Справа №22Ц-2355/2009р. Головуючий у 1 інстанції Завірюха О.В.
Категорія 01,19,27 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2009 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів Гуль В.В., Даценко Л.М.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2009 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» Київське РУ в особі відділення №42 філії ВАТ КБ «Надра» про дострокове розірвання договору банківського (депозитного вкладу) та виплату вкладу та відшкодування моральної (немайнової) шкоди,
встановила:
у січні 2009 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 липня 2008 року між нею та відповідачем укладений договір строкового банківського вкладу. Згідно вказаного договору позивачка має право на дострокове отримання суми вкладу та його розірвання відповідно до вимог п.4.5 договору.
Позивачка подала відповідачу відповідну заяву про розірвання договору та про отримання суми вкладу, але відповіді від відповідача не отримала.
Враховуючи вище наведене позивачка просила суд розірвати договір строкового банківського вкладу від 03 липня 2008 року, зобов’язати відповідача повернути кошти в сумі 10 000 гривень та нараховані відсотки згідно п.4.5.1 договору в сумі 725 гривень, а також відшкодувати спричинену їй моральну (немайнову) шкоду в сумі 10 000 гривень.
30 січня 2009 року ухвалою судді відкрите провадження по вказаній цивільній справі.
17 лютого 2009 року рішенням суду позовні вимоги задоволені частково, розірваний укладений між сторонами договір строкового банківського вкладу від 03 липня 2008 року, стягнено із відповідача на користь позивачки 10 725 гривень і судові витрати по справі в сумі 80 гривень, у задоволені решти позовних вимог, відмовлено.
Відповідачем подана апеляційна скарга на ухвалу судді від 30 січня 2009 року в якій він просить суд скасувати ухвалу посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки ухвала про відкриття провадження по справі винесена з недотриманням правил підсудності.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У січні 2009 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 липня 2008 року між нею та відповідачем укладений договір строкового банківського вкладу. Згідно вказаного договору позивачка має право на дострокове отримання суми вкладу та його розірвання відповідно до вимог п.4.5 договору.
Позивачка подала відповідачу відповідну заяву про розірвання договору та про отримання суми вкладу, але відповіді від відповідача не отримала.
Враховуючи вище наведене позивачка просила суд розірвати договір строкового банківського вкладу від 03 липня 2008 року, зобов’язати відповідача повернути кошти в сумі 10 000 гривень та нараховані відсотки згідно п.4.5.1 договору в сумі 725 гривень, а також відшкодувати спричинену їй моральну (немайнову) шкоду в сумі 10 000 гривень.
30 січня 2009 року ухвалою судді відкрите провадження по вказаній цивільній справі.
17 лютого 2009 року рішенням суду позовні вимоги задоволені частково, розірваний укладений між сторонами договір строкового банківського вкладу від 03 липня 2008 року, стягнено із відповідача на користь позивачки 10 725 гривень і судові витрати по справі в сумі 80 гривень, у задоволені решти позовних вимог, відмовлено.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» за №5 від 12 квітня 1996 року в п.2 вказав, що роз’яснити судам, що Закон поширюється на зазначені в ньому відносини, які виникли після введення його в дію. До правовідносин, які виникли до введення Закону в дію, він застосовується лише щодо тих прав і обов’язків, які виникли вже після введення його в дію.
Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.
Спір між сторонами виник із договору строкового банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до вимог ч.5 ст.110 ЦПК України позови про захист права споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
З вказаними в апеляційній скарзі мотивами про скасування ухвали від 30 січня 2009 року не можливо погодитися оскільки вони не ґрунтуються на вимогах ЦПК України та роз’ясненням зазначеного Пленуму Верховного Суду України, а тому підстави для її скасування, відсутні.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,312,313,314,315,317 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2009 року відхилити, ухвалу залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у відповідності до ст.324 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню оскільки не перешкоджає подальшому провадженні у справі.
Головуючий –
Судді -