Справа №2-310/07

РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Зарічної Л.А., при секретарі: Голушко Н.А., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до Прилуцької міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності на квартиру ,-

ВСТАНОВИВ:

В ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться квартира НОМЕР_1 яку позивачка отримала 1982 році на сім»ю із З чоловік та проживає в ній до даного часу.

Посилаючись на ті обставини, що на даний постало питання приватизації даного житла, однак зробити це ОСОБА_2 не має змоги, оскільки по документам Прилуцького МБТІ дане житло ніде не зареєстроване та відсутній його власник, позивачка, як особа, що  добросовісно заволоділа даним майном і правомірно ним користується понад 20 років, звернулася до суду із відповідною позовною заявою, в якій просила визнати її власником даного житла.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та при цьому пояснила, що у 1982 році отримала ордер у Прилуцькій міській раді на квартиру АДРЕСА_1, куди поселилася разом із чоловіком та сином та де проживає до даного часу безвиїзно. Справно проводить оплату за комунальні послуги згідно рахунків, які відкриті на неї та чоловіка. А оскільки правовстановлюючі документи на дану квартиру відсутні, вона просить суд визнати за нею право власності на вказану вище квартиру, з підстав добросовісності заволодіння даним житлом.

ОСОБА_3. в судовому засіданні не заперечив проти задоволення вимог позивачки та при цьому зазначив, що дійсно, дану квартиру позивачка отримувала у 1982 році згідно ордеру Прилуцької міської ради народних депутатів на сім»ю із 3 чоловік. У 1994 році їх син виписався Із даного житла і зв»язку із родинним обміном, а потім знову повернувся до них та прописаний і проживає разом з ними.

ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, однак подав письмову заяву в якій просив розглянути справу в його відсутності та задовольнити вимоги позивачки.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та при цьому пояснив, що дійсно позивачка правомірно користується даним житлом, а оскільки дійсно на дане житло відсутні будь-які документи, здійснити його приватизацію неможливо, а лише в судовому порядку можливо визнати за позивачкою право власності на дане житло.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Згідно копії паспорту позивачки вбачається, що вона із 01 липня 1982 року значиться прописаною за адресою АДРЕСА_1. 08 серпня 2006 року позивачка була перепрописана на даній житловій площі у зв»язку зі зміною назви вулиці.

Згідно довідки Прилуцького МБТІ (а.с. 3) вбачається, що на нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, право власності не зареєстроване.

Згідно довідки Прилуцького управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Чернігівгаз» вбачається, що згідно особового рахунку №НОМЕР_2 споживачем наданих послуг за адресою АДРЕСА_1є ОСОБА_3..

Згідно довідки КП «Прилукитешюводопостачання» (а.с.8) вбачається, що ОСОБА_2 є абонентом тепловодопостачання за адресою АДРЕСА_1  та здійснює оплату послуг кожного місяця.

Згідно довідки Прилуцького району електричних мереж ВАТ «Чернігівобленерго» (а.с.10) вбачається, що на адресу АДРЕСА_1, а саме на ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 з 1982 року, згідно якого надається, споживається електроенергія та проводиться за неї розрахунок.

Згідно рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради №НОМЕР_4 дозволено родинний обмін квартирами ОСОБА_5 наймачу квартири АДРЕСА_2  з ОСОБА_4, членом сім'ї ОСОБА_3, що проживає по АДРЕСА_1. ОСОБА_5 вселяється у квартируАДРЕСА_1, як член сім»ї.

Згідно копії ордеру (а.с.9) вбачається, що такий виданий ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Прилуцької міської ради від 24.07.1992 року для вселення у квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до досліджених доказів, суд вважає, що позивачка правомірно поселилася та проживала у квартирі АДРЕСА_1, тобто тривало, добросовісно, відкрито та безперервно володіла майном, як своїм власним.

Зважаючи на ті обставини, що протягом тривалого часу, починаючи із 1982 року та до даного часу дійсний власник майна не виявляв наміру визнати дану квартиру своєю та погодився з її втратою, суд вважає за можливе визнати її власністю фактичного добросовісного володільця.

Крім того, ст.. 344 ЦК України визначає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває права власності на це майно, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до норм діючого цивільного законодавства право власності на житло виникає з різних підстав. Такими є приватизація будинку (квартири), який входить до складу державного житлового фонду, отримання житла на підставі цивільно-правових угод, в порядку спадкування, в порядку новостворення, за набувальною давністю.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до досліджених доказів встановлено, що позивачка добросовісно заволоділа квартирою, більше 20 років  безперервно, відкрито користується нею, а тому суд вважає, що її вимоги є правомірними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 335, 344, 379, 382 ЦК України, ст.ст.213-218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_2 власником квартири АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження із наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.