Справа № 455/1327/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Ніточко Л.Й.

Провадження № 22-ц/783/44/18 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н. П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Фейір К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старосамбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - Страшевицька сільська рада Старосамбірського району Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, відділ містобудування та архітектури Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Львівської області, про відновлення меж, -

в с т а н о в и л а:

05.10.2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відновлення меж між належними їм земельними ділянками.

В обгрунтування позовних вимог покликалися на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 31.07.2009 року є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0,2420 га, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, який виданий на підставі рішення Страшевицької сільської ради 7 сесії 6 скликання № 164 від 08.06.2012 року.

Відповідачі порушили забудову своєї земельної ділянки та межу, яка розділяє їх будинковолодіння. Згідно свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах України, наданого ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Страшевицької сільської ради від 23 квітня 1973 року за №22, районним архітектором 10.06.1973 року погоджено план відводу земельної ділянки розміром 1000 кв. м (50х 21 м), прив»язка будівель житлового будинку, а саме: в 20 метрах - від сільської дороги; в одному метрі - від межі зі сторони сусіда Кміть; в 10-ти метрах - від межі зі сторони сусіда ОСОБА_2, а господарської будівлі - в 5 метрах від дороги, в 7-ми метрах від межі зі сторони сусіда Кміть, в 10-ти метрах зі сторони сусіда ОСОБА_2.

Всупереч плану забудови садиби площею 1000 м від 10 червня 1973 року житловий будинок ОСОБА_4 розміщений в 35-ти метрах від дороги та 6,55 метрах від межі їхньої земельної ділянки і їхньої господарської споруди, яка існувала з 1960 року, тобто до часу прийняття рішення від 23.04.1973 року за № 22 про надання дозволу на будівництво житлового будинку ОСОБА_4, межа між їхніми земельними ділянками є прямолінійною.

Спір щодо межі між їх земельними ділянками тривають з 2011 року.

Актом комісійного обстеження будівель і споруд співвласників будинковолодінь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 20.12.2012 року № 427/02-27 встановлено порушення вимог ч. 3 п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», яким встановлено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни повинна становити не менше 1.0 метра. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Повідомленням головного державного санітарного лікаря Старосамбірського та Турківського районів спростовується факт потрапляння гноївки Згідно державного акту на право власності на землю (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) від межового знаку Б межа по паркану довжиною 35,11 м пролягає до оспорюваної господарської будівлі (його сараю), і по її стіні довжиною 15,71 метра межа проходить до кінця будівлі, після чого до цифри 3,00, а далі до польової дороги, (А), ширина їхньої земельної ділянки (від А), згідно наділу повинна бути 23 м, а є 22 м. Тому вважають, що ОСОБА_4 незаконно користується одним метром їхньої землі по всій ширині земельної діялнки.

Порушення з боку ОСОБА_4 полягає в тому, що у плані меж земельних ділянок державного акту межа не прямолінійна, як у плані забудови садиби, а має опуклу форму. Через що вони не можуть обслуговувати свою господарську будівлю (сарай), зокрема, побілити, відремонтувати стіни, дах. Відповідачі чинять перепони, забороняючи їм перебувати на території їх садиби.

Просять відновити межу, яка розділяє земельні ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та АДРЕСА_2 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 відповідно до земельно-кадастрової документації.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - Страшевицька сільська рада Старосамбірського району Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, відділ містобудування та архітектури Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Львівської області, про відновлення меж відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

Вважає його незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, районним судом не враховано, що згідно плану забудови садиби від 10.06.1973 року, виданого ОСОБА_4 на земельну ділянку під забудову площею 1000 м.кв. на підставі рішення № 22 Страшевицької сільської ради від 23 квітня 1973 року, межа зі сторони ОСОБА_2 прямолінійна, а у Державному акті на право власності на земельну ділянку площею 0,2420 га в с. Кобло Старосамбірського району Львівської області, виданому ОСОБА_4 на підставі рішення Страшевицької сільської ради № 164 від 08.06.2012 року, межа земельної ділянки зі сторони ОСОБА_2 не співпадає з межею, зазначеною у плані забудови садиби. Вважає зазначені розбіжності такими, що вказують на незаконне захоплення відповідачами частини їхньої земельної ділянки, а саме від Б (сільська дорога) до позначки 3,60, після господарської будівлі (стайні), що становить 1000 м.кв. плану забудови садиби. Зазначає, судом першої інстанції не взято до уваги абрис земельних ділянок, доданий до акту проведення обмірів земельних ділянок для обслуговування житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 31.10.2017 року, складений Страшевицькою сільською радою, який вказує на захоплення земельної ділянки ОСОБА_4 від позначки А до Г, у зв»язку з чим ширина земельної ділянки ОСОБА_2 зменшилась на 0,8 м., біля позначки 3,00 зменшилась на 0,5 м., а від позначки 3,00 до позначки Б, межа пролягає по стіні господарської будівлі (стайні). Вважає, що вказані дії ОСОБА_4 порушують його право на володіння належною йому земельною ділянкою та таке його підлягає захисту в судовому порядку.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В засіданні колегії суддівпозивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_6 скаргу підтримали, надали пояснення, аналогічні доводам скарги, просили скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник ОСОБА_4, ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 проти апеляційної скарги заперечила, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Просила відмовити у задоволенні скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Страшевицька сільська рада Старосамбірського району Львівської області до суду не з»явилася, подала заяву про розгляд справи без участі сільської ради.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, відділу містобудування та архітектури Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Львівської області в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до положень ст.106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст.107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Згідно до ч.ч.1, 2, 10 ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Порядок встановлення та відновлення меж земельних ділянок визначений Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376 зі змінами та доповненнями (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2010 року за №391/17686), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Зокрема пунктами 4.1-4.5 цієї Інструкції визначено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Встановлено, що відповідно до витягів про державну реєстрацію прав, виданих Комунальним підприємством «Старосамбірське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №32042271 та №32042602 від 15.11.2011 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками будинку АДРЕСА_2 (а.с.16,17).

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є власниками будинку АДРЕСА_1 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації 25.05.2004 року №3678590 (а.с.8-9).

Згідно свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР від 10.06.1973 року ОСОБА_4 в с. Кобло на підставі рішення виконавчого комітету Страшевицької сільської ради депутатів трудящих від 23.04.1973 року №22 за типовим проектом будівлі №9 «а» виділено земельну ділянку під забудову площею 1000 м2 (а.с.7).

Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1, виданого 26.09.2012 року, ОСОБА_4, який проживає в с. Кобло Старосамбірського району Львівської області на підставі рішення Страшевицької сільської ради від 08.06.2012 року №164, є власником земельної ділянки площею 0,2420 га, яка розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 (а.с.10).

Земельна ділянка, на якій розташоване будинковолодіння позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить сільській раді, державний акт на земельну ділянку не видавався ні позивачам, ні попередньому власнику будинковолодіння, що підтверджується листом сільської ради від 05.12.2017 року (а.с.145).

Враховуючи, що межі земельної ділянки відповідачів визначені Державним актом на право приватної власності на землю Серії НОМЕР_1, а позивачі, пред»являючи вимоги про відновлення між земельними ділянками будинковолодіння АДРЕСА_2 та будинковолодіння та АДРЕСА_1 відповідно до плану забудови садиби від 10 червня 1973 року, не пред»явили вимог про скасування державного акта на землю, виданого ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Крім того, матеріалами справи встановлено, що позивачами не вчинялися дії, спрямовані на встановлення (відновлення, визначення) меж належної їм земельної ділянки в натурі, передбачені Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, та не зверталися у сільську раду для передачі їм земельної ділянки у власність.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 29.05.2018 року.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

Савуляк Р. В.