Справа № 22Ц-3791 – 09 Головуючий в 1 інстанції Лебезун В.І.
Категорія 01, 37 Доповідач в 2 інстанції Волохов Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Суханової Є.М.,
суддів Данілова О.М., Волохова Л.А.,
при секретарі Маріній Ю.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про призначення додаткового строку для прийняття спадщини .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в яком просив призначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 травня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволений.
Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання ним заяви до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини до 09 липня 2009 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення , яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4, яка за життя - 08.09.1999 року - склала заповіт, заповівши все своє майно позивачу. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не встановлено . Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно: Ѕ частина житлового АДРЕСА_1. Після звернення до державної нотаріальної контори у квітні поточного року щодо отримання свідоцтва про право на спадщину позивач отримав відмову. Останній після смерті матері тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, та, у зв'язку з необізнаністю з чинним законодавством, він пропустив встановлений строк звернення до державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину.
Однак, з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства.
Так, колегією суддів встановлено, що з 1993 року та по день смерті ОСОБА_4 ОСОБА_5 проживав з нею однією сім’єю, але без реєстрації шлюбу, спільно вели підсобне господарство, утримували худобу, проводили поточний ремонт будинку, добудовували підсобні приміщення, обробляли земельну ділянку. З 2004 року був зареєстрований в АДРЕСА_1, доглядав та доглядаю за ним, ніс витрати по його утриманню, сплачує комунальні платежі. Поховав ОСОБА_4 за свої кошти.
12 серпня 2008 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області було встановлено факт проживання однією сім’єю без укладення шлюбу його з ОСОБА_4.
16 грудня 2008 року було видано свідоцтво про право на спадщину на законом на Ѕ частину майна ОСОБА_4, а саме - на ј частину зазначеного житлового будинку.
Тобто, під час розгляду по суті справи за позовом ОСОБА_3 апелянт вже був власником ј частини будинку, вирішення справи впливало на його права та обов'язки, але до участі у справі його залучено не було, що позбавило надати суду свої доводи, докази та міркування приводу заявленого позову.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 312 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 травня 2009 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді