Справа №22Ц-4562/2009р. Головуючий в 1 інстанції Кошель Б.І.
Категорія 01,19,21 Доповідач в ІІ інстанції Приходько К.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Даценко Л.М., Оношко Г.М.,
при секретарі: Бойченко М.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Перша Білоцерківська міська нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила :
у березні 2009 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом про визнання недійсним договір 79/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 14 вересня 2007 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2
Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 14 вересня 2007 року між їхнім батьком та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір дарування 79/100 частини будинку АДРЕСА_1 Київської області. 18.08.2008 року помер їхній батько. Позивачі як спадкоємці першої черги звернулися до нотаріальної контори для прийняття спадщини і лише тоді дізналися про існування даного договору. Позивачі стверджували, що даний договір посвідчений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки, так як їхній батько був неписьменним, то при укладенні договору нотаріус мав дотримуватися спеціальної процедури, яка не була проведена.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2009 року позовні вимоги позивачів задоволено: визнано недійсним договір 79/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 14 вересня 2007 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим – у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_5 мав фізичну ваду, був неписьменний, у нього не було волевиявлення дарувати відповідачці ОСОБА_2 частини будинку.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитися виходячи із наступних обставин.
Судом встановлено, що 14.09.2007 року державним нотаріусом першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Вишняк О.А. було посвідчено договір дарування частини будинку, відповідно до якого ОСОБА_5 подарував відповідачці по справі ОСОБА_2 79/100 частини будинку АДРЕСА_1.
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дізналися про оспорюваний договір дарування після смерті свого батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України в постанові від 28.04.1978 року №3 «Про судову практику в справах при визнання угод недійсними» п.16 - визнання угоди недійсною може мати місце і після смерті громадянина, який був її учасником. Такі вимоги можуть бути заявлені другою стороною, спадкоємцями померлого, іншими заінтересованими особами та прокурором.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Відповідно до вимог ч.2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
У відповідності до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно до вимог п.16 Інструкції «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.
Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.
Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії є сліпою, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа письменна, вона сама підписує документ.
Глуха, німа або глухоніма фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, сама прочитує документ і підписує його. Якщо така особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати документ, то при вчиненні нотаріальної дії обов’язково повинна бути присутня особа (сурдоперекладач), яка може порозумітися з глухою, німою або глухонімою особою і підтвердити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волі учасника нотаріальної дії. Підпис особи (сурдоперекладача) проставляється після тексту правочину. Від зазначеної особи вимагається документ, що підтверджує його кваліфікацію.
Підписання правочину, заяви чи іншого документа здійснюється за правилами, встановленими абзацом другим цього пункту.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_5 14 вересня 2007 року також заповів частину житлового будинку ОСОБА_7 Вказаний заповіт був також посвідчений державним нотаріусом першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Вишняк О.А. по місцю проживання ОСОБА_5 Заповіт був посвідчений після укладення договору дарування про що свідчить нумерація використаних нотаріусом спеціальних бланків: договір дарування бланк №606076, заповіт бланк №606077.
Із змісту заповіту вбачається, що заповіт підписаний власноручно ОСОБА_5, і крім того в заповіті є запис про те, що цей заповіт прочитаний ОСОБА_5 вголос.
Позивачами не подано належних та допустимих доказів на спростування того, що запис у заповіті «Цей заповіт мною прочитано вголос» виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою, що в свою чергу спростовує докази позивачів про неписьменність ОСОБА_5
Оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, постановлене по справі судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким слід відмовити позивачці у задоволені позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,309,313,316,317 ЦПК України колегія,
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2009 року скасувати та постановити нове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Перша Білоцерківська міська нотаріальна контора про визнання договору дарування від 14 вересня 2007 року недійсним, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий –
Судді -