриманні однієї малолітньої дитини і які визнає сукупністю пом»якшуючих обставин по справі.
Обтяжуючих обставин щодо особи підсудного судом не встановлено.
Суд вважає, що підсудному необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи сукупність пом»якшуючих обставин по справі щодо особи підсудного, характер та суспільну небезпечність скоєного ним злочину, дані, що характеризують його особу - той факт, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і у відповідності до ст.ст.75, 76 КК України приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом строку випробування не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Суд вважає також за необхідне з врахуванням обставин вчинення злочину підсудним, відношення останнього до вчиненого злочину та спричинених злочином наслідків, застосувати відносно останнього додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином - потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, суд виходить із характеру діяння та негативних наслідків останнього, зазначених позивачами в обгрунтування своїх вимог доказів, а саме стану їх здоров'я, факту наявності та тривалості фізичних та моральних страждань потерпілих і який на переконання суду є безперечним, факту зміни усталого способу життя потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7 внаслідок отриманих ушкоджень здоров"я, приходить до висновку, що факт завдання моральної шкоди потерпілим має місце і розмір відшкодування останньої, виходячи з принципу розумності та справедливості, визначає потерпілому ОСОБА_5 в сумі 8000-00 грн., потерпілому ОСОБА_7 в сумі 6000-00 грн., потерпілому ОСОБА_6 в сумі 500-00 грн..
Заявлені цивільним позивачем ОСОБА_8 вимоги щодо відшкодування йому заподіяної злочином матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 12549-00 грн. Щодо позовних вимог останнього про стягнення з підсудного на його користь моральної шкоди в сумі 10000-00 грн., то суд з врахуванням розміру заподіяної матеріальної шкоди, враховуючи, що позивач з вини відповідача в результаті пошкодження автомобіля не має можливості користуватися ним на протязі тривалого часу, затратив багато часу на з'ясування всіх питань по справі, не має можливості ремонтувати самостійно автомобіль, характеру та тривалості моральних страждань ОСОБА_8 у зв»язку з пошкодженням свого майна і що у суду не викликає сумнівів, керуючись принципом розумності та справедливості вважає справедливою обґрунтованою до стягнення суми моральної шкоди в розмірі 4000-00 грн.
При визначенні вказаних сум, суд взяв до уваги матеріальне становище відповідача на час розгляду справи, з огляду на ту обставину, що він на даний час не працює за станом здоров»я, а також обставину перебування на його утриманні однієї малолітньої дитини.
Відшкодуванню підлягають не тільки матеріальні та моральні збитки, а і судові витрати, понесені цивільним позивачем ОСОБА_8 в сумі 550-00 грн. по оплаті судової автотоварознавчої експертизи, які необхідно стягнути на його користь з підсудного.
Підлягають стягненню з підсудного на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області і судові витрати по проведенню судових автотехнічної та транспортно-трасологічних експертиз на загальну суму 941 -42 грн.
Таким чином суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні докази, знаходить необхідним позов задовольнити частково, оскільки достовірно встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки під керуванням підсудного, який належить ОСОБА_3, з вини підсудного завдано потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та цивільному позивачу ОСОБА_8 моральну шкоду, а також матеріальну шкоду цивільному позивачу ОСОБА_8 внаслідок пошкодження належного йому на праві власності автомобіля «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2. Зважаючи, що згідно висновку автотоварознавчої експертизи матеріальну шкода, заподіяна ОСОБА_8, визначена як ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу на момент пошкодження, суд приходить до висновку про необхідність зобов»язання ОСОБА_8 передати підсудному автомобіль «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2 після відшкодування останнім заподіяної матеріальної шкоди в повному обсязі.
Посилання позивача в тім, що в нього погіршився стан здоров»я у зв»язку з пошкодженням автомобіля не знайшли свого належного підтвердження в судовому засіданні. Ним не подано суду жодного достатнього та належного доказу причинного зв»язку погіршення стану здоров»я з фактом пошкодження належного на праві власності автомобіля в результаті ДТП.
Речові докази по справі - автомобіль «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_2, які знаходяться на зберіганні в Рокитнянському РВ ГУ МВС України в Київській області, передати після набуття вироком законної сили їх власникам ОСОБА_3 та ОСОБА_8
Речовий доказ у справі - гужову повозку, яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, залишити у розпорядженні останнього, як власника.
Керуючись ст. ст.323,324 КПК України.суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1, визнати винним по ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки періодично з'являтись на реєстрацію у органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти останні про зміну місця свого проживання та роботи, не виізджати без дозволу останніх за межі України.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану підписку про невиїзд.
Строк відбуття додаткового покарання засудженому рахувати з дня набуття вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 12549-00 грн. матеріальної шкоди, 4000-00 грн. моральної шкоди, 550-00 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, а всього 17099-00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 8000-00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 6000-00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 500-00 грн. моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Рокитнянський районний суд.