Справа №2-352/07

РІШЕННЯ

  іменем України

01 березня 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Зарічної Л.А., при секретарі: Голушко Н.А., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Прилуцької міської ради, про визнання права власності на квартиру ,-

ВСТАНОВИВ:

В АДРЕСА_1,знаходиться квартира  яку отримали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що являються дідусем та бабусею позивачки, у 1971 році, куди відразу поселилися та проживали до самої смерті. Після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, позивачка переселилася" до даної квартири, в якій проживає до даного часу.

Посилаючись на ті обставини, що на даний постало питання приватизації даного житла, однак зробити це ОСОБА_2 не має змоги, оскільки по документам Прилуцького МБТІ дане житло ніде не зареєстроване та відсутній його власник, позивачка, як особа, що  добросовісно заволоділа даним майном І правомірно ним користується понад 10 років, звернулася до суду Із відповідною позовною заявою, в якій просила визнати її власником даного житла.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та при цьому пояснила, що у 1994 році поселилася у квартиру до своєї бабусі, за якою здійснювала постійний догляд, де проживає безвиїзно до даного часу, справно проводить оплату за комунальні послуги згідно рахунків, які відкриті на неї. А оскільки правовстановлюючі документи на дану квартиру відсутні, вона просить суд визнати за нею право власності на вказану вище квартиру, з підстав добросовісності заволодіння даним житлом.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та при цьому пояснив, що дійсно позивачка правомірно користується даним житлом, а оскільки на дане житло відсутні будь-які документи, здійснити його приватизацію неможливо, а лише в судовому порядку можливо визнати за позивачкою право власності на дане житло.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Так свідки ОСОБА_5, та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що позивачка із грудня 1994 року по даний час проживає у квартирі АДРЕСА_1, яка була отримана її рідними у 1971 році, справно проводить оплату за комунальні послуги, здійснює за ним  відповідний догляд.

Згідно копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Згідно копії свідоцтва про народження ( а.с.6) вбачається, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року І її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Згідно копії свідоцтва про одруження (а.с.7) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_8 та змінила прізвище на «ОСОБА_8».

Згідно копії свідоцтва про народження (а.с.8) вбачається, що ОСОБА_9 народилася 14 листопада 1970 року і її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_7.

Згідно копії паспорту позивачки вбачається, що вона ІНФОРМАЦІЯ_5 року зареєструвала шлюб Із ОСОБА_11, який розірвала ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Крім того із 20.07.1999 року позивачка значиться прописаною за адресою АДРЕСА_2, а з 26.09. 2006 року  перепрописана на даній житловій площі у зв»язку зі зміною назви вулиці.

Згідно довідки Прилуцького МБТІ (а.с. 3) вбачається, що на нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, право власності не зареєстроване.

Згідно довідки Прилуцького управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «ЧернігІвгаз» вбачається, що згідно особового рахунку №НОМЕР_2 споживачем наданих послуг за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2

Згідно довідки КП «Прилукитепловодопостачання» (а.с.8) вбачається, що ОСОБА_12 є абонентом тепловодопостачання за адресою АДРЕСА_3 та здійснює оплату послуг кожного місяця.

Згідно довідки Прилуцького району електричних мереж ВАТ «Чернігівобленерго» (а.с.09) вбачається, що на адресу АДРЕСА_1, а саме на ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, згідно якого надасться, споживається електроенергія та проводиться за неї розрахунок.

Відповідно до досліджених доказів, суд вважає, що позивачка правомірно поселилася та проживала у квартирі АДРЕСА_1, тобто тривало, добросовісно, відкрито та безперервно володіла майном, як своїм власним.

Зважаючи на ті обставини, що протягом тривалого часу, починаючи із 1971 року та до даного часу дійсний власник майна не виявляв наміру визнати дану квартиру своєю та погодився з її втратою, суд вважає за можливе визнати її власністю фактичного добросовісного володільця.

Крім того, ст.. 344 ЦК України визначає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває права власності на це майно, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до норм діючого цивільного законодавства право власності на житло виникає з різних підстав. Такими є приватизація будинку (квартири), який входить до складу державного житлового фонду, отримання житла на підставі цивільно-правових угод, в порядку спадкування, в порядку новоствореиня, за набувальною давністю.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до досліджених доказів встановлено, що позивачка добросовісно заволоділа квартирою, більше 10 років  безперервно, відкрито користується нею, а тому суд вважає, що її вимоги є правомірними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 335, 344, 379, 382 ЦК України, ст.ст.213-218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_2 власником квартири 1 у будинку 106 по вулиці Костянтинівській в м.Прилуках.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження із наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.