Справа № 22ц-5350/2009 Головуючий у 1-й інстанції Зуй Т.С.
Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.
суддів Даценко Л.М., Оношко Г.М.
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору побутового підряду недійсним та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
встановила:
У серпні 2007 року позивачка звернулася до суду з названим позовом, в якому посилалася на те, що в середині серпня 2006 року вона звернулася до фізичної особи-суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 з приводу робіт по встановленню в її квартирі АДРЕСА_1 індивідуальної системи опалення, маючи відповідні дозволи. Між ними була укладена усна угода побутового підряду, згідно якої вона надавала відповідачу гроші на придбання матеріалів, опалювального котла, інших витрат та оплатила за роботу, загальна сума сплачених нею відповідачу коштів склала 9578 грн., а відповідач зобов’язувався в термін з 22 по 25 серпня 2006 року провести монтажні роботи.
Відповідач виконав встановлення індивідуального опалення в квартирі з порушенням указаних строків, виконав роботу не за три дні, як домовлялися, а в період з 22.08. по 03.09 2006 року.
Крім того, на вимогу позивачки надати гарантійні та платіжні документи, повідомив, що підключення котла буде проводити інша особа, привівши ОСОБА_4, з яким вона ніяких угод не укладала, тому вона заборонила підключати прилади індивідуального опалення.
В даний час позивачка не має в квартирі опалення і мусить витрачати кошти на обігрів квартири
Позивачка вважає, що вона свої зобов’язання по угоді виконала, а відповідач ввів її в оману, не маючи відповідної ліцензії та дозволів на встановлення такого виду обладнання і виконання такої роботи, не мав права укладати договір побутового підряду на встановлення опалення у її квартирі, роботу виконав несвоєчасно і неякісно, незаконно отримав від неї кошти в сумі 9578 грн. і виконав встановлення індивідуального опалення в її квартирі.
Тому укладений між ними правочин – усний договір побутового підряду є недійсним з наслідками, передбаченими ст. ст. 203, 215-216, 227 ЦК України, в тому числі з відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди.
Позивачка просила визнати недійсним усний договір побутового підряду, укладений між сторонами по встановленню індивідуального опалення в її квартирі, повернути їй сплачені кошти в розмірі 9578 грн., стягнувши їх з відповідача на її користь, стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 900 грн. та моральну шкоду в розмірі 4000 грн., зобов"язати відповідача за власні кошти провести демонтаж котла ЕОLО Star 23 kw "Immergas" в узгоджений з нею термін, здійснити роботи по підключенню центрального опалення в її квартирі за рахунок відповідача та стягнути судові витрати з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215-216, 227, 1166-1167, 1192 ЦК України.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2009 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд обгрунтовував свої висновки відсутністю правових підстав для визнання усного договору побутового підряду недійсним.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що в середині серпня 2006 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_3, який є фізичною особою - суб"єктом підприємницької діяльності, укладений усний договір підряду, згідно якого відповідач зобов’язався придбати обладнання та матеріали за кошти позивачки і змонтувати в квартирі АДРЕСА_1 індивідуальну систему опалення.
Встановлено, що відповідач придбав за кошти позивачки обладнання та матеріали на суму 7200 грн., виконав монтажні роботи по встановленню індивідуального опалення в квартирі позивачки на суму 2100 грн., після чого надав позивачці акт виконаних робіт по закупці матеріалів та монтажу системи опалення, товарні чеки та квитанції до прибуткового касового ордера. (а. с. 7-9)
Встановлено, що в квартирі позивачки встановлений газовий котел марки ЕОLО Star 23 kw "Immergas", документи на який знаходяться у позивачки.
Згідно акту обстеження підключення котла до системи опалення виявлено такі недоліки по роботі монтажної організації: не встановлено фільтр грубої очистки на трубі зворотного напрямку системи опалення, фільтр пом"якшування води стоїть у зворотному напрямку. Для власника котла рекомендовано встановити газовий фільтр, стабілізатор напруги та підключити напругу з контуром заземлення (а. с. 21)
Встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 20.07.2006 року ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа – підприємець і має право займатися таким видом діяльності як ремонт та будівництво житла, що включає і проведення монтажних робіт по встановленню системи опалення (а. с.28-29).
Позивачка не надала суду доказів на спростування зазначених обставин.
Судом встановлено, що відповідач не мав права на підключення котла до системи опалення, оскільки такі роботи по підключенню та обслуговуванню газового котла проводяться кваліфікованими спеціалістами відповідної організації.
Відповідно до листа директора ПП "Компанія "Водна техніка" ОСОБА_2 не допускає в свою квартиру представника ПП "Одін" для проведення робіт по здійсненню вводу котла в експлуатацію.
Судом також встановлено, що позивачка не допустила спеціалістів для проведення робіт з монтажу котла і запуску його в експлуатацію. Вона не надала суду жодного доказу того, що самостійно зверталась до відповідної організації по питанню запуску котла в експлуатацію, а також не надала такої можливості виконати ці роботи підрядчику із залученням співпідрядчика, про що свідчить лист ПП "Компанія "Водна техніка" (а. с. 36)
Як вбачається з позовної заяви, позивачка просила визнати усний договір побутового підряду недійсним та відшкодувати матеріальну і моральну шкоду з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215-216, 227 ЦК України.
Однак, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надала суду жодних доказів на підтвердження недійсності даного правочину з вищеназваних підстав.
Стаття 227 ЦК України, на яку посилається позивачка, як на підставу своїх позовних вимог, не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки регулює правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти.
Відповідач не є юридичною особою в розумінні ст. 80 Глави 7 Підрозділу 2 Розділу ІІ Книги першої ЦК України, а є фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність відповідно до положень Глави 5 Підрозділу 1 Розділу ІІ Книги першої ЦК України.
Посилання позивачки в своїй позовній заяві на ст. ст. 1166-1167, 1192 ЦК України є помилковими, оскільки зазначені норми матеріального права регулюють недоговірні зобов’язання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про відмову в позові.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді