Справа № 22ц-4884/2009                                     Головуючий  у 1-й інстанції Потеряйко С.А.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.

суддів Даценко Л.М., Оношко Г.М.

при секретарі Зінченко Ю.М.,                                                                                                                                                

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

У липні 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, розмір якого уточнили в ході судового розгляду і в якому просили стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 8000 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 24.06.2007 року близько 0 год. 20 хв. на перехресті вулиць ОСОБА_6 та Р. Люксембург у м. Тараща Київської області ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та здійснюючи розворот з крайнього правого узбіччя проїзної частини, не увімкнув лівого покажчика повороту, створив аварійну ситуацію, змусивши інших учасників руху різко гальмувати та змінювати напрямок руху, що призвело до ДТП та пошкодження автомобіля НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_5  

Відповідачі позов не визнали і подали зустрічний позов, в якому просили стягнути з позивачів за первісним позовом матеріальну шкоду в розмірі 10000 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що в даній ДТП винен позивач ОСОБА_5

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 27 серпня 2009 року первісний позов задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивачів 4289 грн. 80 коп. матеріальної шкоди, 3000 грн. моральної шкоди, 2500 грн. витрат на правову допомогу та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову відмовлено. В зустрічному позові відмовлено.

В апеляційних скаргах відповідач ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_5 щодо нього і закрити провадження в справі відносно ОСОБА_2, а відповідач ОСОБА_3 просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_5 щодо нього, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково первісний позов і відмовляючи в зустрічному позові, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що матеріальна та моральна шкода завдана позивачам з вини відповідачів в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.    

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.06.2007 року близько 0 год. 20 хв. на перехресті вулиць ОСОБА_6 та Р. Люксембург у м. Тараща Київської області неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, керував автомобілем НОМЕР_1, не маючи на це відповідного права, та яким володів на підставі довіреності, виданій його власником ОСОБА_2 04.04.2007 р., здійснюючи розворот з крайнього правого узбіччя проїзної частини, не увімкнув лівого покажчика повороту, створив аварійну ситуацію, змусивши інших учасників руху різко гальмувати та змінювати напрямок руху, що призвело до ДТП та пошкодження автомобіля НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_5  

Встановлено, що згідно постанови Таращанського районного суду Київської області від 30 листопада 2007 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-2, 124, 126 КУпАП, а провадження в справі закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.  

Встановлено, що згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 2077 від 26.08.2009 року матеріальний збиток в результаті пошкодження автомобіля Део Нубіра державний номерНОМЕР_1 складає 3599,80 грн.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд врахував ступінь, характер та обсяг моральних страждань, яких позивачі зазнали у зв"язку з пошкодженням їхнього автомобіля, оскільки вони були позбавлені можливості  користуватися своїм автомобілем, що призвело до істотних змін у їх життєвих стосунках.

    Покладаючи на відповідача ОСОБА_2 цивільну відповідальність за шкоду, завдану його неповнолітнім сином ОСОБА_3, суд вірно послався на ч. 2 ст.1179 ЦК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріальна та моральна шкода завдана позивачам з вини відповідачів і підлягає відшкодуванню відповідно до вимог ст. ст.  1166, 1167, 1179, 1187, 1188 ЦК України.

Оскільки судом встановлена вина відповідача ОСОБА_3 в скоєнні даної ДТП, то суд прийшов до правильного висновку про відмову в зустрічному позові.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,        

ухвалила:

 Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 серпня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді