Справа № 22ц-5481/2009 Головуючий у 1-й інстанції Медвідь Н.О.
Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.
суддів Даценко Л.М., Оношко Г.М.
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про відшкодування завданої шкоди, -
встановила:
У червні 2009 року позивачка звернулася до суду з названим позовом, в якому посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті ДТП загинув її чоловік ОСОБА_3
Цивільна відповідальність ОСОБА_4, як особи, винної в ДТП, була застрахована в ТДВ СК "Кредо" згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 524411 серія ВА від 19.04.2007 року.
Згідно вироку Малинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2008 року ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та задоволено цивільні позови ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
ТДВ СК "Кредо" виплатило позивачці матеріальну шкоду в розмірі 24991 грн. за шкоду, заподіяну майну потерпілого, в решті своїх зобов’язань, а саме: 51000 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров"ю на одного потерпілого на користь ОСОБА_2 у зв’язку із смертю її чоловіка та 25500 матеріальної шкоди на неповнолітнього ОСОБА_5 за шкоду, у зв’язку зі смертю годувальника, як це передбачено п. 2 ліміту відповідальності вищезазначеного полісу, відповідач відмовив.
Позивачка вважає, що відповідач, визнаючи дану ДТП страховою подією, незаконно їй відмовив у здійсненні страхових виплат на підставі ст. 32 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", мотивуючи тим, що згідно вироку суду обов’язок по відшкодуванню матеріальної і моральної шкоди потерпілим було покладено на ОСОБА_4
Просила стягнути з відповідача на її користь 51000 грн. згідно ліміту відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю у зв’язку з настанням страхової події – смертю її чоловіка ОСОБА_3 в результаті ДТП з вини страхувальника ОСОБА_4 та стягнути 25000 грн. матеріальної шкоди та 6000 грн. моральної шкоди, заподіяної неповнолітньому ОСОБА_5 у зв’язку з втратою годувальника.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивачки 51000 грн. за шкоду заподіяну життю та 25000 грн. за шкоду, заподіяну у зв’язку з втратою годувальника і судові витрати. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТДВ СК "Кредо" просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд обгрунтовував свої висновки тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачці у виплаті страхових сум, позовні вимоги позивачки є доведеними і обгрунтованими.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 9 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року обов’язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до п. 2 полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 524411 серія ВА від 19.04.2007 року ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров"ю (на одного потерпілого) становить 51000 грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500 грн.
Згідно ст. 22.1 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті ДТП загинув ОСОБА_3 – чоловік позивачки ОСОБА_2 та батько неповнолітнього ОСОБА_5
Цивільна відповідальність ОСОБА_4, як особи, винної в ДТП, була застрахована в ТДВ СК "Кредо" згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 524411 серія ВА від 19.04.2007 року.
Винним в даній ДТП визнано ОСОБА_4, якого вироком Малинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2008 року засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.
Згідно даного вироку суду з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_2 71611,89 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, 12696,71 грн. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та 10000 грн. моральної шкоди, також стягнуто на користь ОСОБА_6 10000 грн. моральної шкоди.
Встановлено, що відповідач визнав дану ДТП страховим випадком і виплатив позивачці матеріальну шкоду в розмірі 24991 грн. за шкоду, заподіяну майну потерпілого, тобто за пошкодження автомобіля.
Встановлено, що відповідач відмовив позивачці у виплаті 51000 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров"ю на одного потерпілого на користь ОСОБА_2 у зв’язку із смертю її чоловіка та 25500 матеріальної шкоди на неповнолітнього ОСОБА_5 у зв’язку із смертю годувальника на підставі ст. 32.1 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", мотивуючи тим, що згідно вироку суду обов’язок по відшкодуванню матеріальної і моральної шкоди потерпілим було покладено на ОСОБА_4 (а. с. 18-20)
Встановлено, що відповідач безпідставно відмовив у виплаті згідно п. 2 ліміту відповідальності полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 524411 серія ВА від 19.04.2007 року за шкоду, заподіяну життю і здоров"ю (на одного потерпілого) в сумі 51000 грн. на користь позивачки та за шкоду, у зв’язку із смертю годувальника в сумі 25000 грн., оскільки в кримінальній справі цивільні позови з цих підстав не заявлялися і вироком суду зазначені суми не відшкодовувалися.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачка має право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого в розмірі 51000 грн. та шкоди, у зв’язку із смертю годувальника в сумі 25000 грн. згідно з вимогами ст. ст. 9, 22, 23, 27 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та п. 2 ліміту відповідальності полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 524411 серія ВА від 19.04.2007 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді