Справа № 161/9805/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В.

Провадження № 22-ц/773/484/18 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Киці С.І., Грушицького А.І.,

секретар с/з - Вергун Т.С.,

з участю:

представника позивача - Голодової П.С.,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», Приватного підприємства «Лардо Трейд» про визнання недійсним договору поруки, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2016 року позивач ПАТ «Златобанк» звернувся в суд із позовними вимогами до Приватного підприємства «Лардо Трейд», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що 04.07.2012 року між АТ «ЗЛАТОБАНК», правонаступником якого є ПАТ «Златобанк», та ПП «Лардо Трейд» був укладений кредитний договір № 160/12-KL, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальникові кредит в розмірі 3000000 грн. з терміном повернення не пізніше 03.07.2014 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ «Златобанк» та ОСОБА_4 04 липня 2012 року був укладений договір поруки № 160/12-KL/Р-1, згідно умов якого поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором.

31.07.2013 року, 01.04.2014 року та 18.07.2014 року між ПАТ «Златобанк» та Приватним підприємством «Лардо Трейд» були укладені договори про внесення змін до кредитного договору.

Крім того, 03.07.2014 року та 18.07.2014 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 були укладені договори про внесення змін до договору поруки.

Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав належним чином, що підтверджується меморіальними ордерами про видачу кредиту.

Однак, позичальник ПП «Лардо Трейд» належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті кредиту.

Станом на 12.12.2014 року заборгованість за кредитним договором складає 3200171,30 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 2920000,00 грн.; заборгованість за процентами - 263909,98 грн.; пеня в розмірі 11258,88 грн., штраф - 5000,00 грн.; 3 % річних від суми прострочення за основним боргом 2,44 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 3200171,30 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 20.02.2017 року позов ПАТ «Златобанк» до Приватного підприємства «Лардо Трейд», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині позовних вимог до Приватного підприємства «Лардо Трейд» залишено без розгляду.

29 лютого 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ «Златобанк», Приватного підприємства «Лардо Трейд» про визнання недійсним договору поруки.

Ухвалою суду від 29.02.2016 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ«Златобанк», Приватного підприємства «Лардо Трейд» про визнання недійсним договору поруки.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 04.07.2012 року між АТ «Златобанк», правонаступником якого є ПАТ «Златобанк», та Приватним підприємством «Лардо Трейд» був укладений кредитний договір № 160/12-KL, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальникові кредит в розмірі 3000000 грн. з терміном повернення не пізніше 03.07.2014 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04.07.2012 року був укладений договір поруки № 160/12-KL/Р-1.

ОСОБА_4 також в своїй позовній заяві зазначав, що він не укладав договір поруки та не підписував його, а тому просив суд визнати договір поруки недійсним.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 26 січня 2018 року в даній справі позов ПАТ «Златобанк» задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в користь ПАТ «Златобанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 195 171, 30 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 2 920000, 00 грн.; заборгованість по процентах - 263909, 98 грн.; пеня в розмірі 11258,88 грн, 3 % річних від суми прострочення за основним боргом - 2 грн. 44 коп.

Стягнуто із ОСОБА_4 в користь позивача 3654 грн. сплаченого судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «Златобанк», ПП «Лардо Трейд» про визнання недійсним договору поруки відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову банку відмовити, а його зустрічний позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав і просив скаргу задовольнити, представник позивача апеляційну скаргу заперечила і просила скаргу залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що 04.07.2012 року між АТ «ЗЛАТОБАНК», правонаступником якого є ПАТ «Златобанк», та ПП «Лардо Трейд» в особі директора ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 160/12-KL, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальникові кредит в розмірі 3 000 000 грн. з терміном повернення не пізніше 03.07.2014 року (т.1,а.с.9-14).

31.07.2013 року між ПАТ «Златобанк» та ПП «Лардо Трейд» був укладений договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, за умовами якого пункти 1.4 та 1.6 кредитного договору викладені в новій редакції. Зокрема, кінцевою датою повернення кредиту визначено 03.07.2014 року та встановлено новий графік зниження максимального ліміту кредитної лінії.

01.04.2014 року між ПАТ «Златобанк» та ПП «Лардо Трейд» був укладений договір про внесення змін № 2 до кредитного договору, за умовами якого пункти 1.4., 3.4., 3.4.19 кредитного договору викладено в новій редакції.

Крім того, 18.07.2014 року між ПАТ «Златобанк» та ПП «Лардо Трейд» був укладений договір про внесення змін № 4 до кредитного договору, за умовами якого пункт 1.5. кредитного договору викладено у новій редакції. Зокрема, було пролонговано сплату процентів у розмірі 28%, а з 21.07.2014 року у розмірі 25% річних (т.1,а.с.16-18).

Згідно п. 3.4.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі, у випадку настання несприятливих обставин/подій.

Згідно пункту 3.4.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до п. 3.4.4 договору позичальник зобов'язаний безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04 липня 2012 року між АТ «Златобанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 160/12-KL/Р-1, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором (т.1,а.с.19-22).

Пунктом 1.1. договору поруки передбачено, що поручитель поручається перед кредитором та зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

Згідно п. 1.2 договору поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.1.1 порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі.

03.07.2014 року та 18.07.2014 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 були укладені договори про внесення змін до договору поруки, відповідно до яких п. 2.1.1 договору поруки було викладено в новій редакції (т.1,а.с.25,26).

Задовольнячи позовні вимоги ПАТ «Златобанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а з врахуванням того, що позичальника - ПП «Лардо Трейд» визнано банкрутом, а тому за його зобов'язаннями за кредитним договором повинен відповідати поручитель ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з додержанням вимог закону.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін) (статті 526,530 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання , сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610,частина 1 статті 612 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 12.12.2014 року складає 3200171,30 грн. (а.с.32-36).

Також судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 26 квітня 2017 року в справі за заявою Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області до ПП «»Лардо Трейд» про банкрутство постановлено ліквідувати юридичну особу - Приватне підприємство «Лардо Трейд», яке виступало позичальником в кредитному договорі (т.1,а.с.189).

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_4

Також колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Златобанк» про стягнення із ОСОБА_4 штрафу в розмірі 5000 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачена відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу у разі прострочення виконання зобов'язання.

Оскільки, як це передбачає стаття 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним договору поруки з наступних підстав.

Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (частина 1 статті 547 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За положеннями статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підставою недійсності правочину, як це передбачає частина 1 статті 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У разі не підписання договору особою, зазначеною в ньому як сторона, за умови підтвердження цього факту належними доказами, при встановленні, що нею не вчинялись дії, спрямовані на виникнення відповідних правовідносин, такий договір за позовом цієї особи (або іншої заінтересованої особи) може бути визнаний недійсним у зв'язку з невідповідністю його до вимог частин 3 і 5 статті 203 ЦК, а саме: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи, проведеної Волинським НДЕКЦ МВС України № 167 від 09.08.2017 року, підписи розміщені в графах «Поручитель», «Підпис» та «ОСОБА_4» в договорі поруки № 160/12-KL/Р-1 від 04.07.2012 року, укладений між ПАТ Златобанк» та ОСОБА_4 - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4 Підпис в правому нижньому куті на лицевій стороні стороні першого аркуша та підпис в графі «ОСОБА_4» в договорі про внесення змін від 03.07.2014 року до договору поруки № 160/12-KL/Р-1 від 04.07.2012 року, укладеного між ПАТ Златобанк» та ОСОБА_4 - виконані ОСОБА_4 Підписи в графах «Від Поручителя», ОСОБА_4» в договорі про внесення змін від 18.07.2014 року до договору поруки № 160/12-KL/Р-1 від 04.07.2012 року, укладеного між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 - виконані ОСОБА_4 (т.2,а.с.116-125).

Отже, висновком судової експертизи встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не ставив свій підпис на договорі поруки, а підписав два договори про внесення змін до договору поруки.

Крім цього, як було встановлено судом, ОСОБА_4 на час укладення кредитного договору та додаткових угод до нього, займав посаду директора ПП «Лардо Трейд» і як директор приватного підприємства підписував як кредитний договір (т.1,а.с.9-14) так і договори про внесення змін до кредитного договору (т.1,а.с.16-18).

Пунктом 2.1 кредитного договору про умови та порядок надання кредитних коштів передбачено, що надання позичальнику кредитних коштів в межах максимального ліміту за кредитною лінією здійснюється банком, в тому числі, після набуття чинності цим кредитним договором за умови укладення договорів забезпечення з позичальником та/або будь-якими третіми особами, а саме: договору поруки фізичної особи ОСОБА_4 (т.1,а.с.10).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складений 30 травня 2018 року.