Справа № 22Ц-4563/2009 р.                                                 Головуючий в 1 інстанції Кошель Б.І.

Категорія 01,41                                                                     Доповідач в ІІ інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Приходька К. П.,

суддів: Оношко Г. М.,  Даценко Л. М.,

при секретарі: Бойченко М. В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення Білоцерківського міськрайонного суду  Київської області від 10 липня 2009 року у справі  за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши  матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила :

у травні 2009 року позивач звернулася з вказаним позовом  про вселення в належну їй частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власницею 3/10 частини будинку АДРЕСА_1, іншим співвласником є відповідач по справі, якій належить 7/10 частини будинку. В 1992 році між позивачем та попереднім співвласником будинку був укладений договір конкретного користування будинком, за яким їй виділялось в користування дві житлові кімнати. На даний час відповідач не бажає виконувати умови договору користування, провести конкретний розподіл будинку не бажає, всіляко перешкоджає їй в проживанні та користуванні належною частиною будинку.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду  Київської області від 10 липня 2009 року позов задоволено, і вселено позивачку в будинок АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі є власницею 3/10 частини будинку АДРЕСА_1, іншим співвласником є відповідач по справі, якій належить 7/10 частини будинку. В зазначеному будинку проживає відповідач по справі, яка не допускає позивача до помешкання, всіляко перешкоджає їй проживати в будинку.

У зв’язку з цим, позивач просить захистити її права власника житла, шляхом вселення її до будинку АДРЕСА_1.

Перевіривши матеріали справи в порядку ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції діяв в межах Конституції України та Законів України.

Частина 1 ст.41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Крім того, суд правильно застосував норми чинного житлового законодавства. Зокрема, відповідно до  ст.155 ЖК України, квартири, що є в приватній власності громадян, не можуть бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування квартирою, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з вище викладеного, своїми діями відповідач порушує право позивачки, а саме перешкоджає користуватися позивачеві своєю приватною власністю.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що позивачка забезпечена житлом, але це не є підставою недопущення її житла, яке належить їй на праві приватної власності, таких обмежень законодавцем не встановлено.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції,  правильно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення без повного та всебічного з’ясування дійсних обставин справи не приймаються судом до уваги, оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Оскільки, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів  вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Білоцерківського  міськрайонного суду  Київської області від 10 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

                Головуючий –

            Судді -