Справа № 2-477

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ

   30 листопада 2009 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді  Суського О.І.,

при секретарі Кім Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розсипнянської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся позивач, який вказав, що після смерті  його бабусі ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 8,32 га у межах згідно з планом розташування на території Розсипнянської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданим 10 березня 2004 року на ім’я ОСОБА_2, яку остання заповідає згідно заповіту, посвідченого в Розсипнянській сільській раді Троїцького району Луганської області 27 січня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі під № 8, позивачу. На даний момент заповіт не змінено та не відмінено, позивач нотаріально посвідчити прийняття спадщини не мав і не має можливості через незалежні від нього обставини, а саме через те, що у зазначеному заповіті відсутні дані про серію та дату видачі зазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку, який є правовстановлюючим документом і на даний момент оформлення спадщини не можливе без рішення суду.

У судовому засіданні позивач просить суд визнати за ним право власності на  земельну ділянку, площею 8,32 га у межах згідно з планом розташування на території Розсипнянської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданим 10 березня 2004 року на ім’я ОСОБА_2, так як вважає, що він є єдиним спадкоємцем майна померлої за заповітом і вказане майно має належати на підставі права власності йому.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позовних вимог до суду не надходило.

Суд, вислухавши позивача, враховуючи те, що належно повідомлений представник відповідача до суду не з’явився, заперечень на позовні вимоги не надав, суд вважає можливим розглянути вказану справу за відсутності представника відповідача, при цьому, вивчивши доводи, матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

 Згідно  з наданих доказів – земельна ділянка на підставі права власності належить померлій бабусі позивача, на яку підтверджується право власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 10 березня 2004 року на ім’я ОСОБА_2, яку остання заповідає згідно заповіту, посвідченого в Розсипнянській сільській раді Троїцького району Луганської області 27 січня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі під № 8, позивачу. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У зазначеному заповіті відсутні дані про серію та дату видачі зазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку,  у результаті чого у позивача відсутні належні підстави для отримання спадщини у нотаріальному порядку і на даний момент неможливо отримати спадщину у нотаріальному порядку.

 Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1268 ч.1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 81 ч. 1 п. «г» ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 131 ЗК України,   громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту – спадкоємці за законом.

Вивчивши обставини справи, судом було встановлено, що вказана земельна ділянка на підставі права власності має належати позивачу, так як він є спадкоємцем майна померлої за заповітом, у позивача відсутні належні підстави для прийняття спадщини у нотаріальному порядку з незалежних від нього обставин і тому, за таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ст. 328, ст. 1268 ч. 1, ст. 1225 ч. 1, ст. 1223 ЦК України,  ст. 81 ч. 1 п «г», ст. 131 ЗК України

Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на  земельну ділянку, площею 8,32 га у межах згідно з планом розташування на території Розсипнянської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданим 10 березня 2004 року на ім’я ОСОБА_2.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя