Справа № 338/523/17

Провадження № 22-ц/779/604/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л. М.

Суддя-доповідач Ясеновенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю представників сторін,

розглянувши справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Богородчанського районного суду, постановлене у складі судді Битківського Л.М. 05 березня 2018 року в смт. Богородчани,

в с т а н о в и в :

11 травня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору №б/н від 27.11.2007 року, укладеного між сторонами на суму 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом 36% на рік на суму залишку заборгованості з терміном повернення, що відповідає строку дії картки, утворилась заборгованість, яка станом на 31.03.2017 року становила 10986,96 грн., з якої 1236,88грн. заборгованість за кредитом, 8988,80 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 250 грн. штраф фіксована частина та 511,28 грн. штраф процентна складова.

Оскільки ОСОБА_3 не виконала взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, позивач просив стягнути вищевказану заборгованість та судові витрати по справі.

Рішенням Богородчанського районного суду від 05 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Суд не дав належної оцінки заповненій особисто ОСОБА_3 анкеті-заяві, у якій міститься інформація про персональні дані, адреса проживання та інші відомості, необхідні для отримання кредитної картки.

Відповідач особистим підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами Банку, становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Нею також засвідчено, що вона ознайомилась і згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які були надані їй у письмовому вигляді. Своїм підписом відповідач підтвердила факт отримання повної інформації про Умови кредитування в ПриватБанку.

Не враховано судом і того, що 08.02.2008 року ОСОБА_3 отримала кредитну картку № НОМЕР_2, про що свідчить її підпис у анкеті-заяві, і того ж дня вона підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», у якій зазначені: базова відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, штрафи та комісія.

13.02.2008 року на вказану кредитну картку був встановлений кредитний ліміт в сумі 250 грн., який в подальшому неодноразово змінювався.

Апелянт вважає, що з врахуванням наведеного, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору, а висновок суду про не укладення договору у зв'язку з відсутністю підпису відповідача в Умовах надання банківських послуг є помилковим.

При цьому судом не враховано положень ч.1 ст. 634 ЦК України про те, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Апелянт зазначає, що факт перебування 16.03.2012 року ОСОБА_3 у відділені Банку підтверджується фото клієнта, зафіксованого за допомогою Web-камери.

Крім того, випискою з банківського рахунку підтверджується факт користування відповідачкою кредитною карткою - отримання коштів через банкомати та здійснення розрахунків через термінали.

Позивач також вказує на те, що суд не перевірив розрахунок заборгованості та доводи про те, що позичальник користувалась грошовими коштами, виконувала умови кредитного договору, частково сплачуючи заборгованість за договором, а отже визнавала свої зобов'язання за угодою.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

За змістом п.3 ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147 - VІІІ від 3 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим суд застосовує норми ЦПК України від 18 березня 2004 року, які діяли на час ухвалення оскаржуваного рішення, а справу переглядає в порядку, передбаченому ЦПК України в редакції від 3 жовтня 2017 року.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано доказів укладення кредитного договору, ОСОБА_3 заперечила отримання коштів, чого представником позивача не спростовано. Також, суд дійшов висновку, що довідка Банку про отримання ОСОБА_3 двох кредитних карток, термін дії однієї з яких до липня 2015 року, не є належним доказом.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № б/н на суму 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць (36 % на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписом у анкеті-заяві ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг. (а.с.95)

В матеріалах справи міститься копія довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» по договору, укладеного з ОСОБА_3, якою визначено тип кредитної лінії, валюта рахунку, базова ставка на місяць, розмір щомісячних платежів та строк їх внесення, комісія за зняття готівки, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, штраф при порушенні термінів платежів, а саме, 250 грн. + 5% від суми позову, та інші платежі, пов'язані з користуванням платіжною карткою. Зазначена довідка підписана ОСОБА_3.(а.с.96)

Факт отримання ОСОБА_3 кредитної картки також підтверджений фото клієнта з продуктом. (а.с.128)

У зв'язку з наведеним колегія суддів не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_3 про те, що остання не отримувала кредитної картки та відповідно і не користувалась нею.

Крім того, у заяві про застосування позовної давності ОСОБА_3 вказувала на те, що останній платіж вона здійснила у 2012 році, тобто визнавала факт отримання кредитної картки та користування нею. (а.с.43)

Встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором позивач зазначив про наявну заборгованість станом на 31.03.2017 року 10986,96 грн., з якої 1236,88грн. заборгованість за кредитом, 8988,80 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 250 грн. штраф фіксована частина та 511,28 грн. штраф процентна складова.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Встановлено, що згідно кредитного договору б/н від 08.02.2008 року ОСОБА_3 отримала дві картки: № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, остання з яких строком дії до 07.2015 року.(а.с.125)

Наведене підтверджено довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк», випискою про рух коштів за вказаними картками, копією заяви ОСОБА_3 про видачу кредиту, а також фото клієнта з продуктом.

З виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_3 користувалась виданими їй картками, зокрема здійснювала поповнення мобільного зв'язку та вносила кошти на погашення кредиту. (а.с.129-134)

Не можуть бути прийняті до уваги доводи представника відповідача на пропуск позовної давності, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 та ч.5. ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-134цс14 від 01.10.2014 року висловлена правова позиція щодо застосування позовної давності. Зокрема, зазначено, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Оскільки строк дії картки встановлений до липня 2015 року, а Банк звернувся з позовом 11 травня 2017 року, немає підстав для висновку про пропуск позовної давності.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

З ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути витрати по оплаті судового збору, а саме: 1600 грн. за подання позовної заяви та 2400 грн. за подання апеляційної скарги, а всього 4000 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Пат КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Богородчанського районного суду від 05 березня 2018 року скасувати та постановити нове рішення.

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО № 305299, 10986,96 грн. (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість грн. 96 коп.) заборгованості за договором кредиту, з якої: 1236,88 грн. (одна тисяча двісті тридцять шість грн. 88 коп.) - заборгованість за кредитом, 8988,80 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 80 коп.) - заборгованість по процентах за користування кредитом, 250 грн. (двісті п'ятдесят гривень) - штраф фіксована частина та 511,28 грн. (п'ятсот одинадцять грн. 28 коп.) - штраф процентна складова.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 4000 грн.(чотири тисячі грн.) витрат по оплаті судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Л.В. Ясеновенко

Судді: І.В. Бойчук

М.Д. Горейко