КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-31413/08
№ 2-а-10435/07 Головуючий у 1 інстанції Ракалович В.М.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.,
Демченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 – ОСОБА_14 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області про зобов’язання скасувати ідентифікаційні номери, виключити їх та всю інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів, здійснювати їх облік як платника податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера, поставити відмітку в паспорті,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2007 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (далі – позивачі) звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області (далі – відповідачі), в якому просили визнати незаконною відмову відповідачів у здійснення їх податкового обліку без застосування індивідуальних ідентифікаційних номерів; зобов’язати відповідачів утриматися від вчинення дій щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про них та зобов’язати відповідачів виключити з інформаційного фонду державного реєстру та із самого реєстру загальні відомості про них та відомості про їх ідентифікаційні номери.
Крім того, просили зобов’язати ДПІ у Попільнянському районі Житомирської області зробити в їх паспортах відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Позовні вимоги мотивують тим, що в силу своїх релігійних переконань, відповідно до чинного законодавства, мають право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Оскільки раніше їм були присвоєні дані номери, вони бажають відмовитися від них, проте відповідачі протиправно залишили їхні заяви з цього питання без задоволення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року позов задоволено частково.
Зобов’язано Державну податкову адміністрацію України виключити з державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів індивідуальні ідентифікаційні номери, надані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та здійснювати їх облік як платників податків та інших обов’язкових платежів відповідно до раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов’язкових платежів.
Зобов’язано Державну податкову інспекцію в Попільнянському районі виключити з інформаційного фонду бази даних ДПІ у Попільнянському районі дані про індивідуальні ідентифікаційні номери ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та здійснювати їх облік, як платників податків та інших обов’язкових платежів, а також облік ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 відповідно до раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов’язкових платежів.
Представник позивачів ОСОБА_14 не погоджуючись з прийнятою постановою суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції частково відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивачів в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – скасувати в частині задоволення позову , виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачі є віруючими Української Православної Церкви, що відповідачами не заперечується. Виходячи із своїх релігійних переконань, вони висловили бажання відмовитись від ідентифікаційних номерів, у зв’язку з чим звернулися із заявами до відповідачів, в яких просили скасувати ідентифікаційні номери та виключити їх (номери), а також всю інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів; здійснювати в подальшому їх облік як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера та зробити в їх паспортах відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідачами вказані заяви були залишені без задоволення, з посиланням на необхідність дотримання позивачами процедури визначеної Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платка податків та інших обов'язкових платежів.
Позивачі не погоджується з такою відмовою і посилаються на те, що визначена зазначеним Порядком процедура суперечить чинному законодавству, оскільки відповідну відмітку у паспорті громадянина України повинен зробити саме податковий орган, а не посадова особа органу внутрішніх справ, як це передбачено Порядком.
Крім того, на їхню думку, передбачена Порядком реєстрація платників податків та інших обов’язкових платежів за серіє та номером паспорта свідчить про фактичне збереження ідентифікаційного номера.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 року №320/94-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту – Закон №320/94-ВР), для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Згідно з частиною 2 статті 5 Закону №320/94-ВР, до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Водночас у частині 8 цієї статті встановлено, що зміни й уточнення щодо даних занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів.
Конкретний механізм внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорту громадянина, який відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера з огляду на релігійні переконання, Закон не визначає.
Процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це державний орган податкової служби, визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів ( далі по тексту - Порядок), затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України 19 жовтня 2004 року № 602/1226 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за № 1345/9944 (зі змінами та доповненнями, затвердженими Наказом ДПА України і МВС України № 386-663 від 06.07.2006 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 року за № 927/12801).
Відповідно до п.1.5. Порядку, особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації.
Згідно із п. 3 Порядку, посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком. У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу. Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів щодо достовірності поданих даних. У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номеру, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України.
Як випливає із п. 5 Порядку, посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта, розглядає довідку форми № В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред’явленому паспорту, у разі відсутності невідповідностей вносить на 7-9 сторінку паспорта відповідну відмітку. У разі невідповідності довідки за ф. № 3 пред’явленому паспорту, посадова особа повертає паспорт та довідку за ф. № 3 громадянину.
Після надходження відривного корінця до форми N В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ( п. 6 Порядку).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України серед інших своїх функцій організовує роботу державних податкових адміністрацій та податкових інспекцій, пов’язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів, обов’язкових платежів; обліком платників податків, інших платежів; видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов’язковому опублікуванню.
Згідно із п. 8 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року № 1138/2000, МВС України у межах своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує і контролює їх виконання. МВС України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року, яке було чинне на момент видання спільного Наказу, записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою.
Чинним законодавством України визначено державний орган - орган внутрішніх справ, який за умови дотримання громадянами, які відмовляються від ідентифікаційного номера Порядку, має внести вказану відмітку до паспорта цих громадян. Тому покладення зазначеного обов’язку на податковий орган (в даному випадку на відповідачів) не відповідає вимогам чинного законодавства України.
При цьому слід зазначити, що спільний Наказ, яким було затверджено Порядок, прийнято у межах повноважень Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Згідно із ст. 9 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що була ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право охоплює свободу змінювати свою релігію та переконання.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд може на підставі ст . 144 Конституції України визнати такими, що не відповідають Конституції чи законам України, рішення органів місцевого самоврядування, а на підставі ст. 124 Конституції України - акти органів державної виконавчої влади: міністерств, відомств, місцевих державних адміністрацій тощо.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачами вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вбачається підстави для скасування її в частині задоволення позову та постановлення в цій частині нового рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 – ОСОБА_14 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року – задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року – скасувати в частині задоволення заявлених позивачами вимог.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в частині зобов’язання ДПА України виключити з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів їх індивідуальні ідентифікаційні номери; в частині зобов’язання ДПІ у Попільнянському районі Житомирської області виключити з інформаційного фонду бази даних ДПІ у Попільнянському районі дані про їх індивідуальні ідентифікаційні номери та в частині вчинення відповідачами дій по здійсненню їх обліку як платників податків та інших обов’язкових платежів відповідно до раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов’язкових платежів.
В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Житомирського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких
Повний тест постанови складено та підписано – 23.11.09