Справа №22Ц-2441/2009р.                                                   Головуючий у 1 інстанції Слива Ю.М.

Категорія 01,02,05                                                                 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого    Приходька К.П.,        

суддів                Гуль В.В., Даценко Л.М.,  

при секретарі   Приходько Л.Г.,    

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 березня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Національного університету державної податкової служби України про визнання права власності на житло,  

встановила:

у січні 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 вересня 2000 року він уклав із відповідачем договір відповідно до якого йому в постійне користування була надана квартира АДРЕСА_1 з правом переоформлення власності через сім років.

Рішенням Ірпінського міськвиконкому №92 від 27 березня 2001 року йому виданий ордер на вселення до квартири, де він зареєстрований на даний час.

Відповідно до договору після закінчення семирічного терміну квартира переходить у власність позивача на підставі договору дарування, але відповідач ухиляється від його укладення.

Позивач вважає, що згідно умов договору він набув право власності на квартиру, укладений договір є правочином, а тому просив суд визнати за ним право власності на спірну квартиру на підставі договору від 01 вересня 2000 року.      

Рішенням суду від 02 березня 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Позивачем подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким задоволити його позовні вимоги посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, не відповідає нормам процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 вересня 2000 року позивач уклав із відповідачем договір відповідно до якого йому в постійне користування була надана квартира АДРЕСА_1 з правом переоформлення власності через сім років.

Рішенням Ірпінського міськвиконкому №92 від 27 березня 2001 року позивачу виданий ордер на вселення до квартири, де він зареєстрований на даний час.

Спірна квартира, згідно поданих письмових доказів, знаходиться на балансі у відповідача по справі і відноситься до державного житлового фонду.

Позивач по справі, як фізична особа, може набути право власності на спірну квартиру лише шляхом її приватизації, порядок якої визначено Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідачем не заперечується право позивача на приватизацію спірної квартири про що останнього було повідомлено відповідним листом.

Доводи позивача про те, що він набув право власності на спірну квартиру на підставі укладеного договору від 01 вересня 2000 року не ґрунтуються на вимогах ЦК України.    

Посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.  

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 березня 2009 року відхилити, рішення залишити без змін.    

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

              Головуючий –

          Судді -