Справа № 22ц-5089/2009 Головуючий у 1-й інстанції Борець Є.О.
Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.
суддів Даценко Л.М., Оношко Г.М.
при секретарі Зінченко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, третя особа Бориспільська міська рада Київської області про встановлення порядку користування земельною ділянкою та відшкодування майнової і моральної шкоди,
встановила:
У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив поділити в натурі домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1389 га, розташованою за вказаною адресою.
В ході судового розгляду справи доповнив позовні вимоги і просив визнати за ним право власності на самочинно збудовану ним прибудову до вищезазначеного будинку, зобов’язати відповідачку знести зведену нею прибудову до жилого будинку та зобов’язати відповідачку відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 2500 грн., витрати на проведення газифікації у розмірі 1960 грн., витрати на облаштування електрообладнання у розмірі 450,27 грн., витрати на буріння свердловини для водогону у розмірі 2885,50 грн.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2008 року провадження у справі в частині позовних вимог про поділ будинку в натурі закрито у зв’язку з прийняттям судом мирової угоди, укладеної між сторонами.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2008 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності на самочинно збудовану прибудову та зобов’язання відповідачку знести зведену прибудову закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині позовних вимог.
25.05.2009 року позивач уточнив позовні вимоги і просив встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1389 га за адресою АДРЕСА_1 з визначенням її меж, зобов’язати відповідачку відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 1500 грн., понесені ним збитки в сумі 450,27 грн. за підключення до електромережі частини будинку, що належить позивачу і стягнути судові витрати, з підстав, передбачених ст. ст. 30, 118 ЗК України від 1990 року і ст. 358 ЦК України. (т. 2 а. с.46)
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 вересня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідачки на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 2410,27 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням в частині часткового задоволення позовних вимог, ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати в цій частині і ухвалити нове рішення про відмову в позові в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив із засад ч. 3 ст. 386 ЦК України, і прийшов до висновку про те, що позивач має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди, оскільки його права порушені відповідачкою ОСОБА_2, яка без згоди позивача відключила від електромережі належну позивачу частину жилого будинку.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
В апеляційній скарзі відповідачка посилається на те, що вона не відключала від електромережі належну позивачу частину будинку, а ці дії виконав її чоловік ОСОБА_4 без її дозволу і погодження з нею. Ці обставини підтверджуються поясненнями відповідачки та свідка ОСОБА_4 і не заперечувалися самим позивачем.
Однак, суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідачка здійснила відключення від електромережі належну позивачу частину будинку.
Крім того, стягуючи з відповідачки на користь позивача витрати на проведення газифікації у розмірі 1960 грн., суд не звернув уваги на те, що в уточнених позовних вимогах від 25.05.2009 року позивач таких позовних вимог не заявляв.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині часткового відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позовних вимог, оскільки позивач не надав суду доказів тим обставинам, що з вини відповідачки йому завдана така шкода.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решти позову в апеляційному порядку не оскаржується.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові про відшкодування майнової і моральної шкоди відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 вересня 2009 року про задоволення позовних вимог в частині відшкодування майнової і моральної шкоди скасувати і в цій частині позовних вимог ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді