Єдиний унікальний номер 236/2378/16-ц Номер провадження 22-ц/775/676/2018

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Бікезіна О.В.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів: Дундар І.О., Краснощокової Н.С.

за участі:

секретаря судового засідання Кіпрік Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу № 236/2378/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», про стягнення сум страхового відшкодування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_1,

на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 січня 2018 року (суддя Бікезіна О.В.), ухваленого в приміщенні суду в м. Лимані Донецької області, повний текст судового рішення виготовлений 07 лютого 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2016 року ОСОБА_2 подала позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») сум страхового відшкодування та пені за затримку виплати страхового відшкодування.

Позовна заява мотивована тим, що 24 лютого 2014 року між нею та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» укладений договір добровільного страхування №97/14-Тз/Дн наземного транспортного засобу марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577 IО. Предметом договору був вищезазначений автомобіль, який застрахований, серед іншого, відповідно п.22.2.1 Договору на випадок викрадення - незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом крадіжки, грабежу, розбою під час його знаходження у будь-якому місці в будь-який час.

29 листопада 2014 року у період часу з 03-00 год. по 11-00 год. неустановлена особа, знаходячись на адресою: м.Санкт-Петербург, вул.Ф. Абрамова, 8, таємно викрала автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577 IО, який належить ОСОБА_2 Даний факт підтверджується копіями кримінального провадження №306509, СУ УМВС Росії по Виборгському району м.Санкт-Петербурга №306509.

На виконання умов зазначеного Договору позивачем було повідомлено відповідача та подано письмову заяву про настання страхового випадку.

Через деякий час автомобіль був знайдений та повернутий ОСОБА_2 під відповідальне зберігання. Однак, автомобіль зазнав при викраданні пошкодження, які підтверджуються висновком експерта 8/Э/5114-15 про дослідження автомобіля та актом ТОВ «Рольф -Естейт», де зазначена приблизна вартість виконаних робіт, запчастин та розхідних матеріалів, яка складає 1038 995,32 руб., що за офіційним курсом валют складає 410758,31грн.

70% вартості відновлення пошкодженого транспортного засобу становить 437500грн. від страхової суми на яку було застраховано автомобіль – 625000грн.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість відновленого ремонту становить 31379,25грн.

Відшкодування на час звернення до суду, в т.ч. протягом трьох місяців з дня отримання відповідачем повідомлення про настання страхового випадку (04.12.2014), тобто до 04.03.2015 року, не отримано. При цьому відповідач умисно ухиляється від виконання умов Договору, посилаючись на те, що після проведення розрахунків ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», було встановлено, що в результаті настання страхового випадку із застрахованим автомобілем наступила його повна загибель (у відповідності до понять та термінів визначених договором страхування).

У зв`язку з невиплатою страхового відшкодування, відповідно до п.30.1 Договору відповідач несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний день прострочення, розмір якої за період з 04 березня 2015 року до 04 серпня 2016 року складає 22470,76грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з відповідача 313379,25грн. страхового відшкодування, пеню за затримку виплати з 04 березня 2015 року по 23 січня 2018 року, що складає 33155грн. 52коп. та вартість надання адвокатом правових послуг в сумі 59568грн. (а.с.4-8 т.1, а.с.159-165 т.2).

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», про стягнення сум страхового відшкодування, відмовлено.

02 березня 2018 року позивач, через представника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування фактичних обставин, що мають значення для справи та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновок суду про настання повної загибелі транспортного засобу не відповідає вимогам закону та договору. Вважає, що судом не застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким визначено поняття фізично знищеного автомобіля та порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі ст.8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Судом не надана правова оцінка положенням договору та зроблений хибний висновок про повну загибель автомобіля. Суд не врахував, що 70% вартості відновлення пошкодженого транспортного засобу становить 437500грн. від страхової суми, на яку було застраховано автомобіль (625000грн.), а згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість відновлюваного ремонту становить 313379,25грн. Крім того зазначає, що в електронній переписці з відповідачем, щодо позасудового врегулювання спірної ситуації, останнім визнавалися позовні вимоги та з його сторони були надані рішення щодо компромісних виплат.

Позивач також зазначає, що майнова відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний день прострочення, визначена п.30.1 договору. Право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (а.с.213-218 т.2).

24 квітня 2018 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» подало відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правовідносини між позивачем та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» регулюються договором страхування, що передбачено ст.25 Закону України «Про страхування». Сторонами під час укладення договору, враховуючи ч.1 ст.628 ЦК України (якою передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного судочинства), встановлені випадки визнання транспортного засобу таким, що зазнав «повної загибелі» та порядок розрахунку/виплати страхового відшкодування. Вказує, що хоча суд першої інстанції в мотивувальній частині ототожнив відмову у виплаті страхового відшкодування та невиплату страхового відшкодування через від`ємну його суму, на суть рішення це не вплинуло та не змінило його змісту. Суд правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, оскільки вона є похідною від вимоги про стягнення страхового відшкодування. Крім того, у даному випадку відсутня відмова у виплаті страхового відшкодування та/або несвоєчасне його здійснення. Наявність електронної переписки між сторонами, жодним чином не підтверджує визнання відповідачем позовних вимог позивача, оскільки вказане листування відбулося на початку серпня 2016 року, в той час як офіційним листом від 27 липня 2015 року відповідач повідомив позивачу про те, що страхове відшкодування виплаті не підлягає через його від`ємну суму. Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», на якій посилається представник позивача в апеляційній скарзі, втратив чинність, документів, які б встановлювали розмір гонорару адвоката, матеріали справи не містять. Розрахунок вартості надання послуг та акт прийому-надання виконаних робіт не містять конкретної інформації щодо того, які послуги та коли саме надавались адвокатом та не є підтвердженням здійснення оплати за послуги адвоката, оскільки ці документи не є розрахунковими (а.с.25-28 т.3).

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017, Апеляційний суд Донецької області ліквідовано.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена судовою повісткою-повідомленням, яка нею отримана 18.05.2018 року (а.с.47 т.3).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, апеляційну скаргу представника позивача просив залишити без задоволення, рішення суду – без змін (а.с.49 т.3).

Відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Стаття 3 частина 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 368 частина 1 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Стаття 263 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 367 частина 1 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24 лютого 2014 року між сторонами по справі укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 97/14-Тз/Дн (далі - Договір), відповідно до умов якого застраховані майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, строком на п’ять років, визначена страхова сума – 625000грн., територія страхування – Україна, Росія, франшиза: викрадення та повна загибель - 62500грн., збитки внаслідок ДТП та інших подій – 0 (а.с.151-155 т.1).

29 листопада 2014 року у період часу з 03-00 год. по 11-00 год. невстановлена особа, знаходячись на адресою: м.Санкт-Петербург, вул.Ф. Абрамова, 8, таємно викрала автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, що підтверджується повідомленням СУ УМВС Росії по Виборгському району м.Санкт-Петербурга про порушення 31 грудня 2014 року кримінального провадження №306509 за ч.4 ст.158 КК РФ (а.с.20, 21 т.1).

Про настання страхового випадку позивач вчасно повідомила відповідача та звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.19 т.1).

З протоколу обшуку (виїмки) від 03 березня 2015 року (м.Санкт-Петербург), постанов про визнання та доручення до кримінальної справи речових доказів та про повернення речових доказів від 06 квітня 2015 року (м.Санкт-Петербург), вбачається. що автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577 IО було відшукано, після проведення експертизи, 06.04.2015 року повернуто представнику позивача - ОСОБА_3 на відповідальне зберігання (а.с.22-27 т.1).

Згідно висновку експертно-криміналістичного центру ГУ МВС Росії по м.Санкт-Петербургу від 12 березня 2015 року 8/Э/5123-15, автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577 IО «піддавався змінам» (а.с.177-187 т.1).

За заявою ОСОБА_3, з метою виявлення дефектів, судовим експертом-техніком ТОВ «Ленінградська експертна служба «Ленєксп» ОСОБА_4, 11 лютого 2015 року проведений огляд автомобіля марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 2577 IО, здійснено фото-фіксацію виявлених пошкоджень, зафіксовано в акті огляду №543-АТЭ/ФЛ/2015 (а.с.190-221 т.1).

06 липня 2015 року ОСОБА_2 надала письмову згоду відповідачеві на визначення розміру збитків шляхом проведення його розрахунку безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) (а.с.70 т.1).

Аварійним комісаром ОСОБА_5 08 липня 2015 року складено аварійний сертифікат, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 458646,51грн. (а.с.103-111 т.1).

На підставі акту огляду №543-АТЭ/ФЛ/2015 №543 офіційним імпортером (дилером) автомобілів марки Land Rover ТОВ «Віннер Автомотів» було визначено вартість відновлення пошкодженого автомобіля та видано рахунок №10225583 від 16 липня 2015 року відповідно до якого вартість відновлення транспортного засобу становить 484809,70грн. (а.с.149-150 т.1).

За результатами проведення онлайн аукціону з продажу автомобілів була визначена ціна у пошкодженому стані автомобіля марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску, а саме - 660900,00грн. (а.с.71 т.1).

Листом від 27 липня 2015 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» повідомлено позивача про те, що страхове відшкодування виплаті не підлягає, оскільки на підставі п.31.5 настала повна загибель транспортного засобу. При цьому ОСОБА_2 повідомлено про те, що відповідно до пункту 27.8 Договору, страховиком прийняте рішення про недоцільність прийняття залишків транспортного засобу на свою користь та визначено суму страхового відшкодування менше нуля (а.с.72 т.1).

Згідно висновку №30/07 від 30 жовтня 2017 року судового експерта ОСОБА_6 ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу Land Rover Evogue, реєстраційний номер НОМЕР_1, на час дослідження складає - 666581,15грн. (а.с.97-103 т.2).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №12116 від 28 серпня 2017 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover Range Rover Evoquе», державний номерний знак АН 2577 IО станом на момент проведення огляду (17 березня 2017 року) складає 313379,25грн. (а.с.2-15 т.2).

Страхове відшкодування ОСОБА_2 виплачено не було.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за його безпідставністю та недоведеністю, суд першої інстанції виходив з того, що 24 лютого 2014 року між сторонами укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 97/14-Тз/Дн, відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, підписання якого та його умови сторони не оспорюють.

Сторони договору погодили, випадки повної загибелі транспортного засобу (п.31.5), а також розмір страхової суми. Договір не містить дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору. 29 листопада 2014 року з транспортним засобом стався страховий випадок за ризиком «Викрадення». Врахувавши, що доказів щодо дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору, сторонами не надано, а також різницю між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума страхового відшкодування, розрахована на підставі умов укладеного між сторонами договору страхування є меншою нуля гривень, тому ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», згідно умов договору, відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки ця вимога є похідною від вимоги про стягнення страхового відшкодування.

Відмовляючи у стягненні вартості надання адвокатом правових послуг, суд послався на п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, якою передбачено покладення на позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у разі відмови в позові.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду ухвалене в порушення вимог норм процесуального права з огляду на наступне.

Так, ухвалюючи судове рішення, судом проаналізовано норми матеріального закону, закріплені відповідно в главах 47, 52 розділів I та II книги п’ятої «Зобов’язальне право» Цивільного кодексу України, норми Закону України «Про страхування», надано оцінку встановленим обставинам справи з урахуванням укладеного між сторонами договору страхування.

Стаття 2 ЦПК України визначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одними з основних засад цивільного судочинства є верховенство право, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників перед законом та судом, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін.

Основним елементом змагальності є право та обов'язок сторін вказувати на факти, що обґрунтовують їх вимоги та заперечення, надавати докази з метою підтвердження цих фактів, брати участь у дослідженні доказів.

Отже, змагальність це участь у процесі, обґрунтування вимог і заперечень, надання доказів суб'єктами, на яких розподілений тягар доведення, можливість заявляти клопотання та можливість реалізації інших, передбачених цивільно-процесуальним Кодексом прав особи, як учасника справи.

Як зазначено у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду;

п.10 - вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі (стаття 26 ЦПК), суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин, визначеної ним норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та з матеріально-правового інтересу у вирішенні справи.

Згідно ст.981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі.

За правилами ст.984 вказаного Кодексу страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Статтею 985 ЦК України передбачена можливість укладення договорів страхування на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, для укладення договору страхування позивач ОСОБА_2 24 лютого 2014 року звернулась до ПРАТ «СК «ОСОБА_4 страхування» з заявою на страхування. З даної заяви, як і з п.1.3 Договору, вбачається, що Вигодонабувачем по Договору є ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.151, 155 т.1).

Також відповідними пунктами Договору страхування №97/14-Тз/Дн визначені права Вигодонабувача, а також закріплені певні обов’язки сторін Договору щодо останнього.

Зокрема п.24.2.6 передбачено обов’язок Страховика інформувати зокрема Вигодонабувача про всі інші договори страхування, щодо предмета даного Договору.

Пункт 24.2.16 Страхувальник зобов’язується не здійснювати будь-яких дій, пов’язаних із заміною та/або припиненням прав Вигодонабувача.

Згідно п.24.5 Вигодонабувач має право, з метою отримання відшкодування, за своєю власною ініціативою вчиняти будь-які дії, яки повинен і має право вчиняти страхувальник…

Пунктом 26 Договору передбачено перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку, а саме:

- п.26.1.3 – лист Вигодонабувача із зазначенням про розмір заборгованості Страхувальника перед Вигодонабувачем на дату подання розрахунку або на дату настання страхового випадку та зазначення особи, якій належить виплатити страхове відшкодування.

З копії кредитного договору на купівлю автотранспортних засобів №235AI20140304001 від 04 березня 2014 року вбачається, що позивач ОСОБА_2 отримала в банку кредит для оплати придбаного автомобіля марки Land Rover Range Rover Evoque, 2013 року випуску за договором купівлі-продажу між нею та ТОВ «Алекс Преміум» у вигляді грошових коштів в сумі 312500грн. під відповідний відсоток із строком повернення 04 березня 2019 року (п.п.1.1, 1.2) кредитного договору, а.с.57-66 т.3).

Кредитним договором передбачено (п.3.3.3) обов’язок ОСОБА_2 оформити договір страхування транспортного засобу та суворо дотримуватись положень кредитного договору та інших договорів, в т.ч. і договору страхування.

Також кредитним договором (п.1.3) передбачено, що з метою сплати страхових платежів за договором страхування, позичальник укладає з Банком договір про надання відновлюваної кредитної лінії на сплату страхових платежів (Додатковий договір).

Крім того, за кредитним договором, в якості забезпечення виконання своїх зобов’язань, позичальник укладає договір застави визначеного транспортного засобу з заставною вартістю 625000грн.

Саме в рамках даного кредитного договору, на виконання п.2.1 Банком перераховані кредитні кошти на рахунок ТОВ «Алекс Преміум».

З копії договору відновлюваної кредитної лінії №235AI20140304001-вкл (на оплату страхових платежів) від 04 березня 2014 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, вбачається, що п.1.2 врегульовано порядок видачі траншів кредиту шляхом списання кредитних коштів в сумі страхового платежу (його частини), що підлягає сплаті позичальником, з подальшим перерахуванням кредитором на поточний рахунок Страховика (відповідача по справі). Видача траншів кредиту за цим Договором здійснюється відповідно до графіку, передбаченого в договорі страхування, в межах Максимального ліміту заборгованості в строки та в порядку, передбаченому п. 3.1.2 цього Договору (а.с.72-81 т.3).

Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

На підставі ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

При розгляді даної справи суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; порушив норми процесуального права - прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме ПАТ «Укрсоцбанк», що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховую, що рішення суду скасовано через порушення вимог процесуального закону і судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги по суті не досліджувались, позивач не позбавлений можливості повторно звернутись до суду з вказаним позовом в тому числі з залученням всіх осіб, на права та інтереси яких може вплинути судове рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 січня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», про стягнення сум страхового відшкодування відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: І.О. Дундар

ОСОБА_7

Повний текст рішення складено 30.05.2018р.

Головуючий О.В. Агєєв