АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ст.ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),

в с т а н о в и в:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 23 травня 2017 року о 18 годині 30 хвилин, поблизу будинку №3 по проспекту Академіка Глушкова в місті Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників слідчо-оперативної групи, патрульної поліції та перехожих, чіплявся до громадян, на законну вимогу працівників поліції припинити адміністративне правопорушення не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу останніх, погрожував їм фізичною розправою, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 173, 185 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову судді місцевого суду, посилаючись на те, що при розгляді справи не допитані свідки.

Обгрунтовуючи причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначав, що розгляд справи судом першої інстанції проведено у його відсутності.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений своєчасно та належним чином.

З урахуванням змісту ч. 6 ст. 294 КУпАП, згідно якої неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що дані про вручення ОСОБА_2 копії оскаржуваної постанови у матеріалах справи відсутні. З апеляційною скаргою ОСОБА_2 звернувся 23 квітня 2018 року.

У зв'язку з цим, вважаю обгрунтованими доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення ОСОБА_2 у визначений законом строк копії оскаржуваної постанови, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що працівником поліціїпри складенні протоколу про адміністративне правопорушення та суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вимог не дотримано.

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як убачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП від 23 травня 2018 року, складеного стосовно ОСОБА_2, останній 23 травня 2017 року о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці поблизу будинку №3 по проспекту Академіка Глушкова в місті Києві, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників слідчо-оперативної групи, патрульної поліції та перехожих, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП від 23 травня 2018 року, ОСОБА_2 цього ж дня о 18 годині 30 хвилин, перебував біля будинку №3 по проспекту Академіка Глушкова в місті Києві з ознаками стані алкогольного сп'яніння, образливо чіплявся до громадян, на законну вимогу інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 припинити адміністративне правопорушення, а саме розпивання пива на вулиці та образливе чіпляння до громадян, не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, та погрожував їм фізичною розправою.

Разом з тим, вказані протоколи про адміністративне правопорушення не містять даних про те, на адресу яких конкретно осіб ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою, до яких осіб він чіплявся, та яким працівникам поліції висловлював погрозу фізичною розправою.

Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП не містить даних про пред`явлення поліцейським законної вимоги саме при виконанні ним своїх службових обов'язків, як передбаченою диспозицією цієї статті.

Крім того, як убачається із даних вказаних протоколів про адміністративні правопорушення, у них зазначено про перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення адміністративних правопорушень. Однак до протоколів не додано, та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, враховуючи, що в особистих поясненнях у відповідній графі протоколів ОСОБА_2 зазначав, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

До протоколів про адміністративне правопорушення додано рапорти інспекторів патрульної поліції роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції України в м. Києві ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 23 травня 2018 року.

Разом з тим, враховуючи, що протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 складено, у тому числі і за висловлювання нецензурною лайкою до працівників слідчо-оперативної групи, невиконання законної вимоги інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 та висловлювання погроз на адресу працівників поліції, однак не вказано, на адресу яких конкретно працівників слідчо-оперативної групи та патрульної поліції була спрямовані протиправні дії ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити, чи є інспектори поліції, рапорти яких долучено до справи, зацікавленими особами у справі, та відповідно встановити належність та допустимість вищевказаних рапортів.

У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак пояснення останніх стосовно обставин події у матеріалах справи відсутні.

Суддя місцевого суду, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, при підготовці справи до розгляду на вказані обставини уваги не звернув, та не дослідив обставини, що підлягають з'ясуванню.

З наведеного убачається, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення невірно застосував норми процесуального закону та виніс постанову, яка не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Без додаткової перевірки викладених обставин та належного оформлення протоколів про адміністративне правопорушення неможливо здійснити повний та всебічний розгляд справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягають поверненню до Управління патрульної поліції у м. Києві для дооформлення та належного виконання вимог ст. 256 КУпАП, після усунення яких справа про адміністративне правопорушення, за наявності для цього законних підстав, підлягає подальшому направленню до місцевого суду для її розгляду по суті з урахуванням положень ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. 256, 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року відносно ОСОБА_2 скасувати, та прийняти нову постанову, якою матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 173, 185 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції м. Києва для дооформлення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва МельникВ.В.